Справа № 129/362/25

Провадження № 2/147/210/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Редіною А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області з Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла для розгляду за підсудністю позовна заява, яка подана представником позивача - адвокатом Тараненком А. І. в інтересах ТОВ «ФК ЕЙС» з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача.

01.12.2023 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» (надалі первісний кредитор, кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10468690 (надалі договір, кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора https://kachay.com.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику (надалі Правила). Після цього добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Таким чином ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме приналежність платіжної картки позичальнику.

Згідно з Правилами до укладення договору про споживчий кредит позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надається паспорт споживчого кредиту. Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 55597 відправлено 01.12.2023 о 15:00:16 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 01.12.2023 о 15:00:32, зокрема дана інформація підтверджується розділом 8 кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника. Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Водночас приймаючи умови договору, відповідач підтвердила, що їй в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 (що був чинним на момент укладання договору), ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ознайомлений зі змістом ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» та з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/ (розділ 7 кредитного договору).

Відповідно до п.2.8 розділу 2 кредитного договору дата надання/видачі кредиту 01 грудня 2023 року. Сума кредиту 7600 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

За надання кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00% що складає 380,00 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно з договором.

Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 7600,00 грн, за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту. Відразу після вчинених дій відповідача, 01.12.2023 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» ініціювало переказ коштів згідно з договором №00-10468690 від 01.12.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку №5168-75XX-XXXX-0267, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ».

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН».

Всупереч умов договору №00-10468690 від 01.12.2023 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 43943,20 грн, яка складається з наступного: 7980,00 грн заборгованість по кредиту; 35963,20 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 16.08.2024 -11.12.2024.

22.01.2024 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024, згідно з яким ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10468690 від 01.12.2023. Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19258,4 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10468690 від 01.12.2023.

Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 43943,20 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024.

Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії №00-10468690 від 01.12.2023 в сумі 43943,20 грн, а також стягнути понесені ними судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7000 грн.

Процесуальні дії у справі. Заперечення відповідача та заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовом представником позивача Тараненко А.І. подано клопотання про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак конверти з повістками повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та відзиву від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2023 у справі №591/4832/22 (61-10261св23) зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» або «відмова від отримання» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 752/11662/20 (провадження № 61-14813св21), від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, відповідно до нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 01 грудня 2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10468690, який підписано відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону (а.с. 22-30).

Відповідно до п.1.1-п.1.3 вказаного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредитного ліміту складає 7600,00 грн. Тип кредиту – кредитна лінія. Строк дії кредитної лінії 240 днів. Дата повернення кредиту 28 липня 2024 року.

Згідно з п.7.10 договору кредитодавець та позичальник, укладаючи цей договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 55597 відправлено 01.12.2023 о 15:00:16 на номер телефону НОМЕР_3 відповідача та введено ним 01.12.2023 о 15:00:32, зокрема дана інформація підтверджується розділом 8 кредитного договору та довідкою про ідентифікацію боржника.

Одночасно з підписання договору 01.12.2023 відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 55597 підписано паспорт споживчого кредиту (стандартизована форма), який дублює зазначені вище умови щодо суми, строку кредитування, розміру процентів, відсотків річних (а.с. 41-43) та підтверджено ознайомлення з Правилами надання грошових коштів у позику (а.с. 31-40).

Підписання договору також підтверджено довідкою про ідентифікацію (а.с. 45).

На виконання умов договору ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» 01.12.2023 здійснило переказ коштів згідно з договором №00-10468690 від 01.12.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_4 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» (а.с. 47-48).

З листа-відповіді від 19.03.2025 наданого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду від 28.02.2025 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_6 .

Також з виписки по рахунку за договором за період з 01.12.2023 – 06.12.2023 вбачається, що на картку № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено перерахунок 7600,00 грн.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-10468690 від 01.12.2023 вбачається, що за ОСОБА_1 станом на 11.12.2024 наявна заборгованість в розмірі 43943,20 грн, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7980,00 грн, прострочена заборгованість за процентами 35963,20 грн (а.с. 59).

Також наявність заборгованості та її розмір підтверджено детальним розрахунком заборгованості зробленим за період з 12.01.2023 до 22.01.2024 (а.с. 60-61).

22 січня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» було укладено договір факторингу №22-01/2024, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за укладеними договорами згідо з реєстром боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактом зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 62-78).

Згідно з витягу з реєсту боржників за кредитними договорами укладеними між боржниками та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» від 22.01.2024 до договору факторингу №22-01/2024 слідує, що під порядковим номером 11377 наявний запис про боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 за кредитним договором №00-10468690 на суму 19258,40 грн (а.с. 81-82).

16 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно з умовами якого клієнт зобов`язується відступити факторові право вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування (п.2.1) (а.с. 85-101).

З витягу з реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 встановлено, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №00-10468690 від 01.12.2023, сума заборгованості становить 43943,20 грн, яка складається з: 7980,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 35963,20 грн суми заборгованості за відсотками (а.с. 104-105).

Суд, дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов висновку про доведення укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором та перехід права вимоги від первісних кредиторів до позивача. Іншого відповідачем не доведено, а судом не встановлено.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за договором, що призвело до утворення заборгованості.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Згідно зі ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статтей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині другій статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір №00-10944347 про надання кредиту від 15.01.2024 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530, 536 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 06 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 43943,20 грн, яка складається з: 7980,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 35963,20 грн суми заборгованості за відсотками.

Відповідачем відповідно до ст. 81 ЦПК України не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача відповідачем ОСОБА_1 порушені, а тому вони підлягають захисту, тобто позов підлягає задоволенню в повному обсязі та необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10468690 від 01.12.2023 у розмірі 43943,20 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статтей 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), співмірними, необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024 (а.с. 107-109), протокол погодження вартості послуг (а.с. 110), додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024 (а.с. 111-113); акт прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 на суму 7000 грн (а.с. 114).

За змістом договору про надання правничої допомоги гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» варто стягнути 5000 грн судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10468690 від 01.12.2023 в розмірі 43943,20 гривень (сорок три тисячі дев`ятсот сорок три гривні 20 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ - 42986956, адреса місця знаходження: Харківське Шосе, буд. 19, офіс 2005, місто Київ, 02090;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя                                                               О. Г. Борейко