Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/716/25

Номер провадження 1-кс/530/213/25

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2025 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - слідчого судді  ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Зінькова  справу за скаргою ОСОБА_3 про оскарження рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175490000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та постановлення окремих ухвал, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області зі скаргою про оскарження рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175490000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та постановлення окремих ухвал.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, дана справа передана на розгляд судді ОСОБА_1 ..

Зі скарги вбачається, що скаржник просить рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 про вручення підозри від 11.04.2025 року по кримінальному провадженню № 12024175490000259 щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України скасувати, як передчасне. Зобов`язати уповноважену особу Диканської окружної прокуратури вчинити дії щодо виключення з ЄРДР провадження № 12024175490000259 про оголошення підозри від 11.04.2025 року ОСОБА_3 передбачених ч.1 ст.125 КК України. Постановити окрему ухвалу якою зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів відкрити дисциплінарне провадження відносно процесуального прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_5 в фальшуванні кримінальної справи, та за невиконання/неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що мало місце в кримінальній справі № 12024175490000259, який зловживає процесуальними правами, неналежно виконує професійні обов`язки за посадовими обов`язками, зазіхає на охоронвані законом права, свободи людини громадянина ОСОБА_6 . Постановити окрему ухвалу, щодо зобов`язання відповідальних осіб НП України ГУНП в Полтавській області провести перевірку та притягти до дисциплінарного покарання капітана поліції дізнавача ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 щодо сфабрикованої кримінальної справи № 12024175490000259 за ознаками ч.1 ст.125 КК України.

В судове засідання дізнавач ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 не з"явився.

       Під час судового розгляду скарги, надійшло клопотання прокурора ОСОБА_9 тому, судовове засідання було відкладено.

       Головуючий видалився до службового кабінету, а учасники процесу залишалися в залі судового засідання. Через деякий час слідчий суддя, він же голова суду, дізнався від працівників служби судової охорони, що біля зали судового засідання дізнавач ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , якого не було під час судового засідання, здійснює слідчі дії та відеофіксацію без погодження із керівництвом Зіньківського районного суду Полтавської області на використання відповідних технічних засобів. При цьому, було встановлено, від присутніх, що прокурор ОСОБА_9 намагається здійснити тиск на скаржника, який повідомив на лінію 102 про дану подію та викликав слідчо-оперативну групу.

До Зіньківського районного суду Полтавської області не надходили ухвали слідчого судді або які небудь документи про погодження, та про можливість проведення слідчих дій в приміщенні установи.

Чинний кримнальний процесуальний закон не урегульовує питання постановлення такого виду судових рішень, як то окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування чи судом нижчестоящої інстанції.

Проте, відповідно правової позиції Верховного Суду вказано, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.

Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження.

У разі, коли з урахуванням характеру виявлених фактів порушення закону, що перешкоджають розгляду справи, виникає необхідність вжиття невідкладних заходів для їх усунення, допускається винесення судами окремих ухвал (постанов) і під час судового розгляду. При цьому не можна наперед вирішувати питання, що підлягають вирішенню судом при винесенні вироку або прийнятті рішення у справі.

Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.

Відповідно до п.5 розділу I Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Пунктом 1 розділу II цих правил встановлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені  Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Згідно скарги ОСОБА_10 було зазначено, що внаслідок неправильних дій ОСОБА_8 виник спір.

Відповідно до Закону України Про Дисциплінарний Статут Національної поліції ст. 12 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчинені дій, що підривають авторитет поліції.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Суд може виносити окрему ухвалу, коли є бачення, що особа зловживає правами. І ця окрема ухвала засвідчує наявність ознак дисциплінарного проступку.

Окрема ухвала може бути постановлена судом до завершення судового розгляду або одночасно із цим. Така ухвала постановляється як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Окрема ухвала постановляється судом в нарадчій кімнаті і оформляється окремим документом.

Таким чином, зазначена поведінка поліцейського при виконанні свої службових обов`язків, на думку суду негативно впливає на підтримку іміджу та довіри до Національної поліції в цілому.

       Даний факт потребує перевірки, але суд за законом не вправі проводити сам такі перевірки, а тому приходить до висновку про направлення даної ухвали Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області для проведення перевірки.

       На основі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 309, 369, 372 КПК України, суд -

  У Х В А Л И В:

Обставини, викладені в окремій ухвалі, довести до відома керівництва Головного управління Національної поліції в Полтавській області для вжиття відповідних заходів реагування в межах повноважень визначених Законом та недопущення в подальшому подібних порушень норм законодавства.

Ухвалу направити Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області для відповідного реагування та надання суду відповіді протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення про неї може бути подана під час підготовчого провадження в суді

Слідчий суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_1