Справа № 2-4546/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

16 листопада 2011 року  Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

при секретарі Гармаш Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»про стягнення моральної шкоди,

                                                              В С Т А Н О В И В:

      17 жовтня 2011 року позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що тривалий час працював у шкідливих умовах на підприємстві вугільної промисловості, що є виробничим структурним підрозділом відповідача. Під час роботи він отримав професійні захворювання, згідно висновку МСЕК від 17 травня 2010 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності. Позивач вважає, що внаслідок втрати працездатності йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000 грн.

    У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

    Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що факт спричинення позивачу  моральної шкоди має бути встановлений лише висновком медико-соціальної експертної комісії, крім того умовою відшкодування моральної шкоди є наявність причинного зв'язку між протиправними діями заподіювача шкоди та ушкодженням здоров'я позивача, шкідливість технологічного процесу не є підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди, крім того з 01 січня 2008 року відшкодування моральної шкоди  застрахованим працівникам припинено, обов'язок роботодавця по відшкодуванню шкоди здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків поряд з Фондом чи окремо від нього законодавством не передбачений. Даний спір підлягає розгляду в порядку, встановленому для вирішення трудових спорів, а позивачем пропущений тримісячний строк для звернення до суду.

    Суд, вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

     У судовому засіданні встановлено, що в період з жовтня 1985 року до 12 березня 2010 року він працював у шкідливих умовах на шахті «Самарська», що є виробничим структурним підрозділом відповідача. Під час роботи він отримав професійні захворювання, згідно висновку МСЕК від 17 травня 2010 року йому встановлено 60% втрати професійної працездатності з 30 квітня 2010 року - первинно, з яких 45% - радикулопатія з деформуючим артрозом, 10% - хронічне обструктивне захворювання легень, пиловий бронхіт, 5% - нейросенсорна приглухуватість. Також його було визнано інвалідом третьої групи безстроково.

       Суд вважає, що внаслідок втрати професійної працездатності у позивача наявна моральна шкода, оскільки: він втратив професійну працездатність, став інвалідом, постійно відчуває наслідки професійного захворювання, змушений вживати лікарські препарати, йому протипоказано займатися фізичною працею. Все це викликає почуття неповноцінності і приводить до порушення психічної рівноваги, оскільки він постійно потребує нагляду збоку лікарів і багато часу знаходиться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні.

        Вказані обставини, які наявні у позивача, призвели до значних, тяжких змін його життєвих зв'язків, обумовлюють необхідність пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по-новому і свідчать про заподіяння позивачу моральної шкоди.

        Вирішуючи питання по суті, суд виходив з положень, абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-32/2008 року від 08.10.2008 року, яким передбачено що, право застрахованих громадян, які потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв’язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України № 1105-ХІV, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

        Крім того, відповідно до п.1 ч. 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

       Згідно до ч. 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті, відповідно ж до ч. 2 моральні шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

       Частиною 1 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

       Як передбачено пунктом 1 статті 9 ЦК України, положення Цивільного кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникли у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

       На підставі статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власника або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

       Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує   ступінь втрати ним професійної працездатності, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей  їх реалізації.

        Виходячи з принципу розумності та справедливості при вирішенні даної справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню в розмірі 6000 грн.

       Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірах, діючих на день звернення позивача до суду.

       Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

                                                                  В И Р І Ш И В:

       Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.  

       Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000 (шість тисяч ) гривень.      

       Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в сумі 8 грн 50 коп (вісім грн 50 коп), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ на користь Державного бюджету  м.Павлограда в сумі 15 грн (п'ятнадцять грн).

        В іншій частині позову відмовити.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_4