К О П І Я

                                                                                                                     Справа  № 2 - 987/08

   Р І Ш Е Н Н Я 

    Іменем   України

            24 березня 2008 року                                                                                     місто Одеса

            Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді   Шепітко І.Г.

при секретарі            Чорній А.О.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  -

                                                                 В С Т А Н О В И В :

            30 жовтня 2007 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у твердій грошовій сумі, розмір якої передбачено Законом про держбюджет. Також позивачка просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам з 01.06.2004 року по 01.06.2007 року в розмірі 18768 гривень, розрахувавши суму виходячи з розміру прожиткового мінімуму, передбаченого Законом України “Про державний бюджет на 2006 рік”. Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з відповідачем по справі спільно не проживають з 1998 року, син проживає разом з нею і знаходиться на її утриманні, відповідач ухиляється від надання допомоги в утриманні дитини в добровільному порядку, позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханнями про надання коштів на утримання сина, однак відповідач ухилявся від утримання сина, тому вона вимушена звернутися з позовом до суду.

            Представник позивачки в судовому засіданні підтримав вимоги за позовом у повному обсязі, стверджуючи, що, оскільки відповідач не надав суду будь-яких письмових доказів щодо сплати аліментів на утримання сина за останні три роки, він зобов'язаний виплатити зазначену суму заборгованості за цей період.

            Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, визнавши їх у повному обсязі в частині стягнення з нього аліментів на утримання сина у розмірі прожиткового мінімуму, передбаченого законодавством, однак в частині стягнення аліментів за минулий час позов не визнав, суду пояснив, що постійно надавав дитині матеріальну допомогу, приймав також участь і в додаткових витратах, пов'язаних з відпочинком дитини, іншими витратами. Ствердження позивачки вважав необґрунтованими та такими, що несуть характер помсти за відмову в наданні дозволу для виїзду позивачки разом з сином за межі України.

            Вислухавши сторони, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, позов підлягає частковому задоволенню.

            Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2являється батьком неповнолітнього ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народженняНОМЕР_1, виданим 23 листопада 1994 року відділом РАГС Суворовської райради міста Одеси, актовий запис №1361 від 23 листопада 1994 року (а.с.5).

            Шлюб між сторонами розірвано 29 вересня 1998 року, про що в книзі реєстрації актів розірвання шлюбу по відділу РАГС Київської райадміністрації виконкому Одеської міськради актовий запис №783 (а.с.8).

На даний час дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, позивачка працює на посаді офіс-менеджера товариства з обмеженою відповідальністю “Александр-Н”, її середня заробітна плата за останні два місяця поточного року складає 520 гривень.

Відповідач зобов'язаний утримувати свого сина до досягнення ним повноліття і не заперечує проти цього, на даний час він працює приватним підприємцем, розмір його заробітку, що визнано ним у судовому засіданні, дозволяє надавати щомісячну матеріальну допомогу на утримання сина у розмірі, якого вимагає позивачка, а саме твердій грошовій сумі, розмір якої змінюється згідно законодавства та дорівнюватиме прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку, передбаченому чинним законодавством на час нарахування. 

Згідно статті 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”,  затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 558 гривень, з 1 квітня - 568 гривень, з 1 жовтня - 579 гривень. Згідно статті 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”,  на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу затверджено в розрахунку на місяць на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 663 гривень, з 1 квітня - 678 гривень, з 1 липня - 680 гривень, з 01 жовтня - 701 гривня.

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року “держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитк дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей”.

Відповідно до вимог ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ст.181 Сімейного Кодексу України, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у відповідності з ч.1 ст.183 СК України, визначається судом.

Згідно ст.184 СК України, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Щодо вимог позивачки про стягнення з відповідача заборгованості за минулий час, а саме з 01.06.2004 року по 01.06.2007 рік, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст.194 Сімейного Кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Таким чином заборгованість з аліментів до моменту звернення позивачки до суду у відповідача взагалі відсутня.

Крім того, згідно згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ствердження представника позивачки щодо неодноразових звернень з вимогами до відповідача з питань надання матеріальної допомоги на утримання дитини суд до уваги не приймає, оскільки позивачкою не надано жодного доказу щодо таких звернень і, відповідно, ухилень відповідача від надання матеріальної допомоги на утримання сина.

Враховуючи вимоги ст.182 СК України, беручи до уваги необхідність врегулювання виниклих між сторонами аліментних правовідносин на принципах справедливості, сумлінності і розумності, рівності батьків щодо обов'язку по утриманню дітей, згоду батька дитини на виплату прожиткового мінімуму у повному обсязі, суд вважає, що заявлений позов, з урахуванням матеріального положення обох сторін, підлягає задоволенню лише в частині стягнення аліментів на утримання дитини з моменту звернення позивачки до суду з такими вимогами.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 51 гривні та 7 гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.367 ЦПК України, суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду відносно усієї суми аліментів.

На підставі встановленого, статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, ст.ст.180-182, 184, 191, 194 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212- 215, 218, ч.2 ст.367 ЦПК України, суд, -

                                                                   В И Р І Ш И В :          

             Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.

            Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, зареєстрованого по Київському району м.Одеси, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, кошти на утримання їх неповнолітнього сина - ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно у твердій грошовій сумі у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбаченому чинним законодавством на час нарахування, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 30 жовтня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме по 03 листопада 2012 року.

            В іншій частині позовних вимог - відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2на користь держави державне мито у розмірі

42 гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1понесені нею та документально підтверджені судові витрати у розмірі 21 гривні.

            В частині стягнення аліментів - допустити негайне виконання рішення суду.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Суворовського районного суду м.Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

            Суддя:   /підпис/