Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 грудня 2011 року Справа № 2а-9265/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі судового засідання: Босовій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Свердловантрацит”в особі ВП « ГЗФ Червонопартизанська» про скасування постанови № 25006560, -
ВСТАНОВИВ
13 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Свердловантрацит”в особі ВП “ГЗФ Червонопартизанська”, в якому позивач просить визнати дії головного державного виконавця ВДВС Свердловського міського управління юстиції в Луганській області Бурлак В.В. по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 17 червня 2010 року №2а-4063/10/1270 –незаконними, скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 18.03.2011 ВП № 25006560.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року №2а-4063/10/1270 було задоволено позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі ВП “ГЗФ Чевонопартизанська” у розмірі 29 220,76 грн.
11 березня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Бурлак В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 17 червня 2010 року №2а-4063/10/1270, але 18.03.2011 головним державним виконавцем Бурлак В.В. ВДВС Свердловського МУЮ прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.15 ст. 34 ЗУ “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. У зв’язку з порушенням головним державним виконавцем вимог ст.38 ЗУ “Про виконавче провадження” постанову про зупинення виконавчого провадження було отримано лише 28 вересня 2011 року.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області не погоджується з постановою ВДВС Свердловського МУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 №2711 “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Позивач не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі ВП “ГЗФ Червонопартизанська” не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати обов’язкових страхових внесків, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Таким чином, позивач вважає постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив справу розглядати без участі уповноваженого представника.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надіслав заперечення, в якому просив розглянути справу без участі уповноваженого представника та серед іншого зазначив, що згідно виписки №124 від 28.11.2005 ДП “Свердловантрацит” включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ “Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. З посиланням на п.15 ст.37 ЗУ “Про виконавче провадження” 18.03.2011 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Просить залишити адміністративний позов без задоволення.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
У судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року по адміністративній справі №2а-4063/10/1270 задоволено позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Свердловську Луганської області про стягнення з Державного підприємства “Свердловантрацит”в особі відокремленого підрозділу «ГЗФ Червонопартизанська» заборгованість по страховим внескам в сумі 29 220,76 грн. (а.с. 8).
Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську направлено до ВДВС Свердловського МУЮ виконавчий лист, виданий 22 серпня 2010 року по справі №2а-4063/10/1270 для примусового виконання.
11 березня 2011 року за зазначеним виконавчим листом відкрито виконавче провадження №25006560 (а.с. 11).
18.03.2011 відповідачем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 22 серпня 2010 року №2а-4063/10/1270 на підставі п.15 ч.1 ст.37 та ст.39 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”(а.с. 12).
Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України “Про виконавче провадження”виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Статтею 2 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”визначено, що цей закон регулює відносини, пов’язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб’єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб’єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження”щодо обов’язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а борг Державного підприємства “Свердловантрацит”не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату Державним підприємством “Свердловантрацит”обов’язкових страхових внесків, на які не поширюються норми Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому віднесення Державного підприємства “Свердловантрацит” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”визначають дві обов’язкові умови, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб’єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, об’єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”до спірних правовідносин.
Крім того, на час розгляду даної справи абзац шостий пункту 3.7 статті 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”містить положення про те, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості не підлягають зупиненню виконавчі провадження з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року.
Борг, який стягується з Державного підприємства “Свердловантрацит”у розмірі 29 220,76 грн. у виконавчому провадженні №25006560 є заборгованістю по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яка виникла до 1 січня 2011 року, тобто, виконавче провадження щодо стягнення вказаного боргу не підлягає зупиненню також відповідно до абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 18.03.2011 ВП №25006560 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-4063/10/1270 , виданого 22.08.2010 за постановою суду від 17 червня 2010 року про стягнення з Державного підприємства “Свердловантрацит”в особі відокремленого підрозділу «ГЗФ Червонопартизанська» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Свердловську Луганської області заборгованість по страховим внескам в сумі 29 220,76 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи положення статті 124 Конституції України щодо обов’язковості до виконання на всій території України судових рішень, ухвалених судами іменем України, суд вважає за необхідне скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 18.03.2011 ВП № 25006560 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-4063/10/1270 виданого 22.08.2010 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з Державного підприємства “Свердловантрацит”в особі ВП “ГЗФ Червонопартизанська ”у розмірі 29 220,76грн. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов’язок відповідача за Законом України “Про виконавче провадження” поновити виконавче провадження з виконання в примусовому порядку виконавчого листа №2а-4063/10/1270, виданого 22.08.2010 за постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача залишаються судом без задоволення з таких підстав.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії –постанова про зупинення виконавчого провадження. Саме вона має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів). З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об’єкту порушеного права.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 “Про державне мито”від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, третя особа Державне підприємство “Свердловантрацит”в особі ВП “Автобаза ”про визнання дій неправомірними, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 18.03.2011 ВП №25006560, задовольнити частково.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 18.03.2011 про зупинення виконавчого провадження №25006560 з примусового виконання виконавчого листа 2а-4063/10/1270 виданого 22.08.2010 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з Державного підприємства “Свердловантрацит” в особі ВП “ГЗФ Червонопартизанська” у розмірі 29 220,76 грн. на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена в повному обсязі та підписана протягом п’яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
СуддяК.Ю. Широка