Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого            Андрєєвої Е.І.

Суддів:                    Мацюри П.Ф.,

                              Ліпчанської Н.В.

При секретарі           Юзьковій І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -  Севостьянової С.О.,

від третьої особи - Сільницького І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу           Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2007р.          

по справі № 16/274-07-7716

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приморська районна адміністрація м. Одеси

до СПД ОСОБА_1

про стягнення 4 496,21 грн.

Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 39 від 25.02.2008р. у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П., а розпорядженням № 53 від 07.04.2008р. -проведено заміну судді Разюк Г.П. на суддю Мацюру П.Ф.

Суд встановив:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі -Представництво) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1) про стягнення плати за фактичне використання приміщення в сумі 4 496,21 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2007р. позов частково задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача  плату за фактичне використання приміщення в сумі 3 746,85 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Представництво звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2008р. до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, було залучено Приморську районну адміністрацію м. Одеси.

Заслухавши доповідача, представників позивача та третьої особи, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як встановлено судом, та відповідає матеріалам справи, між Приморською районною адміністрацією м. Одеси (Орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (Орендар) 21.01.2005р. укладено договір оренди нежилого приміщення № 615/Ф/7, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у оренду нежиле приміщення, загальною площею 49,2 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 11.

Строк даного договору визначений з 21.01.2005р. по 15.12.2005р.

За орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку № 1 до договору, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 29,84 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Пунктом 4.10 договору визначено, що у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Додатковим погодженням до договору від 16.12.2005р. строк дії договору продовжено до 14.12.2006р., а орендна плата сплачується відповідно до розрахунку, приведеному у додатку № 1 до додаткового погодження, що становить 564,07 грн.

Пославшись на те, що ОСОБА_1 після закінчення строку дії договору оренди своєчасно не повертає орендоване майно, Представництво на підставі Рішення Одеської міської ради № 56-У від 27.06.2006р. „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси”, яким Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради були передані функції орендодавця нежилих приміщень, які раніше знаходились в управлінні районних адміністрацій Одеської міської ради, звернулось до господарського суду з позовом про виселення Орендаря з орендованого приміщення та стягнення з нього заборгованості по орендній платі, пені та плати за фактичне користування приміщенням.

За даним позовом порушено провадження у справі та призначено їй номер 9/127-07-3467.

Рішенням господарського суду від 20.06.2007р. по справі № 9/127-07-3467 позов задоволено. Виселено ОСОБА_1 з орендованого приміщення, зобов'язано її здійснити передачу даного приміщення шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, та стягнуто 4323,09 грн. заборгованості з орендної плати, 122,28 грн. пені, 2519,79 грн. плати за фактичне використання приміщення, а також держмито та витрати на ІТЗ судового процесу.

Виконуючи наказ від 03.07.2007р. по даній справі № 9/127-07-3467 про виселення ОСОБА_1 з орендованого приміщення, Державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі був складений акт від 11.09.2007р., з якого вбачається, що на момент виходу за адресою орендованого відповідачем приміщення встановлено, що ОСОБА_1 добровільно звільнила орендоване приміщення.

Пославшись на те, що ОСОБА_1 не передала дане приміщення по акту приймання-передачі, а її було виселено з орендованого приміщення тільки 11.09.2007р., тобто, вона займала дане приміщення після закінчення строку дії договору оренди до 11.09.2007р., в зв'язку з чим Представництво зазнало збитків у формі не отриманих прибутків від використання об'єкта комунальної власності, Представництво звернулось у господарський суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 за період з 23.03.2007р. по 11.09.2007р. цих збитків у розмірі 4496,21 грн.

Свої заперечення на позов відповідач суду не надав. У судове засідання як до суду першої інстанції так і апеляційної не з'являвся.

Обидві судові інстанції приймали передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в зв'язку з чим розгляд даної справи судами неодноразово відкладався. Всі ухвали судів, направлені на його адресу, поверталися з відміткою: „за зазначеною адресою не проживає” в той час як дана адреса зазначена у позовній заяві, у договорі оренди та додатках до нього, а також у  свідоцтві про державну реєстрацію.

Для підтвердження адреси, за якою зареєстрований відповідач, позивач надав довідку з адресно-довідкового бюро в Одеській області, з якої вбачається, що адреса відповідача до даного часу не змінювалась.

Приймаючи до уваги вимоги  закону, пункт 23 рекомендацій Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", в якому зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, приймаючи до уваги і те, що відповідач не довів до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, а також те, що апеляційним судом зроблено все можливе для встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про слухання даної справи, судова колегія розглянула скаргу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами.

Як свідчать матеріали справи, вирішуючи позов, місцевий суд обґрунтовано виходив з умов договору оренди , додаткового погодження до договору та вимог ст.ст. 525, 526, 610 ЦК України.

Суд встановив, що в порушення умов договору ОСОБА_1 не передала орендоване нею приміщення по акту прийому-передачі, що об'єкт оренди  передано державною виконавчою службою та  прийнято орендодавцем лише 11.09.2007р. у порядку виконання рішення суду від 20.06.2007 р. у справі № 9/127-07-3467, а тому за час утримання приміщення відповідачем позивач зазнав збитків, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Приймаючи рішення, місцевий суд правомірно виходив з умов п. 2.2  договору оренди та  пункту 2 додаткового погодження до зазначеного договору,  дійшовши обґрунтованого висновку про те, що при укладенні додаткового погодження до договору оренди сторонами встановлена орендна плата  у розмірі 564,07 грн. Зазначену суму суд визнав щомісячною платою, яка повинна була б сплачуватись відповідачем  за фактичне використання приміщення у  період з 23.03.2007р. по 11.09.2007р.

Задовольняючи позов частково - в розмірі 3746,85 грн., суд виходив з того, що позивач не надав переконливого розрахунку, який би свідчив про обґрунтованість нарахувань у розмірі 4 496,21 грн.

Вважаючи прийняте судом рішення законним та обґрунтованим, судова колегія зазначає, що такого розрахунку позивач не надав і апеляційній інстанції, яка зобов'язувала його надати такий розрахунок.

Оскаржуючи рішення, апелянт послався на те, що місцевий суд стягнув з відповідача плату за фактичне використання приміщення без врахування податку на додану вартість. Даний податок, як вважає скаржник, відповідач повинен  сплатити разом з орендною платою, скоригованою на щомісячний індекс інфляції, оскільки Представництво здійснює господарську діяльність та є платником податку на додану вартість.

Судова колегія не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки, як зазначив суд першої інстанції і з чим погодилась колегія апеляційного суду, позивачем не надано належного розрахунку або іншого доказу, який би свідчив, що орендна плата за орендоване приміщення на квітень 2007 року складає  650,02 грн. без ПДВ в той час, як додатковим погодженням сторонами встановлена орендна  плата  у розмірі 564,07 грн., і так за кожний наступний місяць.

Приймаючи до уваги, що місцевим судом дана належна оцінка представленим доказам у їх сукупності, повно, всебічно та об'єктивно встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.

Керуючись  ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2007р. у справі № 16/274-07-7716 залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради  -без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                        Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                           Н.В. Ліпчанська