Судове рішення #19823858

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


  30 листопада 2011  року м. Київ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі суддів:

Головуючого: Пшонки М.П.

Суддів:            Маляренка А.В.            Писаної Т.О.

                          Макарчука М.А.          Кафідової О.В.

      розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів,

за касаційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду із зазначеним позовом. Вказала, що 4 березня 2008 року вона уклала угоду з відповідачем, відповідно до якої ОСОБА_4 зобов’язався виготовити, доставити, встановити та передати їй  комплект кухонних меблів за індивідуальними розмірами до 5 травня 2008 року. Виконуючи свої зобов’язання вона                      7 березня 2008 року сплатила повну вартість 26751 грн.

Відповідач частково виконав свої зобов’язання і 4 червня 2008 року встановив каркас меблів, що становить 20% від загального обсягу робіт. Оскільки відповідачем не виконано умов договору і не встановлено замовлені меблі, просила розірвати укладену угоду з підстав, встановлених ст. 651 ЦК України і стягнути 26751 грн. отриманих за договором та       13375,50 грн. пені за  невиконання умов договору.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від                      27 листопада 2009 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду                м. Києва від 15 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 збитки у розмірі 26972 грн. 12 коп.

Вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення районного та ухвалу апеляційного судів, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права та на неправильне застосування норм матеріального права .

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним нормам процесуального права судові рішення не відповідають.

Судами попередніх інстанцій встановлено і не заперечується в касаційній скарзі, що 4 березня 2008 року між ОСОБА_3 і фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено угоду, відповідно до якої відповідач зобов’язався виготовити, доставити, встановити та передати їй  комплект кухонних меблів за індивідуальними розмірами. На виконання договору позивачкою 7 березня 2008 року оплачено 26751 грн.

Судами також встановлено, що відповідач прострочив виконання своїх зобов’язань на 184 дні.

Встановивши такі обставини місцевий суд прийшов до висновку, що прострочення відповідачем виконання договору є підставою його розірвання  згідно з положеннями, встановленими ст. 651 ЦК України.

Однак встановивши наявність підстав для задоволення позову в частині розірвання договору і зазначивши про це в мотивувальній частині рішення, місцевий суд відмовив у задоволенні цих вимог, внаслідок чого резолютивна частина рішення не відповідає мотивувальній.

Переглядаючи справу апеляційний суд не звернув уваги на взаємовиключні висновки місцевого суду щодо обґрунтованості заявлених вимог і сам не усунув цього недоліку.

Крім того місцевим судом неповністю встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом  доказування  під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення  або  мають  інше значення  для  вирішення  справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню  при  ухваленні  судового рішення.

З огляду на зміст заявлених вимог доказуванню підлягали обставини щодо виконання сторонами умов договору належним чином та у встановлені строки.

Поклавши в основу судового рішення обставини, зазначені у позовній заяві, місцевий суд не перевірив їх на предмет відповідності умовам укладеного правочину.

Так роблячи висновок про повне виконання позивачем своїх обов’язків та про часткове виконання умов договору відповідачем, задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення внесених коштів, місцевий суд виходив з того, що вартість придбаних меблів становить 26751 грн. і вона сплачена повністю.

Між тим із змісту пункту 3.3 угоди вбачається, що оплата вартості товару проводиться двома платежами: 26751 грн. в момент укладання договору та 2500 грн. через 30 днів після його укладання, але не пізніше ніж за три дні до моменту передачі товару (а.с.9).

Відповідно до пункту 4.4 договору в разі, якщо покупець затримує оплату чи доплату, або не виконує умови згідно цього договору, продавець має право затримати вихід з виробництва та поставку на період затримки.

Ці умови договору не були предметом дослідження і їх виконання сторонами судом не перевірялося.

Переглядаючи справу апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги про затримання виконання договору у зв’язку із неповною оплатою позивачем вартості придбаних меблів і у своєму рішенні не навів мотивів відхилення цих доводів.

   

Оскільки порушення судами вимог  ст. ст. 10, 11, 213, 214 ЦПК України можливо усунути лише при новому  розгляді справи, оскаржувані рішення з огляду на вимоги ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

у  х  в  а  л  и  л  а :

    Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 лютого 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого суду.

           Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                         М.П. Пшонка

Судді:                                                                      А.В. Маляренко

                                                               

                                                                                 М.А. Макарчук

         Т.О. Писана

                                                                                            О.В. Кафідова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація