Справа №  2-а-860/11

 
П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21 вересня 2011 року                                                                        м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Тюмін О.Г., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Кілійського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії щодо виплати підвищення до пенсії дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

04.07.2011 року позивач звернувся до Кілійського районного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України Кілійського району Одеської області посилаючись на те, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком у виплаті якої відповідачем відмовлено, у зв’язку з чим просить визнати протиправними дії УПФУ в Кілійському районі щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги як дитини війни та зобов’язати УПФУ в Кілійському районі провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 рік.

Ухвалою від 26 серпня 2011 року судді Кілійського районного суду Одеської області скорочене провадження по справі відкрите в частині позовних вимог за період шість місяців на час звернення до суду – з 04.01.2011 року по 01.07.2011 рік.

Відповідач надав заперечення на позов в якому зазначає, що позовні вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими.

В запереченні відповідач посилається на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та здійснюється за кошти державного бюджету, які передбачаються Законами України про бюджет на кожний відповідний рік. Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Застосування такого розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомоги цим Законом не передбачено. Статтею 7 Закону № 2195-ІУ передбачено, що «Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України». Статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються законом про Державний бюджет України. Норми, які вводяться цим законом діють протягом бюджетного року та є пріоритетними відносно інших законів. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» КМУ надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат. Починаючи з 09.09.2010 р. по 31.12.2010 р. і по теперішній час «Дітям війни» виплачується щомісячно надбавка до пенсії у фіксованому розмірі – 49,80 грн. відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».  Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області є органом Пенсійного фонду України, підвідомчим Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно до Положення про Управління основним із завдань Управління є своєчасне фінансування витрат на виплату пенсій, та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Управління планує доходи та видатки коштів Фонду в районі, в також у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується КМУ. Кошти Пенсійного фонду України спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пункт 9 Положення про Пенсійний фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Відповідно до Закону України № 2195 фінансування виплат проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, у зв’язку з чим вважає, що протиправна бездіяльність в діях Управління відсутня. Відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши  надані у справі  докази та розглянувши  справу, суд вважає позов таким, що підлягає частковому  задоволенню.

Судом встановлено наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон №2195-ІV)  встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 Закону передбачено, що діти війни є громадяни України, яким на час закінчення (02.09.1945 р.) другої світової війни було менше 18 років.

Згідно паспорту громадянина України серії КЕ № 224961, виданого 18 червня 1996 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за віком є дитиною війни і статус його як дитини війни підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.

З 22 травня 2008 року відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області здійснює нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян» - у таких розмірах: з 22.05.2008 року  - 48,1 гривні; з 01.07.2008 року - 48,2 гривні; з 01.10.2008 року і по теперішній час –49,8 гривень.

Статтею 6 Закону України  № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Позивач є пенсіонером і має право на зазначене підвищення до пенсії, яке повинен нарахувати та виплатити відповідач, але відмовив йому в цьому.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) п. 12 ст. 71, ст. 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, яким була зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 р. були визнані неконституційними зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким ст. 6 Закону України № 2195-IV була викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни передбачалась виплата підвищення до пенсії у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, рішеннями Конституційного Суду була поновлена попередня редакція ст.6 Закону про право дітей війни на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В рішеннях Конституційного Суду України  зазначено, що вони є обов'язковими до виконання на території України, остаточними та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень, статей законів, що визнані неконституційними та також зазначено, що положення законів про бюджет, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. Це ж передбачено і ст. 152 Конституції України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування», мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ІУ передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та інше, виходячи з вимог Конституції та Законів України. Таким чином, вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується до положень Закону № 2195-ІУ, оскільки іншого законодавством не передбачено і ствердження відповідача про його незастосування до вказаного закону безпідставні. Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначаються Законами України про державний бюджет на відповідний рік.

З 22.05.2008 року діє Закон України «Про соціальний захист дітей війни» ( в редакції від 18.11.2004 року, що набрала чинності з 01.01.2006 року), тому позивач має право на одержання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому, оскільки позивачеві з 22.05.2008 року і по даний час підвищення до пенсії виплачувалось у розмірах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести нарахування державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають задоволенню з урахуванням проведених відповідачем за цей період виплат.

Статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіття, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Закони України «Про Державний Бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний Бюджет України на 2011 рік» не містять положень, що зупиняють дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чи його окремих норм.

Посилання відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для невиконання державою своїх обов’язків та порушення прав своїх громадян. Відповідно до ст. ст. 3, 8, 19, 22, 46 Конституції України, в Україні визнається принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави і держава відповідає перед людиною за свою діяльність; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України; громадяни мають право на соціальний захист; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.

У зв'язку  з  цим,  суд  дійшов висновку,  що п. 4 Прикінцевих і положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік, яким установлено,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи",  статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та деяких  інших осіб"  застосовуються  у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік" щодо,  встановлення  іншого (додаткового)  правового  регулювання  відносин,  ніж  передбачено законами  України,  не  відповідає  статтям 1,  3,  частині другій статті 6,  частині другій статті  8,  частині  другій  статті  19, статтям  21,  22,  пункту  1  частини  другої статті 92,  частинам першій, другій,   третій    статті    95    Конституції   України"  та не підлягають судом до застосування при вирішенні даного спору.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особа, що має статус «дитина війни», тому бездіяльність відповідача щодо невиплати відповідних сум надбавки є протиправною, в зв’язку з чим його позовні вимоги за період з 04.01.2011 року  -  підлягають задоволенню.

Відповідно до с. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч. 2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших  суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати бездіяльність відповідача протиправною та покласти на нього обов’язок щодо здійснення позивачу перерахунку розміру нарахованої та виплаченої пенсії за період з 04.01.2011 року з урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні інших вимог належить відмовити.

Відповідно до абзацу 9 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Керуючись ст. ст.  69-71, 100, 183-2  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, яка виразилася в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 04.01.2011 року з урахуванням виплачених за вказаний час коштів.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області здійснити  нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 04.01.2011 року з урахуванням виплачених за вказаний час коштів.

У задоволенні решти позовних  вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кілійський районний суд Одеської області.  

Суддя   Кілійського

районного суду
ОСОБА_2