Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 травня 2011 р. Справа № 2а/0570/7425/2011
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Полякова К.В., ознайомившись з поданням та доданими до нього документами відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції в Донецькій області про встановлення тимчасового обмеження права громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач - відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження права громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України.
Подання обґрунтовано тим, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції в Донецькій області знаходиться виконавчий лист №2-907 від 26.04.2010 року, виданий Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Український фінансовий світ» суми заборгованості у розмірі 15731,99 грн.
06.05.2010 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції в Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та божникові надано строк на добровільне виконання рішення суду. Однак, у строк, наданий для добровільного виконання, рішення суду не виконано.
Станом на 24.02.2011 року боржиком не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька.
Посилаючись на ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в України громадян України», просив тимчасово обмежити право громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Пунктами 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України предмет адміністративної юрисдикції становлять публічно-правові спори, у яких, хоча б однією із сторін є суб`єкт владних повноважень.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З матеріалів подання вбачається, що 26 квітня 2010 року, Ворошиловським районним судом м. Донецька по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, був виданий виконавчий лист №2-907 від 26.04.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Український фінансовий світ» заборгованості за кредитним договором у розмірі 15731,99 грн.
На підставі вказаного виконавчого листа 06.05.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька по вищевказаній цивільній справі.
У поданні, яке надійшло до Донецького окружного адміністративного суду, заявник посилається, що станом на 24.02.2011 року, ОСОБА_1 (боржником по виконавчому провадженню) рішення Ворошиловського районного суду від 02 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Український фінансовий світ» суми заборгованості у розмірі 15731,99 грн. не виконано.
У зв`язку з чим, відділ державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції, відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду Україну громадян України» в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду по цивільній справі, звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження права громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України.
Відповідно до частини 1 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншій порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Таким чином, державний виконавець, в межах здійснення виконавчого провадження на виконання своїх прав та обов`язків, може звернутися до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби з питанням про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень у цивільних справах.
При цьому, зважаючи на те, що дані дії державного виконавця спрямовані на примусове виконання судового рішення у цивільній справі, тому вирішення вказаного питання здійснюється за приписами статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно вищевказаної статті, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Таким чином, оскільки у поданні ставиться питання про тимчасове обмеження права громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України яке нерозривно пов`язане з виконанням судового рішення по цивільній справі, розгляд якого регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у даній справі необхідно відмовити.
Зазначений спір має вирішуватися судом загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У відкритті провадження за поданням відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Головного управління юстиції в Донецькій області про встановлення тимчасового обмеження права громадянина ОСОБА_1 на виїзд з України – відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Роз’яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то ухвала вважається такою, що не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Полякова К.В.