У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пшонка М.П.,  розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 12 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – відділ Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

У жовтні 2010 року позивачка звернулася до відповідача з позовом про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що з 10 червня 2005 року по 15 серпня 2006 року вона знаходилася у шлюбі з відповідачем, від шлюбу народилася дочка        ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні та проживає разом з нею. На підставі рішення Кіровського міського суду Луганської області від 7 березня 2007 року відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання дитини на її користь у розмірі 1/6 частини від його заробітку, однак він не має постійного місця проживання, з 1 листопада 2005 року ніде не працює і матеріальної допомоги на утримання дочки не надає у повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість з виплати аліментів з 11 листопада 2005 року по    1 вересня 2010 року у сумі 2048.99 гривень. Вважає, що за період з                11 листопада 2005 року по 1 вересня 2010 року сума неустойки, яку відповідач зобов’язаний сплатити на її користь складає 29061.12 гривень та просить стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 29061.12 гривень.

Рішенням Кіровського міського суду Луганської області від 12 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 2000 гривень.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування ухвалених судових рішень та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права .

Крім того, скаржник просить поновити строк касаційного оскарження постановлених судових рішень.

Зважаючи на те, що строк касаційного оскарження пропущений скаржником з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.    

Стягуючи з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 2000 гривень, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд,  дійшов вірного висновку та правильно виходив з того, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України та п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня          2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір  неустойки  може бути зменшений судом з урахуванням
матеріального та сімейного стану платника аліментів. Враховуючи матеріальний стан відповідача, а саме те, що розмір його пенсії складає       750 грн., він не має іншого доходу, сплачує аліменти на утримання двох дітей, суди дійшли вірного висновку, що розмір неустойки має бути зменшений до 2000 грн.

    Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Кіровського міського суду Луганської області від          12 квітня 2011 року та ухвали апеляційного суду Луганської області від        17 серпня 2011 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – відділ Державної виконавчої служби Кіровського міського управління юстиції, про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, за касаційною скаргою на рішення Кіровського міського суду Луганської області від 12 квітня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 серпня 2011 року.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                            М.П. Пшонка