ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2011 р. Справа №2а-1916/11/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., при секретарі Трофімовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора
до Ялтинської міської ради
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління»
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Спарта-Крим»
про визнання протиправним та скасування рішення,
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1, посвідчення № 10169, довіреність № б/н від 01.09.10;
від відповідача – ОСОБА_2, посвідчення №175, довіреність № 02.11-07/137 від 01.03.11;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 01.03.11, паспорт серії АЕ 654306.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора до Ялтинської міської ради про визнання рішення Ялтинської міської ради 31 сесії 5 скликання № 718 від 23.04.2010 року «Про надання дозволу приватному підприємству «Спарта-Крим» на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,03га для обслуговування кафе та прилеглої території за адресою: м. Ялта, наб. ім. Леніна, із наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради» протиправним та скасування його.
Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, та просив у задоволені адміністративного позову відмовити.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, проти задоволення адміністративного позову заперечують з причин, викладених у письмових пояснення на адміністративний позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Сімферопольським міжрайонним природоохоронним прокурором 15.07.2010 року принесено протест № 2204 на рішення Ялтинської міської ради АР Крим № 718 від 23.04.2010 року «Про надання дозволу приватному підприємству «Спарта-Крим»на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,0300 га для обслуговування кафе та прилеглої території за адресою: м. Ялта, наб. ім. Леніна, з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради», відповідно до якого Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор вимагав від Ялтинської міської ради АР Крим невідкладно розглянути даний протест та визнати незаконним та скасувати рішення № 718 від 23.04.2010 року Про надання дозволу приватному підприємству «Спарта-Крим» на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,0300 га для обслуговування кафе та прилеглої території за адресою: м. Ялта, наб. ім. Леніна, з наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради».
Розглянувши протест Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора № 2204 від 15.07.2010 року на 35 сесії 3 скликання 19.10.2011 року Ялтинська міська рада АР Крим було прийнято рішення № 333 «Про розгляд протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 15.07.2010 року № 2204 на рішення Ялтинської міської ради від 23.04.2011року № 718»про відхилення протесту Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора № 2204 від 15.07.2010 року на рішення Ялтинської міської ради від 23.04.2011року № 718.
Не погодившись із рішенням Ялтинської міської ради АР Крим від 19.10.2011 року № 333, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до адміністративного суду, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідачем неправомірно та незаконно прийняте рішення № 718 від 23.04.2010р. «Про надання дозволу приватному підприємству «Спарта-Крим»на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,03га для обслуговування кафе та прилеглої території за адресою: м. Ялта, наб. ім. Леніна, із наступною передачею в оренду на землях Ялтинської міської ради» без проведення земельних торгів та не враховуючи те, що на цих землях знаходиться майновий комплекс Кримського протизсувного управління (включаючи всі існуючи протизсувні споруди: підземні, поверхневі, берегозахисні, морські споруди незалежно від відомчої приналежності у зоні зсувних ділянок), який включений до загальнореспубліканської власності Криму.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Судом встановлено, що 12.04.2007 року виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим було прийнято рішення № 507 «Про організацію роботи торгівельної мережі і відкритих майданчиків громадського харчування на території міського пляжу «Приморський» у період з 2007-2011р.р.», яким було затверджено схему дислокації об’єктів виносної торгівлі і надання послуг на території пляжу «Приморський» м. Ялта (Додаток № 1) на строк до 31.12.2011 року; делеговано Комунальному підприємству «Комбінат благоустрою» право на укладення договорів із суб’єктами підприємницької діяльності на надання права ведення господарської діяльності і комунальних послуг на пляжі «Приморський» на строк до 31.12.2011 року; Комунальному підприємству «Комбінат благоустрою» було доручено укласти договори на надання права ведення господарської діяльності і комунальних послуг на пляжі «Приморський» на строк до 31.12.2011 року із суб’єктами підприємницької діяльності, перелічених у переліку (Додаток № 2).
Також судом встановлено, що виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим було прийнято рішення від 08.07.2010 року № 1201 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим від 12.04.2007 року № 507 «Про організацію роботи торгівельної мережі і відкритих майданчиків громадського харчування на території міських пляжу «Приморський»у період з 2007-2011р.р.» було внесено в рішення виконавчого Ялтинської міської ради АР Крим від 12.04.2007 року № 507 «Про організацію роботи торгівельної мережі і відкритих майданчиків громадського харчування на території міських пляжу «Приморський»у період з 2007-2011р.р.» наступні зміни: у пункті 6 додатку 2 «Перелік об’єктів виносної торгівлі на пляжі «Приморський» у 2007-2011р.р» до рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради АР Крим від 12.04.2007 року № 507 слова «ТОВ «Приваттур» замінено на слова ПП «Спарта - Крим».
Крім того, судом встановлено, що 07.03.2008 року між Кримським Республіканським підприємством «Протизсувне управління» (далі – Управління) і Приватним підприємством «Спарта – Крим» (далі – Користувач) було укладено Договір № 19/08 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд.
Вказаний Договір № 19/08 (далі - Договір) регулює умови передачі і повернення майна, що передається, розрахунок по Договору, зобов’язання, права та відповідальність Сторін, строк дії та умови зміни і розірвання Договору.
Так п. 1.1 Договору визначено, що його предметом є майно, що знаходиться на балансі Управління: берегоукріплювальні споруди м. Ялта від морського порту до санаторія «Росія» на ділянці міського пляжу «Приморський», протяжністю 20 м.
Пунктом 1.2 Договору зазначено, що Управління у відповідності до постанови Ради Міністрів АР Крим № 68 від 11.03.1997 року «Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів і територій, підвернених впливу негативних природних процесів» діючим законодавством надає Користувачу в експлуатацію Майно, зазначене у п. 1.1. Договору, а Користувач перераховує Управлінню кошти (плата за експлуатацію Майна) на відновлення і капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних і пляжних споруд.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє строком 49 років, підписаний та скріплений печатками обох Сторін.
Відповідно до умов Договору, 07.03.2008 року складено Акт приймання – передачі складу майна, що надається у користування ПП «Спарта – Крим», відповідно до якого передано берегоукріплювальні споруди від морського порту до санаторія «Росія» на ділянці міського пляжу «Приморський» загальною протяжністю 20 м.
Крім того, складено Акт візуального обстеження технічного стану надводної частини берегоукріплювальних споруд від санаторія «Росія» до морського порту на ділянці міського пляжу «Приморський».
Таким чином, суд дійшов до висновку, що майно, яке знаходилося на балансі Управління, а саме: берегоукріплювальні споруди м. Ялта від морського порту до санаторію «Росія» на ділянці міського пляжу «Приморський» протяжністю 20 м, було передано 07.03.2008 року в експлуатацію ПП «Спарта – Крим» строком на 49 років.
Постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.2010 року № 1709-5/1 «Про питання управління майнам, що належить Автономній Республіці Крим» було передано у комунальну власність територіальної громади міста Ялти – берегоукріплювальні споруди на ділянці пляжу «Приморський» у м. Ялта протяжністю 288 пог. м (підпірні стіни 1-го ярусу, підпірні стіни 2-го ярусу, штучні пляж, траверс № 2 і підводний волнолом), що входять до складу об’єкту «Протизсувні споруди на ділянці от морського порту до санаторія «Росія» (м. Ялта)», що належать Автономній Республіці Крим, та знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління».
Пунктом 12 зазначеної Постанови встановлено, що Постанова вводиться в дію з дня її прийняття, тобто з 21.04.2010 року.
У зв'язку з передачею берегоукріплювальних споруд у комунальну власність територіальній громаді м.Ялта договір експлуатації берегоукріплювальних споруд від 07.03.2008 року № 19/08 між КРП "Протизсувне управління" та ПП "Спарта-Крим" 17.11.2010 року розірвано.
Крім того, рішенням від 08.07.2011 року № 1143 «Про утворення комісії з питань прийому – передачі у комунальну власність територіальної громади м. Ялта берегоукріплювальних споруд на ділянці пляжу «Приморський»зі складу майна, що належить Автономній Республіці Крим» було утворено комісію з питань прийому –передачі берегоукріплювальних споруд на ділянці пляжу «Приморський»в. м. Ялта протяжністю 288 пм (підпірні стіни 1-го ярусу, підпірні стіни 2-го ярусу, штучні пляж, траверс № 2 і підводний волнолом), що входять до складу об’єкту «Протизсувні споруди на ділянці от морського порту до санаторію «Росія»(м. Ялта)» з складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, у комунальну власність територіальної громади м. Ялта» та визначено її членів.
Актом приймання – передачі від 09.07.2010 року було передано у комунальну власність територіальної громади м. Ялта зі складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, берегоукріплювальні споруди на ділянці пляжу «Приморський» в. м. Ялта протяжністю 288 пм, що входять до складу об’єкту «Протизсувні споруди на ділянці от морського порту до санаторію «Росія» (м. Ялта)»та знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління».
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на день винесення відповідачем оскаржуваного рішення (23.04.2010 року), берегоукріплювальні споруди на ділянці пляжу «Приморський» в. м. Ялта протяжністю 288 пм, не входили до складу об’єкту «Протизсувні споруди на ділянці от морського порту до санаторію «Росія» (м. Ялта)» та відповідно не були включені до загальнореспубліканської власності АР Крим.
Таким чином, доводи позивача щодо знаходження на земельній ділянці берегоукріплювальних споруд, що є власністю Автономної Республіки Крим та знаходиться на балансі Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" судом до уваги не приймаються.
В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на те, що відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності повинна відбуватися за результатами проведення земельних торгів.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 Земельного Кодексу України (далі –ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1,2 ст. 6 Закону України “Про оренду землі”орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
Право оренди земельної ділянки –це застосоване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності(ст.93 ЗК України).
Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до положень частин 1, 2, 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
З положень частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10 ст. 123 ЗК України вбачається, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
зміни цільового призначення земельних ділянок;
надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).
Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:
затвердження проекту відведення земельної ділянки;
вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);
надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.
Статтями 135,136 ЗК України встановлені положення щодо земельних торгів та підготовки лотів для продажу на земельних торгах.
Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 136 ЗК України, органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної або комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта.
Добір земельних ділянок державної або комунальної власності для формування переліку, зазначеного в частині першій цієї статті, здійснюється на підставі затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, регіональних або місцевих правил забудови. При доборі земельних ділянок враховуються маркетингові дослідження, інвестиційна привабливість, звернення громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, у разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
З аналізу вказаних норм вбачається, що вирішення питання про надання в оренду земельної ділянки законодавець пов’язує з прийняттям уповноваженим органом відповідного рішення про надання земельної ділянки в оренду конкретній особі та укладенні на його підставі договору оренди.
Як вбачається з положень ч.2 ст. 124 ЗК України таке рішення має прийматися уповноваженим органом за результатом проведення земельних торгів.
При цьому, з положень ЗК України, якими встановлений порядок проведення земельних торгів вбачається, що таки торги проводяться, у тому числі, на підставі документації із землеустрою.
Земельний кодекс України взагалі не містить положень щодо проведення земельних торгів при вирішенні повноважним органом питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки.
Надання повноважним органом дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки не надає особі права на оренду такої ділянки, а є лише дозволом для виготовлення документації, на підставі якої орган приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.
Таким чином, прийняття повноважним органом рішення про надання особі, яка зацікавлена в отриманні в оренду земельної ділянки, дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки не є тотожним рішенню про надання такої ділянки в оренду.
За таких підстав суд приходить до висновку, що для прийняття рішення про надання особі дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки, проведення земельних торгів не потрібно.
Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кащеєва Г.Ю.