Справа № 523/13386/24

Провадження №2/523/1437/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2025 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового Павлова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 523/13386/24 за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю. Обґрунтовуючи вимоги даного позову вказує на те, що 08.08.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб за актовим записом № 97. Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, заочним рішенням Березанського міського суду Київської області в рамках розгляду цивільної справи № 356/360/18 шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано.

На теперішній час, позивачка разом із дитиною зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, вказана квартира не належить позивачці на праві власності, остання має лише право користування нею. В свою чергу, позивачка бажає зареєструвати дитину у квартирі АДРЕСА_2 , якою вона володіє на праві спільної сумісної власності. Однак, відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків, належним чином оформлену згоду на реєстрацію місця проживання дитини за адресою: АДРЕСА_3 , якою позивачка володіє на праві спільної сумісної власності не надає, у зв`язку з чим виникла необхідність у визначенні місця проживання дитини з матір`ю. Окрім цього, відповідач дитину жодним чином не утримує та фінансово не допомагає. Таким чином, виникла необхідність у визначенні місця проживання дитини з матір`ю та стягнення аліментів.

У зв`язку з цим, просить суд задовольнити даний позов та ухвалити рішення, яким:

?Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

?Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку/доходу платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

?Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 28968,96 грн., а саме судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Суд констатує, що 05.09.2024 року від відповідача ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що позивачка зазначає, що підставою заявлених нею до нього позовних вимог про визначення місця проживання їх доньки - ОСОБА_5 , є саме необхідність зареєструвати дитину у квартирі АДРЕСА_2 , якою вона володіє на праві спільної сумісної власності, та що він належним чином оформлену згоду на реєстрацію місця проживання дитини не надає, у зв`язку з чим у позивачки виникла необхідність у визначенні місця проживання їх доньки разом із нею.

Однак, дані твердження позивачки є надуманими, не відповідають дійсності, та не підтвердженні жодним належним та допустимим доказом, як наприклад письмовою відмовою відповідного органу реєстрації у реєстрації їх доньки - ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_4 , тощо.

Відповідач перебуває у шлюбі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Із ОСОБА_6 вони мають двох дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тобто відповідач є батьком 3 дітей.

Окрім того, відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_2 виданим 07 лютого 2024 року відділом соціальної політики Роздільнянської міської ради Одеської області він є багатодітним батьком. Відповідач не має на праві власності, володіння та/або користування нерухомого майна, грошових коштів, тощо. На даний час він не працює, та перебуває у відпустці по догляду за сином - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення ним 3 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Він не має можливості сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 у заявленому в позовній заяві розмірі.Виходячи з принципу справедливості, та з урахуванням його можливостей, вважає за можливе стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_5 , в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження по справі від 19.08.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.02.2025 року було постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Однак, надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає частково в тій частині, яка ним зазначена у відзиві на позовну заяву. Окрім того, просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню за рішенням суду, оскільки заявлена сума у розмірі 28000,00 грн. є надмірною та неспіврозмірна із даним позовом та проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради - Тормоса Т. в судове засідання не з`явилась. Однак, подала до суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

По справі встановлено, що 08.08.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Березанського міського управління юстиції у Київській області було зареєстровано шлюб за актовим записом № 97.

Від даного шлюбу народилась дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 15.10.2013 року.

Так, заочним рішенням Березанського міського суду Київської області в рамках розгляду цивільної справи № 356/360/18 шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищевказаного документа.

Окрім того, згідно вказаного рішення, ОСОБА_4 змінила прізвище на дошлюбне « ОСОБА_9 ».

І. Висновок суду щодо позовної вимоги про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 разом із матір`ю.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За змістом статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так частина 4 статті 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Участь органів опіки та піклування обумовлена в першу чергу інтересами дитини, та необхідністю проведення актів обстеження умов проживання як батька, так і матері, та дачі свого висновку щодо рекомендацій та доцільності визначення місця проживання дитини з одним з батьків. Висновок органів опіки долучається до матеріалів справи та не має для суду наперед встановленого значення.

Частини 5, 6 статті 19 СК України визначає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, з доданого до матеріалів справи Висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-8 (1311вх 124) від 10.01.2025 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, у вказаному висновку зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 із 21.03.2019 року.

Відповідно до характеристик за місцем проживання ОСОБА_2 , наданих генеральним директором ТОВ «КК «Клевер» Грибонос І.М., та сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 , проживає малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 із 21.03.2019 року по теперішній час. За період їх проживання жодних скарг від сусідів не надходило. ОСОБА_2 займається вихованням своєї малолітньої дитини, завжди з гордістю розповідає про її досягнення та успіхи у навчанні. ОСОБА_2 багато уваги приділяє вихованню дитини, має стабільний заробіток, характеризується позитивно.

Відповідно до Довідки № 01-27/245 від 26.06.2024 року, наданої Одеським ліцеєм № 13 Одеської міської ради, ОСОБА_2 , дійсно працює бухгалтером І категорії закладу з 24.11.2022 року по теперішній час.

Відповідно до Характеристики з місця роботи, ОСОБА_2 зарекомендувала себе як відповідальний і дисциплінований працівник. В колективі користується повагою.

Згідно Довідки про доходи № 770, наданої Одеським ліцеєм № 13 Одеської міської ради, ОСОБА_2 має самостійних дохід.

Відповідно до Довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 1687 від 01.11.2024 року Серія 10ЯЯЯ № 296937, наданої ПП «Медичні профогляди № 1», ОСОБА_2 без ознак психічних та наркологічних захворювань.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданого Департаментом інформатизації МВС України № ФОВА-002353558, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України станом на 14.10.2024 року є особою, стосовно якої: відомості про притягнення до кримінальної відповідальності - відсутні; відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості - відсутні; відомості про розшук - відсутні.

Відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи, за відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , із 21.03.2019 року.

Згідно Характеристики учениці 5-А класу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданої Одеським ліцеєм № 13 Одеської міської ради від 26.06.2024 року, дитина навчається в закладі із 01.09.2020 року. Малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має гарний фізичний і розумовий розвиток, широкий кругозір, вміє висловлювати власну думку, має високий рівень навчальних досягнень. Вихованням ОСОБА_14 займається її мати, ОСОБА_2 , з якою дитина проживає. Батько до школи не з`являється. Мати регулярно довідується у вчителів про результати навчання доньки і її поведінку в школі. Своєчасно реагує на зауваження вчителів, за необхідності проводить виховні бесіди з дитиною. Випадків насильства чи неналежної поведінки з боку матері по відношенню до дитини не виявлено.

Матір`ю, в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заключено декларацію № 0001-840Х-9000 від 27.08.2018 року, про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з педіатром КУ «ДМП №2» Одеської міської ради ОСОБА_17

Спеціалістами Служби з метою обстеження житлово-побутових умов проживання, 27.11.2024 року здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та складено відповідний акт, згідно з яким з`ясовано, що ОСОБА_2 проживає з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У дитини є власна окрема мебльована кімната. Створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дитини. Малолітня ОСОБА_5 надала письмові пояснення від 27.11.2024 року, в яких написала, що живе разом з мамою та має власну кімнату. Мама дуже гарна та щаслива. Також, дитина зазначила, що з батьком взагалі не бачиться.

Відповідно до протоколу бесіди із малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина виявила бажання проживати з матір`ю.

В заяві від 20.11.2024 року № 2142-Л, ОСОБА_2 зазначила, що батько малолітньої ОСОБА_5 проживає окремо від них більше шести років, адреса місця його проживання їй невідома.

Службою направлено лист ОСОБА_3 за вказаною в позовній заяві адресою реєстрації, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.11.2024 року, про необхідність надання документів до Служби для підготовки висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спеціалістами Служби 27.11.2024 року здійснено телефонний дзвінок батьку, ОСОБА_3 . В телефонній бесіді ОСОБА_3 зазначив, що йому відомо про розгляд питання стосовно визначення місця проживання його доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не заперечує, щоб дитина жила із матір`ю. Повідомити адресу свого місця проживання ОСОБА_3 відмовився.

ОСОБА_3 за допомогою інтернет-зв`язку Viber 27.11.2024 року було направлено лист з повідомленням про розгляд питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , та з проханням надати необхідні документи. ОСОБА_3 надіслав повідомлення від 04.12.2024 року, зазначивши, що він не заперечує щоб донька проживала із матір`ю.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з абзацом другим принципу 7 Декларації прав дитини найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її освіту і навчання; ця відповідальність лежить перш за все на батьках.

При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Суд констатує, що зібрані докази свідчать про те, що позивачка ОСОБА_2 постійно піклується про дитину, бере участь у духовному та фізичному розвиткові. У позивачки наявне упоряджене жиле приміщення, створено умови належного виховання та розвитку дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 9 цієї Конвенції зазначено, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене та беручи до уваги те, що зібрані у справі докази з урахуванням исновку органу опіки та піклування вказують на те, що проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю найкраще забезпечить інтереси дитини, суд доходить висновку про доцільність визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 .

ІІ. Висновок суду щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина. (ч. 3 ст. 181 СК України).

Згідно приписів ч. 2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2025 рік в Україні встановлюються Законом "Пpo Державний бюджeт на 2025 рік".

Так, прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 01.01.2025 року становить 3196 грн., а для дитини віком до 6 років з 01.01.2025 року становить 2563 грн.

Згідно приписів ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідачем ОСОБА_3 разом із відзивом на позовну заяву подано до суду копію рішення Роздільнянського районного суду Одеської області в рамках розгляду цивільної справи № 511/2519/24 від 05.08.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , оголошено усиновлювачем ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 29.11.2023 року з якої вбачається, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_16 .

В матеріалах справи наявна копія Посвідчення Серії НОМЕР_2 від 07.02.2024 року на ім`я ОСОБА_3 з якого вбачається, що пред`явник цього посвідчення має право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.

А тому, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги те, що ОСОБА_3 є батьком трьох дітей, всі обставини справи, суд приходить до переконання, що заявлена сума аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) є надмірною, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Згідно приписів ст. 191 ч. 1 аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

ІІІ. Висновок суду щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась адвокатом Гніздовською Г.М. (Ордер серія ВН № 1396667 від 08.08.2024 року).

Підставами для надання позивачу правничої допомоги адвокатом Гніздовською Г.М. був Витяг з Договору № 14-06/24 від 31.07.2024 року.

Сторони домовились, що загальна сума гонорару за цим Договором становить 28000,00 грн., що включає:

-8000,00 грн. - гонорар адвокатського об`єднання за збирання інформації та доказів, що є необхідними для підготовки до розгляду цивільної справи, визначеної у п. 1.1 даного Договору;

-20000,00 грн. - гонорар адвокатського об`єднання за надання правової допомоги в суді першої інстанції.

В матеріалах справи наявна Квитанція @2PL482234 від 20.06.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_2 сплатила за Договором 14-06/24 - 8000,00 грн.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Даний висновок викладений у постанові ВП ВС у постанові від 16.11.2022 року з розгляду справи № 922/1964/21, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовує наступні критерії. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/дії/бездіяльність обох сторін.

А тому, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, часткового задоволення вимог позову, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд доходить до висновку про зменшення розміру витрат професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим із ОСОБА_3 слід стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, на виконання вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів, а також на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 968,96 грн. сплачений нею при зверненні до суду з даним позовом.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивачки аліментів за один місяць з моменту звернення з позовом до суду підлягає негайному виконанню.

На підставі та керуючись ст.ст. 19, 160, 161, 171 СК України, ст ст. 4, 12, 19, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача Гніздовська Ганна Михайлівна в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини разом з матір`ю - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000/шість тисяч / грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем судовий збір в розмірі в розмірі 968/дев`ятсот шістдесят вісім/грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211/одна тисяча двісті одинадцять/грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмет спору: орган опіки та піклування Пересипської районної державної адміністрації Одеської міської ради, код за ЄДРПОУ 26303235, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, пр-т. Князя Володимира Великого, буд. 106.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2025 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси І.О. Кремер