У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства «Синявське» (далі – ВАТ «Синявське») про визнання недійсним договору оренди землі, витребування з незаконного володіння земельної ділянки за касаційною скаргою ВАТ «Синявське» на рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 3,6928 га, розташованої в межах Рокитнянської селищної ради Київської області. Раніше власником цієї земельної ділянки була матір позивачки – ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. На початку 2008 року їй стало відомо, що ВАТ «Синявське» продовжує користуватися земельною ділянкою, яка залишилася їй у спадок, на підставі договору оренди землі від 12 жовтня 2004 року, укладеного між нею та відповідачем, зареєстрованого 26 жовтня 2006 року у Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», згідно з яким ОСОБА_6 надала відповідачу у платне користування строком на 10 років земельну ділянку з орендною платою в сумі 705 грн. 34 коп. Хоча підпис на договорі належить їй, проте вона поставила його на чистому папері раніше, тому ОСОБА_6 просила визнати зазначений договір оренди земельної ділянки недійсним, оскільки в ньому відсутні істотні умови договору і на час підписання договору вона не була власником цієї земельної ділянки.
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2011 року рішення районного суду скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним договір оренди землі №19 від 12 жовтня 2004 року, укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Синявське». Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ВАТ «Синявське» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Проте рішення судів не відповідають зазначеним вимогам закону.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, мати позивачки, яка була власником земельної ділянки площею 3,6928 га, розташованої в межах Рокитнянської селищної ради Київської області, і заповідала своє майно ОСОБА_6 (а.с.7).
12 жовтня 2004 року ОСОБА_6 підписала договір оренди земельної ділянки з ВАТ «Синявське», який був зареєстрований 26 жовтня 2006 року у Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (а. с. 6).
Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_6 було виготовлено 8 листопада 2006 року (а. с. 8).
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6, районний суд виходив із того, що договір оренди земельної ділянки від 12 жовтня 2004 року був укладений відповідно до вимог чинного законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов про визнання недійсним договору оренди землі від 12 жовтня 2004 року, укладений між сторонами, апеляційний суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 на момент укладення спірного правочину не була власником земельної ділянки, тому не наділена повноваженнями на підписання даного договору від імені своєї матері – ОСОБА_7
Проте такі висновки є передчасними, оскільки суди не з’ясували, чи є спірний договір оренди землі припиненим з огляду на положення статті ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої при переході права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізації юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Крім того, суд не врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР, що діяла на день відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Суд у порушення ст. ст. 10, 213, 214 ЦПК України не звернув уваги на ці норми закону, цим обставинам не дав належної оцінки, не встановив дійсний характер спірних правовідносин.
Оскільки висновки судів зроблені з порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Синявське» задовольнити частково.
Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 26 квітня 2011 року та рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: А.О. Леванчук
М.А.Макарчук
А.В.Маляренко
Т.О. Писана