ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 листопада 2011 р. Справа №2а-12707/11/0170/3
(17:07) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора Первомайського района АРК в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим
до Державного підприємства радгосп-завода ім.1 Мая
про стягнення
за участю представників сторін:
від прокуратури - Єрьоменко А.М., посв.,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
Прокурор Первомайського района АРК в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державного підприємства радгосп-завода ім.1 Мая про стягнення заборгованості у загальному розмірі 77008,99 грн.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.10.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог ч. 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р., а саме несплату суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на 26.09.11 р., внаслідок чого були нараховані також штрафні санкції.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.
Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 15). Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надіслав.
Врахувавши вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду справи, встановленого ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, суд вирішив розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, на підставі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника прокуратури, уважно дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Радгосп-завод ім. 1 Мая (ЄДРПОУ 00413009) зареєстровано 17.03.1995 р. Первомайською райдержадміністрацією АР Крим за адресою місцезнаходження: 96300, АР Крим, Первомайський р-н, смт. Первомайське, вул. Б. Хмельницького, 11, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 446723 (звор.бік а.с.13) та свідчить довідка з ЄДР (а.с.16).
04.05.11 р. УПФУ в Красноперекопському р-ні АР Крим на адресу УПФУ в Первомайському р-ні направлено розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з відповідача за п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з травня 2011 року у розмірі 847,98 грн. (а.с.11).
08.09.2011 р. на адресу Державного підприємства Радгосп-завод ім. 1 Мая листом № 13182/0305 був направлений розрахунок щомісячних фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, а саме в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з вересня 2011 року (а.с.9), з якого сума відшкодування відповідачем становить 11506,76 грн. (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій станом на дату розгляду справи за списками № 1 та № 2 не погашена.
05.08.11 р. УПФУ в Первомайському р-ні АР Крим винесло рішення № 121 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за період з 20.10.2010 р. до 19.07.2011 р. за несплату (несвоєчасну сплату) сум страхових внесків відповідачем на підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1053 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 19933,96 грн. та пені у сумі 44720,29 грн. (а.с.7), яке було отримане відповідачем 08.08.11 р. (а.с.8).
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини 3 статті 6 КАС України суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями якого є, зокрема, керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, забезпечення збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства та здійснення контролю за їх сплатою; забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; застосовування фінансових санкцій, передбачених законом.
Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 р. за № 442/6730, (далі - Положення про Управління Фонду) управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, останнє, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.
Отже, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду.
Таким чином, Управління Пенсійного фонду в Первомайському р-ні АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами, виступає як суб’єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.
З зазначених підстав, спір, що виникає між фізичними, юридичними особами та органами Пенсійного фонду України, у тому числі, стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є публічно-правовим та має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Відповідно до розділу 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а", п. "б–з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно абз. "а" пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій.
Відповідно до п.6.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємство зобов'язано відшкодовувати ПФУ розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пропорційно стажу роботи працівника на зазначеному підприємстві.
З матеріалів справи вбачається, що відсоток відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень та вересень 2011 року складає 100,00 % понесених фактичних витрат.
Згідно пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже Державне підприємство Радгосп-завод ім. 1 Мая зобов'язаний був відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за травень та вересень 2011 року згідно відповідних розрахунків та на підставі Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а", п. "б-з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, у відповідній сумі до 25 числа відповідного місяця.
Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України доказів погашення спірної заборгованості у розмірі 847,98 грн. за травень 2011 року та у сумі 11506,76 грн. за вересень 2011 року станом на дату розгляду справи не надано.
Позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми застосованих штрафних санкцій та пені на підставі рішення № 121 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків за період з 20.12.2010 р. до 19.07.2011 р. згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058.
Рішення № 121 від 05.08.11 р. про застосування фінансових санкцій прийнято 31.05.11 р., тобто в той час, коли норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратила чинність у зв’язку із набранням законної сили Законом України від 08.07.2010 р. № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Рішення відповідача не містить посилання на будь-яку іншу норму права.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року
№ 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов’язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
На момент прийняття спірного рішення пункт 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, оскільки відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування № 16 від 14.01.1998 р. Пенсійний фонд України відноситься до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.
Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відтак органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Проте органи пенсійного фонду з 01.01.11 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 р. суперечить статті 58 Конституції України, не зважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Застосування відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення недіючої норми права суперечить засадам верховенства права, що передбачає, в першу чергу, суворе дотримання суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства під час виконання останніми владних управлінських функцій при реалізації публічно-правового інтересу.
Дискреційні повноваження органів державної влади та спосіб їх здійснення повинні полягати виключно в межах принципу законності із застосуванням правових норм, що мають законну силу під час притягнення до відповідальності юридичних та фізичних осіб за вчинене правопорушення. Недотримання цього принципу призводить до негативних наслідків у вигляді руйнування правових підвалин функціонування механізму органів державної влади як окремих ланок у системі останньої, зокрема у даному випадку - сфери загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Отже, Управління Пенсійного Фонду України в Первомайському р-ні АР Крим при застосуванні фінансових санкцій та нарахуванні пені до відповідача за період з 20.10.10 р. до 19.07.11 р. за несплату (несвоєчасну сплату) страхових внесків неправомірно винесло рішення № 121 від 05.08.2011 р. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який було виключено з 01.01.2011 р. відповідно до Закону України № 2464 від 08.07.2010 р.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено законність винесення рішення № 121 від 05.08.2011 р. про застосування фінансових санкцій у сумі 19933,96 грн. та пені у розмірі 44720,29 грн.
Позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні 07.11.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 11.11.11 р.
Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая (ЄДРПОУ 00413009) на користь Управління пенсійного фонду України в Первомайському районі (ЄДРПОУ 22259431) витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за списком № 1 - 847,98 грн. та витрати на виплату і доставку пільгової пенсії за списком № 2 - 11506,76 грн. станом на 26.09.11 р.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.