У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Кафідової О.В., Макарчука М.А.,
Маляренка А.В., Писаної Т.О., --
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк»), треті особи: Куликівське відділення філії ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_7, про захист прав споживача за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 10 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 квітня 2008 року між ним та відповідачем укладені договір про іпотечний кредит та кредитний договір, за якими позивач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 74 тис. грн. зі сплатою 15% річних. 9 вересня 2008 року без його відома та згоди укладені додаткові угоди про зміну валюти договорів з гривні на долари США, які підписані відповідачем та його дружиною, у зв’язку з чим штучно збільшилася заборгованість за кредитом через курсову різницю. Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_6 просив визнати додаткові угоди недійсними.
Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10 червня 2011 року, позов задоволено. Визнані недійсними: додаткова угода від 9 вересня 2008 року до договору про іпотечний кредит; додаткову угоду від 9 вересня 2008 року до кредитного договору; додаткову угоду від 2 червня 2009 року, укладені між сторонами, і зобов’язано ПАТ КБ «ПриватБанк» зробити перерахування коштів, сплачених ОСОБА_6 з 1 вересня 2008 року в рахунок погашення кредиту та відсотків за кредитом відповідно до умов договору про іпотечний кредит та кредитного договору, зарахувавши їх у рахунок сплати тіла кредиту та відсотків.
Додатковим рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2011 року стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_6 витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 67 грн. 80 коп.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалені у справі судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року між ОСОБА_6 та відповідачем укладені договір про іпотечний кредит та кредитний договір, за якими позивач отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 74 тис. грн. зі сплатою 15% річних.
9 вересня 2008 року були укладені додаткові угоди: до договору про іпотечний кредит, кредитного договору та додаткова угода №2 від 2 червня 2009 року про зміну валюти договорів з гривні на долари США, які були підписані ПАТ КБ «ПриватБанк» та дружиною позивача без його відома і згоди.
Задовольняючи позов ОСОБА_6 про визнання недійсними додаткових угод до договору про іпотечний кредит і кредитного договору, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірні угоди були укладені без волевиявлення позивача, з порушенням вимог ст. ст. 203, 207, 208 ЦК України.
Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач послався на те, що відповідно до умов укладених з позичальником кредитних договорів метою отримання кредиту було поліпшення якості квартири, в якій проживає позивач і його сім’я; кредитні кошти, отримані позивачем за договором, використані в інтересах сім’ї; при укладенні додаткових угод дружина позичальника також діяла в інтересах сім’ї і зміна валюти договорів здійснена членами цієї сім’ї.
З огляду на ці обставини, суд першої інстанції не роз’яснив право банка про залучення до участі у справі дружини ОСОБА_6 для з’ясування особи, яка уклала додаткові угоди до договорів, у тому числі і додаткову угоду про заміну валюти кредиту і наступного виконання кредитних угод з урахуванням проведених змін.
Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують доводи відповідача, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки висновки судів зроблені з порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2011 року, додаткове рішення цього ж суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 10 червня 2011 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: О.В. Кафідова
М.А. Макарчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана