ПРОЕКТ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Пшонки М.П.
Суддів: Леванчука А.О.,
Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Писаної Т.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа – ОСББ «Ландиш», про відшкодування шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - ОСББ «Ландиш», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником – ОСОБА_8, на рішення апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_9 звернулась з позовом, посилаючись на те, що в квартирі, яка належить ОСОБА_9 на праві власності, мешкає дочка – ОСОБА_6 8 листопада 2008 року з вини відповідача сталося залиття цієї квартири з квартири відповідача ОСОБА_7, який мешкає в квартирі, що розташована на верхньому поверсі. В наслідок залиття пошкоджено кухню, прихожу, спальню, туалет та виведено з ладу електромережу, просила суд стягнути з ОСОБА_7 на її користь 135 000 грн матеріальної шкоди та 15 000 грн моральної шкоди.
У березні 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом посилаючись на те, що у 2007 році зборами співвласників будинку прийнято рішення про заміну стояків централізованого опалення з першого по дев’ятий поверхи будинку. Відповідно до рішення цих зборів власники квартир, розташованих на нижчих поверхах за свій рахунок виконують ремонт стояків, які спрямовані у квартири, що розташовані на вищих поверхах. На вимогу мешканців ОСОБА_7 дозволив ОСОБА_9 провести виконання ремонту стояка опалення у належній йому на праві власності квартирі. У жовтні 2008 року ремонт стояка опалення здійснено за рахунок ОСОБА_9, 7 листопада 2008 року мало місце псування з’єднання труб, внаслідок чого були залиті і його квартира і квартира ОСОБА_9, внаслідок залиття у його квартирі пошкоджено вхідні двері, меблі, холодильник, покриття на долівці. Просив суд стягнути на його користь з ОСОБА_10
11 200 грн матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 21 січня
2011 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто на її користь з ОСОБА_7 46 834,80 грн матеріальної шкоди, 2 000 грн моральної шкоди. Вирішено питання про судові витрати. В решті позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 16 серпня
2011 року рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 21 січня
2011 року змінено. Скасовано в частині стягнення з ОСОБА_7 46 834,80 грн матеріальної шкоди, 2 000 грн моральної шкоди та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, апеляційний суд виходив з того, що наявний в справі локальний кошторис та розрахунок договірної ціни не можуть бути прийняті в якості належного доказу на підтвердження як розміру спричиненої шкоди так і причинного зв’язку між залиттям квартири і наявною шкодою. Відмовляючи в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право на відшкодування моральної шкоди не входить до складу спадщини відповідно до положень ст. 1218 та 1219 ЦК України.
Однак погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна, суд дійшов їх у зв’язку з неповним з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для розгляду справи .
При апеляційному розгляді справи суд вдався до переоцінки наданих позивачем ОСОБА_9 доказів і не перевірив, якими доказами вони спростовуються, чим фактично поклав лише на позивача обов’язок доведення наявності вини відповідача в залитті квартири й не навів мотивів та обставин, із огляду на які вважав спростованою презумпцію вини заподіювача шкоди, при цьому суд обґрунтував відмову в задоволенні позову лише припущеннями, щодо відсутності вини відповідача у завданій шкоді .
Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення на користь ОСОБА_6 з ОСОБА_7 моральної шкоди, апеляційний суд помилково дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_6 ґрунтуються на спадковому праві.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 з вересня 1995 року проживає у спірній квартирі, а отже в силу ст. 1167 ЦК України має право самостійної вимоги до відповідача щодо відшкодування завданої моральної шкоди.
Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.
Під час установлення зазначених фактів судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.
Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2011 року скасувати, рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 21 січня
2011 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: М.П. Пшонка
А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
Т.О. Писана