Справа № 2-47

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

03 березня   2008 року                 Ізюмський міськрайонний суд  Харківської області

в складі: головуючого:                                                                                         Вергун І. В.

при секретарі:                                                                                                        Ноль С. В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди                                                         

В с т а н о в и в:

            В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за договором  позики в сумі 510 гривень, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що 5 жовтня 2006 року позичила відповідачці 20 гривень, 6 жовтня 2006 року відповідачка позичила у неї 100 гривень про, що надала розписку і зобов'язалась повернути грошові кошти з відсотками ( 20%) в кінці жовтня 2006 року.  18 і 31 жовтня 2006 року дала в борг ОСОБА_2 100 гривень.

            В грудні 2006 року позичила відповідачці 40 гривень.

            Відповідачка в судове засідання не з'явилась без поважних причин, надала суду заяву в якій вона просить суд слухати справу в її відсутності, з позовними вимогами згідна.

            Суд вислухав позивачку, перевірив матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

            Згідно ст. 10 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті вимоги на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

            У відповідності зі ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в  межах заявлених  сторонами вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Статтею 60 ч. 1 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            В судовому засіданні встановлено, що в період жовтня 2006 року позичила відповідачці 220 гривень, в грудні позичила відповідачці 40 гривень, а всього 260 гривень.

            На підтвердження своїх позовних вимог позивачка надала ксерокопії листів відповідачці, в яких ОСОБА_2просить дати  в борг грошові кошти( а.с.8,9,10,11).

            Розписок ОСОБА_2про одержання  грошових коштів від позивачки матеріали справи не містять, не надала їх суду і ОСОБА_1, крім розписки відповідачки про одержання грошових коштів в розмірі 100 гривень ( а.с.8).

            Статтею 1046 ч. 1 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність  другій стороні ( позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку же  суму грошових коштів ( сума позики).

            Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо  інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національно банку України.

            У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачується щомісяця до дня повернення позики.

            Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

            1. він укладений між фізичними особами на суму , яка не перевищує  п'ятидесятикратного розміру  неоподаткованого  мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін.

            Таким чином в судовому засіданні позивачка не надала доказів того, що вона передала відповідачці 160 гривень грошових коштів, доказів того, що ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю.

            Моральна шкода, заподіяна фізичній  чи юридичній особі може відшкодовуватись у випадках, коли можливість такого відшкодування передбачена нормами Конституції, чи випливає з її положень, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством або угодою сторін.

            В зв'язку з цим є безпідставними вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з відповідача, оскільки в даному випадку мають місце договірні правовідносини між сторонами і укладеним договором не передбачена можливість відшкодування моральної шкоди.

            Ст. 84 ЦПК України передбачена можливість відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця  в області права.

            Ордера на участь адвоката у справі та докази оплати юридичної допомоги відсутні і не надані позивачкою при розгляді справи.

            З таких обставин не підлягають і задоволенню вимоги позивача про стягнення коштів з  оплатою правової допомоги.

            У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати пов'язані зі  сплатою ним при пред'явленні позову судового збору та витрат  на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

            Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України, ст.1046, 1048, 1049 ЦК України суд

В и р і ш и в :

            Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1  борг в сумі 100 гривень за договором  позики , а також 51 гривню витрат по сплаті позивачем судового збору і 30 гривень витрат на інформаційно - технічне забезпечення  розгулу справи, а всього 181 гривню.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд харківської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: