У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Кафідової О.В., Макарчука М.А.,
Маляренка А.В., Писаної Т.О., --
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сова» (далі – ТОВ «Сова») про визнання права власності на нерухоме майно в рахунок погашення боргу та за зустрічним позовом ТОВ «Сова» до ОСОБА_6, третя особа – Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (далі – Київське БТІ), про визнання права власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ТОВ «Сова» на рішення апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачу належить об’єкт нерухомого майна – кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. При реконструкції будівлі нею були надані кошти ТОВ «Сова» для закупівлі матеріалів та оплати послуг будівельників у розмірі 9 тис. грн., про що з боку відповідача була надана розписка. Проте до теперішнього часу кошти їй не повернуті, тому після уточнення позовних вимог ОСОБА_6 просила у рахунок погашення боргу визнати за нею право власності на нерухоме майно – кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
ТОВ «Сова» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно – кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язання Київське БТІ зареєструвати за товариством право власності на вищезазначене нерухоме майно, посилаючись на те, що між Святошинською районною у м. Києві радою та товариством укладені договори оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування кіоску з продажу продуктів харчування строком на 3 роки. ТОВ «Сова» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічний паспорт перепланованого приміщення.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, зустрічний позов ТОВ «Сова» задоволено. Визнано за ТОВ «Сова» право власності на нерухоме майно – кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,8 кв.м та основною площею 114,3 кв.м. Зобов’язано Київське БТІ зареєструвати за ТОВ «Сова» право власності на вищезазначене нерухоме майно.
Додатковим рішенням того ж суду від 11 січня 2010 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року в частині задоволення позову ТОВ «Сова» про визнання права власності на нерухоме майно – кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зобов’язання Київського БТІ зареєструвати за ТОВ «Сова» право власності на вищезазначене нерухоме майно скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в цій частині позову. У решті – рішення районного суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Сова» просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що відповідно до розписки від 17 березня 2006 року ОСОБА_6 надала ТОВ «Сова» у борг грошові кошти в розмірі 9 тис. грн. строком до 17 березня 2008 року, про що ТОВ «Сова» надало розписку (а.с.5).
17 липня 2007 року між Святошинською районною у м. Києві радою та ТОВ «Сова» укладено договір оренди земельної ділянки розміром 7,6 кв. м., з них під кіоском 6,6 кв. м для цільового призначення, а саме, експлуатації та обслуговування кіоску громадського харчування та сезонного майданчика під громадське харчування строком на три роки.
У подальшому за даною адресою ТОВ «Сова» було переплановано, реконструйовано та побудовано торгівельний павільйон, кафе із сезонним майданчиком загальною площею 141. 8 кв. м та основною площею 114,3 кв. м.
Задовольняючи зустрічний позов, районний суд виходив із того, що спірне кафе із сезонним майданчиком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 побудоване ТОВ «Сова», а тому позов про визнання права власності на кафе за останнім є обґрунтованим.
Апеляційний суд, скасовуючи в цій частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог, обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_6 є неналежним відповідачем у справі, оскільки ні земельна ділянка, ні приміщення, що знаходяться на цій земельній ділянці, не належить ОСОБА_6
Щодо іншої частини рішення суду, то воно відповідає вимогам закону, оскільки визнання права власності за ОСОБА_6 на нерухоме майно в рахунок погашення боргу не передбачено як спосіб захисту порушеного права
Під час розгляду справи апеляційним судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Сова».
Керуючись ст. ст. 336, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сова» відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: О.В. Кафідова
М.А. Макарчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана