РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах                                                       Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів:   Кафідової О.В.,

Маляренка А.В., Макарчука М.А.,

Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, пені за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2010 року ОСОБА_6 звернулася  до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Добропільського районного суду Донецької області від 6 березня 2003 року з ОСОБА_7 на її користь стягнуто аліменти на утримання їх доньки у розмірі ј частини усіх видів доходів. Однак, відповідач ухиляється від сплати вказаних аліментів.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області           від 1 квітня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі           1863,90 грн. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2011 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 квітня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2011 року і залишення в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 квітня 2011 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи вірно встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до 7 жовтня 2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася спільна дитина – ОСОБА_8. Постановою Добропільського районного суду Донецької області від 6 березня 2003 року з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_8, в розмірі ј частини всіх видів заробітку починаючи з 1 березня 2003 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8). На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист № 2-56.

Згідно довідки відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції відповідач ухиляється від сплати аліментів у повному обсязі, тому виникла заборгованість за період з 3 листопада 2007 року по 8 грудня 2010 року у розмірі 12 546 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 в частині стягнення з ОСОБА_7 заборгованості по сплаті аліментів апеляційний суд виходив із того, що відповідач погодився із розміром заборгованості, визначеним державним виконавцем державної виконавчої служби, поважних причин для несплати аліментів у повному обсязі відповідачем не надано.  

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) батьки зобов’язані утримувати дитину.

Згідно із ч. 1 ст. 187 цього Кодексу один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України .

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений          ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 7 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів недопустиме.

З урахуванням вказаного та положень ст. 341 ЦПК України, рішення апеляційного суду в частині задоволення вимог про стягнення з відповідача 12 546 грн заборгованості зі сплати аліментів підлягає скасуванню, оскільки суд не врахував, що порядок стягнення аліментів та заборгованості за ними визначений статтями 194-195 СК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

В частині позову ОСОБА_6 про стягненні пені за прострочення сплати аліментів апеляційний суд дійшов вірного висновку про задоволення вказаних вимог в силу ч. 1 ст. 196 СК України та ч. 1 ст. 20 СК України, а тому рішення в цій частині підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга відхиленню.

Керуючись статтями 336, 337, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:  

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.  

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2011 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 12 546 грн відмовити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 5 липня 2011 року в частині стягнення судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.  

В решті рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка

Судді:     О.В. Кафідова

М.А. Макарчук

А.В. Маляренко

Т.О. Писана