ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 жовтня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/9061/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Калашнікова О.В., Харченко В.В. про визнання бездіяльності незаконною, -
В С Т А Н О В И В:
28 жовтня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Калашнікова О.В., Харченко В.В. про визнаннянеповідомлення Вищим адміністративним судом України про дату розгляду касаційної скарги по справі № 2а-2425/10/1670, нерозгляду колегією суддів заявлених в касаційній скарзі клопотань, неприйняття рішення (ухвал) по заявленим клопотанням по зазначеній справі та порушення прав та інтересів позивача незаконними.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Поняття суб'єкта владних повноважень, рішення, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства, визначено у пункті 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб'єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем оскаржуються дії та бездіяльність суду та суддів, пов'язані із не повідомленням Вищим адміністративним судом України про дату розгляду касаційної скарги по справі №2а-2425/10/1670, умисним порушенням судом його прав, передбачених статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не розглядом суддями Вищого адміністративного суду України заявлених в касаційній скарзі по справі №2а-2425/10/1670 клопотань, неприйняттям рішення (ухвал) по заявлених клопотаннях, а також з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до порушення його прав та інтересів.
Отже, позивачем оскаржуються процесуальні дії суддів та суду, які пов’язані зі здійсненням правосуддя.
У зв'язку із цим суд зазначає, що відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Однією із конституційних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Оскарження судових актів шляхом подання скарги на дії судді, які пов’язані із здійсненням правосуддя, чинним законодавством не передбачено.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 6 роз'яснено, що у розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Таким чином, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність посадових і службових осіб судів, якщо ці акти, дії належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії суддів при здійсненні судочинства.
Зазначений висновок підтверджується роз’ясненнями, наданими Конституційним Судом України у своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп/2001, пунктом 4.2 якого визначено, що відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина 1 статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Розділом ІV Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок перегляду судових рішень, тобто регламентовано порядок процесуального контролю за діями (бездіяльністю) та процесуальними актами суду в ході розгляду адміністративної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що предмет даного позову не містить вимог щодо вирішення публічно-правового спору та стосується дій суду, які не відносяться до управлінських та врегульовані нормами процесуального законодавства при здійсненні правосуддя.
Вищий адміністративний суд України при розгляді адміністративної справи № 2а-2425/10/1670 не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а є суб’єктом відправлення правосуддя, у зв'язку з чим розгляд і вирішення таких вимог не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України, треті особи - судді Вищого адміністративного суду України Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Калашнікова О.В., Харченко В.В. про визнання бездіяльності незаконною.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.І. Молодецький