Справа № 2-518/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

29.11.2011  Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                              Стародубцева О.К.

при секретарі:                                                                                     Даценко А.Г., Палатовій М.В.

за участю:

позивача:                                                                                                                      ОСОБА_1

представника позивача:                                                                                          ОСОБА_2

відповідача:                                                                                                                      ОСОБА_3

представника відповідача:                                                                                     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась  до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_5 про усунення від права спадкування. В обґрунтування позову зазначила, що будинок №90 по вулиці Камишева у м. Донецьку належав її матері ОСОБА_6 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Сьомою Донецькою державною нотаріальною конторою. 04.05.1993 р. ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений Сьомою Донецькою державною нотаріальною конторою на ім’я позивачки. Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадкова справа, ОСОБА_3 звернувся з заявою для прийняття спадщини, він є інвалідом 3 групи. ОСОБА_3 не підтримував ОСОБА_6 матеріально, особисті відносини між ними були напружені, він не цікавився станом її здоров’я, не приймав участь у похованні. За час з 2004 року по день смерті матері вона з чоловіком суттєво поліпшила будівлю матері, зробила там прибудови, а саме: встановила новий паркан, зробила навіс, поклала плитку у дворі, замінила вікна, обладнала будинок водопостачанням та водовідводом, замінила електропроводку, встановила лічильники, зробила в домі душ та туалет, поліпшила поли. Вказані роботи виконував її чоловік ОСОБА_7 для чого він продав свою квартиру АДРЕСА_1 та взяв кредит у сумі 11500 гривень, а син продав 67/100 часток двох домів у м. Донецьку по вул.. Сахалінській, 28.Варість будинку після поліпшення зросла з 149128 гривень у 1993 році до 394090 гривень у 2010 році. У зв’язку з чим позивачка звернулась до суду та просить суд зменшити до 1/100 розмір обов’язкової частки ОСОБА_3 у спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позивачка надала до суду заяву про збільшення позовних вимог згідно з якими просила суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6, що померла 12.06.2010 року.

Відповідач надав суду заперечення на позову, де зазначив, що не відповідають дійсності твердження позивача про напружені стосунки між ним та мати, відносини були теплі і родинні, вони кожен вечір спілкувались по телефону, він не часто відвідував мати за місцем її проживання оскільки у нього склались напружені відносини саме з позивачкою. Значної матеріальної допомоги він не міг надати мати оскільки він є інвалідом 3 групи і його доход є невисоким, він сплачує аліменти на утримання сина, та позивачка не надавала матеріальної допомоги мати оскільки сама декілька років не працює. Відповідач та його сім’я приймали участь у похованні мати, його дружина забирала мати з моргу, оформляла свідоцтво про смерть і довідку про отримання допомоги на поховання, матеріальні витрати на поховання були у рівних частках. Роботи позивачки по ремонту будинку не можна вважати поліпшенням оскільки згідно з доданими документами вони коштують 15082,73 гривень. Що стосується коштів від продажу будинку по вулиці Сахалінській, 28 у м. Донецьку, то ці кошти були витрачені на покупку автомобілю. У зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі  

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити, усунути ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6, що померла 12.06.2010 року.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання третя особа не з’явився, про час т адату розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 суду пояснили, що ОСОБА_6 часто хворіла, у неї були хворі ноги та серце, вона потребувала у догляді, лікуванні, ОСОБА_6 казала, що син їй не допомагає та приходить доволі рідко. Зазначили, що відповідач ОСОБА_3 не надав допомоги мати, не приходив її провідувати, бачив мати тільки на її день народження, позивачка ОСОБА_1 доглядала за мати, зробила у її будинку ремонт, надавала матеріальну допомогу. Свідок ОСОБА_17 також зазначив, що у 2004 році його та його дружину –позивачку ОСОБА_1 померла ОСОБА_6 попросила переїхати до неї, можливість у ОСОБА_3 надавати матеріальну допомогу матері була, але він цього не робив, взаємовідносини між відповідачем та позивачкою погіршились після подачі позову до суду, затрати на поховання несла його сім’я.

Допитані у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_21 –ОСОБА_23 суду пояснили, що у ОСОБА_6 були гарні відносини з сином, він надав їй допомогу по мірі можливості, відвозив на машині, покупав ліки, похованням займався відповідач та його сім’я. Свідки ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_22 також зазначили, що ОСОБА_6 не потребувала матеріальної допомоги, сплачувала самостійно за своє утримання та інколи допомагала матеріально іншим членам родини.

Суд, вислухавши сторони, заслухавши свідків, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 12.06.2010 року померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції у м . Донецьку, актовий запис №641. (а.с.70)

Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку №90 по вулиці Камишова у м. Донецьку; земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності серії ЯГ №106109 від 16.05.2006р. площею 0,0355 га в межах земельної ділянки згідно плану, кадастровий номер 1410137700:00:007:0061, яка розташована на території Донецької міської ради за адресою: вул.. Камишева, 90 у м. Донецьку; вклади на рахунках у філіях м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України».

Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_6 є позивачка –ОСОБА_1, яка є донькою спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Ленінським рай бюро РАГС, актовий запис №271 та відповідач –ОСОБА_3, який є сином спадкодавця.

Згідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

На підставі ст. 1270 ЦК України для   прийняття  спадщини  встановлюється  строк  у  шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з заповітом житловий будинок №90 по вулиці Камишева у м. Донецьку ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_1, посвідченого Сьомою Донецькою державною нотаріальною конторою за реєстровим №1240. (а.с.42)

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець,  який  бажає  прийняти  спадщину, але на час відкриття  спадщини  не  проживав  постійно  із  спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

16.08.2010 року відповідач ОСОБА_3 звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6, померлої 12.06.2010 року.

Позивачка просить суд усунути ОСОБА_3 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6, що померла 12.06.2010 року.

Відповідно до ч.5 ст..1224 ЦК України за рішенням суду особа може  бути  усунена  від  права  на спадкування за законом,  якщо буде встановлено,  що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві,  який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

При встановлені факту ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця  слід враховувати поведінку особи, розуміння ним свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.

Згідно роз’яснень, даних у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від     30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спадкодавець ОСОБА_6 з 2001 року потребувала матеріальної, фізичної та моральної допомоги, знаходилась у безпорадному стані із-за тяжких хвороб, які з кожним роком прогресували та вимагали значних матеріальних витрат, вона не могла самостійно забезпечити умови свого життя, не могла самостійно себе утримувати, купувати собі ліки, обслуговувати себе та слідкувати за домашнім господарством.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна  сторона  зобов'язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 до дня своєї смерті через похилий вік та тяжку хворобу не знаходилась у безпорадному стані та не потребувала постійного нагляду, оскільки як зазначила у судовому засіданні позивачка та допитані у судовому засіданні свідки, ОСОБА_6 самостійно обслуговувала себе, займалась домашнім господарством. Також судом встановлено, що ОСОБА_6 за період з 15.05.2006р. по 19.07.2006р. працювала санітаркою у ВАТ «Донбас –Фармація –Трейдинг», що підтверджується відповідними наказами про прийняття та звільнення з роботи (а.с.383-385)

Суд не приймає до уваги пояснення позивачки, що відповідач ОСОБА_3 не приймав участь у догляді ОСОБА_6, не допомагав  їй матеріально, не цікавився станом її здоров’я, не приймав участь у її похованні оскільки це спростовується матеріалами справи. Як встановлено судом, відповідач покупав ліки для ОСОБА_6, відвідував мати, телефонував ОСОБА_6, що підтверджується розпечаткою деталізації дзвінків на номер мати. Також як встановлено судом та знайшло своє підтвердження у судовому засіданні відповідач приймав участь у похованні спадкодавця ОСОБА_6, що підтверджується договором –замовленням на організацію та проведення поховання ОСОБА_6, актами виконаних робіт та відповідними квитанціями. (а.с.229-231).

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 за період з 08.03.1993р. по 19.11.2010р. працював на шахті ім.. ОСОБА_24, з 01.01.2010р. він знаходиться на обліку в УПФУ в Київському районі м. Донецька та отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам 3 групи за віком. Матеріальна неспроможність відповідача надавати матеріальну допомогу ОСОБА_6 не є підставою для усунення відповідача  від  права  на спадкування за законом.

Також суд не приймає до уваги пояснення позивачки, що ОСОБА_6 потребувала матеріальної допомоги оскільки як встановлено судом після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді вкладів на рахунках у філіях м. Донецька ВАТ «Державний ощадний банк України». Таким чином судом встановлено, що спадкоємець мала об’єктивну можливість самостійно матеріально забезпечувати себе, та матеріально допомагала іншим членам родини, що підтверджується поясненнями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Посилання позивачки на наявність тяжкої хвороби її мати не підтверджується медичними документами, оскільки в них зазначається, що вона перебували на лікуванні в медичних закладах, однак не підтверджують безпорадного стану.

У судовому засіданні позивачка зазначила, що вона зі своєю родиною вселилась у будинок мати, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Камишева, 90 оскільки мати знаходилась у безпорадному стані та потребувала у сторонньому догляді. Проте з такими доводами позивачки погодитись не можна з огляду на те, що як встановлено вище у рішенні суду мати не потребувала матеріальної допомоги та догляду сторонніх осіб, позивачка зі своєю родиною переїхала у будинок мати за власним бажанням, ремонт був зроблений позивачкою з метою поліпшити умови проживання, якими користувались всі члени родини. Також посилання позивачки на те, що її родиною була продана квартира АДРЕСА_1,  67/100 часток двох домів у м. Донецьку по вул.. Сахалінській, 28 у м. Донецьку та був взяв кредит у сумі 11500 гривень на ремонт будинку №90 по вулиці Камишева у м. Донецьку  судом не приймаються, оскільки це була ініціатива власне позивачки з метою поліпшення умов проживання.

Чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав, на підставі яких особа може бути усунута від права на спадкування. Як встановлено судом, позивачка не надала суду доказів, що підтверджують, що спадкодавець ОСОБА_6 знаходилась у безпорадному стані та відповідач ОСОБА_3 ухилявся від надання допомоги спадкодавцю.

У зв’язку з вищевикладеним суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування у повному обсязі.

            На підставі  ст.ст. 1224,1261,1269,1270 ЦК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 10,11,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа –приватний нотаріус ОСОБА_5 про усунення його від права на спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла 12 червня 2010р. –відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                      О. К. Стародубцев