ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 жовтня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/7986/11
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах , Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
07 жовтня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що посадовими особами Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та Адміністрацією Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області вчинено незаконні дії та допущено бездіяльність, щодо не законного направлення та довготривалого утримання в Кам'янській ВК-101, чим порушено вимоги пункту 5 статті 92 Кримінально-виконавчого кодексу; застосування заходів дисциплінарного впливу та залишення без розгляду численних звернень позивача про усунення порушень закону.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 зазначеного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення, а відповідно до пункту 2 частини 3 статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Порядок оскарження дій особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора при розгляді заяв про злочин, провадженні у кримінальній справі передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 4 Кримінального кодексу України, підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
Листом Вищого адміністративного суду від 30.11.2009 року № 1619/10/13-09 "Щодо застосування норм процесуального права" визначено, що розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі, до установ виконання покарань здійснюється на підставі статей 12, 64, 65 Кримінального кодексу України та статей 11, 18, 19, 86, 87, 92, 93, 101, 138, 140, 147 Кримінально-виконавчого кодексу України за відповідними індивідуальними та персональними нарядами.
Розв'язання зазначених питань стосується виконання вироку суду та, відповідно до статей 407, 409, 411 Кримінально - процесуального кодексу України, є однією із стадій кримінального процесу, у зв'язку з чим їх належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 22 Кримінально-виконавчого кодексу України, прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
Захист прав і свобод людини при зверненні в порядку вимог Закону України "Про звернення громадян" не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність Департаменту виконання покарань та виправних колоній. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності до суду повинно здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України та Кримінально-виконавчим кодексом України, оскільки їх діяльність, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, захист прав заявника, з урахуванням обов’язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи відповідають дії відповідачів нормам, передбаченим Кримінально-процесуальним кодексом України та Кримінально-виконавчим кодексом України.
Отже, суд приходить до висновку, що фактично спір виник з правовідносин, які регулюються Кримінально-процесуальним кодексом України та Кримінально-виконавчим кодексом України, стосуються відбування покарання, призначеного відповідно до Кримінального кодексу України, в зв’язку з чим визнання протиправними дій Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області до компетенції адміністративних судів не відноситься. Питання про визнання протиправними вказаних дій відповідачів - посадових осіб Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області - є предметом оскарження в загальному суді, оскільки беззаперечно відноситься до сфери кримінально-правових відносин.
За таких обставин вимоги позивача про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів виконання покарань та прокуратури повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Суд також зазначає, що згідно статті 22 Кримінально-виконавчого кодексу України Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори відповідно до Закону України «Про прокуратуру»здійснюють прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні кримінальних покарань в органах і установах виконання покарань. Органи і установи виконання покарань зобов'язані виконувати постанови і вказівки прокурора щодо додержання порядку виконання покарання, встановленого кримінально-виконавчим законодавством.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про прокуратуру»предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. Прокурор, який здійснює нагляд, має право, зокрема, перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень.
Відповідно статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, оскільки порядок оскарження дій посадових осіб Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області, по своїй суті відноситься до регулювання законодавством в сфері кримінального судочинства, суд вважає, що подану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а у відкритті провадження слід відмовити на підставі статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі з підстав непідвідомчості, суд зазначає, що є інший передбачений законом порядок оскарження дій прокурора, позивач міг здійснити процедуру оскарження в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, Адміністрації Кам'янської ВК-101 УДПСУ Запорізької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення коштів.
Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.І. Молодецький