У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.
суддів: Мазур Л.М.
Макарчука М.А. Маляренка А.В.
Матвєєвої О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в особі Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», третя особа – ОСОБА_7, про визнання недійсним і скасування рішення щодо змін умов кредитного договору, зобов’язання Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» виконати умови п. 1.1. кредитного договору про надання ОСОБА_6 кредиту в сумі 198000 доларів США зі сплатою 13% річних, за касаційною скаргою ОСОБА_8, до якої приєднався ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», в якому просила визнати недійсним та скасувати прийняте в односторонньому порядку рішення АТ «Укрсоцбанк» про внесення змін до кредитного договору № 2006/24-24/116 від 29.09.2006 року відносно підвищення процентної ставки за користування кредитом з 13% до 15%, зобов’язати відповідача виконати умови підпункту 1.1. зазначеного договору кредиту.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 2 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано ПАТ «Укрсоцбанк» виконати умови пункту 1.1. кредитного договору № 2006/24-24/116 від 29.09.2006 року про надання ОСОБА_6 кредиту в сумі 198000 дол. США, зі сплатою 13% річних.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог – скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В решті судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року ОСОБА_6 звернулася із касаційною скаргою, до якої приєднався ОСОБА_7, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судами встановлено, що між ОСОБА_6 та АКБ «Укрсоцбанк» укладено кредитний договір № 2006/24-24/116 від 29 вересня 2006 року, згідно яким ОСОБА_6 отримала грошові кошти у розмірі 198000 дол. США зі сплатою 13% процентів річних.
Листом № 09-12/96-4382 від 7 жовтня 2008 року Одеська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» повідомило позивачку про підвищення процентної ставки за кредитним договором № 2006/24-24/116 від 29 вересня 2006 року до 15% річних з 20 жовтня 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив зокрема із того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належного повідомлення позивача про зміну процентної ставки, до того ж згідно ст. 651 ЦК України зміна договору в односторонньому порядку не допускається.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачка була попереджена про підвищення процентної ставки, у зв’язку із зверненнями позивачки до банку розмір відсоткової ставки повернуто до рівня 14% з 28.05.2009 року.
Крім цього, за висновком суду апеляційної інстанції, рішення про підвищення відсоткової ставки за договором кредиту ОСОБА_6 було прийнято у жовтні 2008, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку від 12.12.2008 року № 661-VI».
Разом з тим, висновки суду апеляційної інстанції про правомірність підвищення відсоткової ставки здійснені з порушенням вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2.6.1 укладеного між сторонами кредитного договору про намір змінити розмір процентів та/або комісії за дострокове погашення кредиту, кредитор зобов’язується повідомити позичальника не пізніше, ніж за тридцять робочих днів до дати початку їх застосування, а також надати для укладення відповідну додаткову угоду.
Пунктом 2.6.2 встановлено, що у разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів та/або комісії за дострокове погашення кредиту, він зобов’язаний протягом строку, зазначеного в п.2.6.1 цього договору, підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору.
У разі, якщо позичальник не погодиться із запропонованими кредитором розмірами процентів та/або комісії за дострокове погашення кредиту, він зобов’язаний протягом строку зазначеного в п.2.6.1 цього договору, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції (штраф, пеню) у повному обсязі. Після сплати позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою (п.2.6.3.).
У порушення вимог ст.ст. 11, 212, 213, ЦПК України суд апеляційної інстанції не перевірив виконання банком вимог укладеного договору та не врахував, що за змістом ст. ст.ст. 536, 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі, а також не звернув уваги на те, що за умовами укладеного між сторонами кредитного договору, банк відповідно до п. 2.6. має право ініціювати зміну розміру процентів та комісії.
Крім цього, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів позивачки, викладених нею у запереченнях на апеляційну скаргу, що з новим розміром процентної ставки вона не погодилася, а продовжувала вносити кошти в рахунок сплати процентів на рівні відсоткової ставки 13%.
Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції не встановив усіх фактичних обставин у справі, скасувавши рішення суду першої інстанції без достатнього обгрунтування свої висновків, не перевіривши усіх доводів та заперечень сторін у справі, допустив порушення норм процесуального права, керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_8, до якої приєднався ОСОБА_7, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
А.В. Маляренко
О.А. Матвєєва