Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 травня 2011 р. Справа № 2а/0570/7594/2011
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Полякова К.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецький регіональний департамент» АТ «РОДОВІД БАНК» до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, треті особи: відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, –
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецький регіональний департамент» АТ «РОДОВІД БАНК» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, треті особи: відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень.
Позовна заява обґрунтована тим, що 22 лютого 2008 року та 14 березня 2008 року між ВАТ «РОДОВІД БАНК» (надалі за текстом Банк) та ОСОБА_1 (надалі за текстом Боржник), були укладені Кредитні договори № Д002/ІЖ-050.08.1 та № Д002/ІЖ-086.08.1 відповідно.
Відповідно до п.3.1 Кредитних договорів, встановлено, що для забезпечення зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та користування грошовими коштами, пені за несвоєчасну сплату процентів, штрафу, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов Кредитного договору є іпотека жилого приміщення.
Тому, 22 лютого 2008 року та 14 березня 2008 року між Банком та Боржником, в якості забезпечення виконання Боржником основного зобов`язання за Кредитними договором були укладені Договори іпотеки № Д002/ІЖ-050.08.1 та № Д002/ІЖ-086.08.1 відповідно.
Згідно п. 1.1 Договорів іпотеки Боржник надав Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 (Предмет іпотеки 2) та трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (Предмет іпотеки 1).
25 травня 2009 року Банк надіслав на адресу відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі за тексом - Виконавець 1) та відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку (надалі за тексом - Виконавець 2) Договори іпотеки № Д002/ІЖ-050.08.1 від 22 лютого 2008 року та № Д002/ІЖ-086.08.1 від 14 травня 2008 року, виконавчи написи приватного нотаріуса Київського нотаріального окркгк ОСОБА_2 № 2514 від 14.05.2009 року та № 2518 від 14.05.2009 року, а також заяви про відкриття виконавчого провадження.
В процесі виконавчого провадження Виконавцем 1 складено акт опису й арешту майна – серія АА № 668341 від 21 лютого 2011 року, а саме: а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
В процесі виконавчого провадження Виконавцем 2 складено акт опису й арешту майна – серія АА № 728044 від 15 червня 2011 року, а саме: а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_2.
Разом з тим, в результаті отримання Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що:
на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, Першою Донецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 26 червня 2009 року, виданої слідчим відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, накладено арешт;
на квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, Шостою Донецькою державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н від 26 червня 2009 року, виданої слідчим відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, накладено арешт.
Позивач зазначив, що наявність вищезазначеного публічного обтяження перешкоджає продажу Предмета іпотеки 1 та Предмета іпотеки 2, і як наслідок – порушує законні його законні права щодо задоволення його Вимог за рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмета іпотеки 1 та Предмета іпотеки 2.
Посилаючись на статті 1, 3, 13 Закону України «Про іпотеку», статтю 54 Закону України «Про виконавче провадження», просив скасувати постанову б/н від 26 червня 2009 року, видану слідчим відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом про скасування постанови слідчого необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або іншій суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Як вбачається з позовної заяви, що позивач просить скасувати постанову б/н від 26 червня 2009 року, виданої слідчим відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка винесена в рамках кримінальної справи.
Відповідно до статті 110 Кримінально-процесуального Кодексу України, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до статті 234 Кримінально-процесуального Кодексу України дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого. Скарги можуть бути як письмові, так і усні. Усні скарги прокурор або слідчий заносить до протоколу. Слідчий зобов'язаний протягом доби направити прокуророві скаргу, що надійшла до нього, разом із своїми поясненнями. Подача скарги не зупиняє виконання дії, яка оскаржується, коли це не визнає за потрібне слідчий або прокурор. Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального Кодексу України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб органів слідства, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Предметом розгляду даної заяви є оскарження рішення слідчого, прийнятого на підставі норм Кримінально-процесуального Кодексу України.
Враховуючи викладене, спір між позивачем та відповідачем не носить публічно-правового характеру, оскільки відповідач при винесенні постанови виконував не управлінські функції, в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а владні процесуальні функції.
Таким чином, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, спір який виник між сторонами не випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому він не належить до юрисдикції адміністративного суду.
Зазначений спір має вирішуватися судом загальної юрисдикції за правилами кримінального судочинства
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У відкритті провадження Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» в особі відділення «Донецький регіональний департамент» АТ «РОДОВІД БАНК» до Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, треті особи: відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень– відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то ухвала вважається такою, що не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Полякова К.В.