У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А.,
Матвєєвої О.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтрансавтострой» (далі – ТОВ «Інтрансавтосервіс») про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ТОВ «Інтрансавтострой» на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року,
в с т а н о в и в :
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Інтрансавтосервіс», в якому просила розірвати договір оренди землі від 21 вересня 2007 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 3,5801 га для сільськогосподарського використання, яка була передана відповідачу в оренду на 10 років на підставі договору. Позивачка зазначила, що землекористувач – орендар ТОВ "Інтрансавтострой" не вносить орендну плату за договором у період з листопада 2009 року і на час звернення до суду з позовом заборгованість по орендній платі не сплатив. Посилаючись на скрутне матеріальне становище, позивач виявив намір достроково розірвати договір оренди та використовувати власну земельну ділянку самостійно для особистих потреб.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ТОВ «Інтрансавтосервіс» про розірвання договору оренди відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 28 липня 2011 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано договір оренди землі загальною площею 3,5801 га, укладений 21 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Інтрансавтосервіс», який зареєстровано у державному реєстрі земель 21 вересня 2007 року за № 040783900056.
Розподілено судові витрати.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення апеляційного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд керувався ч.1 ст.638 ЦК України та вважає договір укладеним в належній формі, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що всі обумовлені в ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі " від 06.10.1998 року, як істотні, умови в спірному договорі оренди наявні та узгоджені сторонами.
Відповідно до п. 14 договору оренди за несвоєчасну сплату орендної плати орендар зобов’язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день, а тому місцевий суд, відмовляючи у задоволенні позову про розірвання спірного договору виходив з того, що відсутні підстави для припинення договору оренди шляхом його розірвання, оскільки за невиконання орендарем обов’язків щодо своєчасної сплати орендної плати сторони передбачили штрафні санкції у виді пені у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожен день.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про розірвання договору оренди, суд апеляційної інстанції керувався Законом України «Про оренду землі» та Законом України «Про плату за землю» (в редакції чинній на час виконання спірних правовідносин), та у підставу припинення спірного договору шляхом його розірвання послався на порушення орендарем умов п. 14 цього договору, тобто невиконанням ТОВ «Інтрансавтосервіс» зобов’язання по своєчасній сплаті орендної плати за 2010 рік в сумі 393 грн. 46 коп. та несплатою землекористувачем – орендарем ТОВ «Інтрансавтосервіс» плати за землю відповідно до Закону України «Про плату за землю».
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
За приписами ч. 2 ст. 337 ЦПК не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ТОВ «Інтрансавтострой» на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 2 вересня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
судді: Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
О.А. Матвєєва
Т.О. Писана