Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/716/25

Номер провадження 1-кс/530/213/25

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2025 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - слідчого судді  ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  м. Зінькова  справу за скаргою ОСОБА_3 про оскарження рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175490000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та постановлення окремих ухвал, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржник звернувся до слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області зі скаргою про оскарження рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024175490000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та постановлення окремих ухвал.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи, дана справа передана на розгляд судді ОСОБА_1 ..

Зі скарги вбачається, що скаржник просить рішення прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_4 про вручення підозри від 11.04.2025 року по кримінальному провадженню № 12024175490000259 щодо підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України скасувати, як передчасне. Зобов`язати уповноважену особу Диканської окружної прокуратури вчинити дії щодо виключення з ЄРДР провадження № 12024175490000259 про оголошення підозри від 11.04.2025 року ОСОБА_3 передбачених ч.1 ст.125 КК України. Постановити окрему ухвалу якою зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів відкрити дисциплінарне провадження відносно процесуального прокурора Диканської окружної прокуратури ОСОБА_5 в фальшуванні кримінальної справи, та за невиконання/неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, що мало місце в кримінальній справі № 12024175490000259, який зловживає процесуальними правами, неналежно виконує професійні обов`язки за посадовими обов`язками, зазіхає на охоронювані законом права, свободи людини громадянина ОСОБА_6 . Постановити окрему ухвалу, щодо зобов`язання відповідальних осіб НП України ГУНП в Полтавській області провести перевірку та притягти до дисциплінарного покарання капітана поліції дізнавача ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_7 щодо сфабрикованої кримінальної справи № 12024175490000259 за ознаками ч.1 ст.125 КК України.

В судове засідання дізнавач ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 не зявився.

       Під час судового розгляду скарги, надійшло клопотання прокурора ОСОБА_9 тому, судовове засідання було відкладено.

       Головуючий видалився до службового кабінету, а учасники процесу залишалися в залі судового засідання. Через деякий час, слідчий суддя, він же голова суду, дізнався від працівників служби судової охорони, що біля зали судового засідання дізнавач ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , якого не було під час судового засідання, здійснює слідчі дії та відеофіксацію без погодження із керівництвом Зіньківського районного суду Полтавської області на використання відповідних технічних засобів. При цьому було встановлено, від присутніх, що прокурор ОСОБА_9 намагається, шляхом «підняття голосу» здійснити «тиск на скаржника», який повідомив на лінію 102 про дану подію та викликав слідчо-оперативну групу.

До Зіньківського районного суду Полтавської області не надходили ухвали слідчого судді або які небудь документи про погодження, та про можливість проведення слідчих дій в приміщенні установи.

Чинний кримнальний процесуальний закон не урегульовує питання постановлення такого виду судових рішень, як то окрема ухвала чи постанова, які би надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування чи судом нижчестоящої інстанції.

Проте, відповідно правової позиції Верховного Суду вказано, що системний аналіз положень ч. 1 ст. 3, ст.ст. 91, 110, 369, 371, 372 та 419 КПК України дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.

Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК України, а також задля забезпечення кримінального провадження.

У разі, коли з урахуванням характеру виявлених фактів порушення закону, що перешкоджають розгляду справи, виникає необхідність вжиття невідкладних заходів для їх усунення, допускається винесення судами окремих ухвал (постанов) і під час судового розгляду. При цьому не можна наперед вирішувати питання, що підлягають вирішенню судом при винесенні вироку або прийнятті рішення у справі.

Таким чином, наявна можливість ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку що визначені законом.

Згідно Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів вказано, щоправову основу регулювання відносин у сфері професійної етики та поведінки прокурорів становлять Конституція України, закони України "Про прокуратуру", "Про захист суспільної моралі", "Про запобігання корупції", "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та інше законодавство, що стосується діяльності органів прокуратури, накази Генерального прокурора та цей Кодекс.

Нормативною базою у цій сфері є також міжнародно-правові документи, в тому числі Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод і рішення Європейського Суду з прав людини, Керівні принципи ООН щодо ролі прокурорів, прийняті на Восьмому конгресі ООН у 1990 році, Стандарти професійної відповідальності та виклади основних обов`язків і прав прокурорів, ухвалені Міжнародною асоціацією прокурорів у 1999 році, Європейські інструкції з питань етики та поведінки прокурорів (Будапештські принципи), ухвалені Конференцією генеральних прокурорів країн - членів Ради Європи у 2005 році, та інші.

При виконанні службових обов`язків прокурор має поважати права та свободи людини і громадянина відповідно до вітчизняних та міжнародних правових норм, усвідомлюючи, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Прокурор повинен ставитися до людей справедливо, уважно, доброзичливо, згідно із загальнолюдськими принципами моралі, не допускаючи дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Прокурор зобов`язаний діяти справедливо, неупереджено, додержуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації повноважень прокуратури в межах її функцій. Він має бути об`єктивним у відносинах з органами влади, громадськістю та окремими особами й усвідомлювати соціальну значимість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством.

Прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність.

Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов`язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї.

У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку. Сприяти йому в цьому повинні керівники відповідних прокуратур.

Згідно скарги ОСОБА_10 було зазначено, що внаслідок неправильних дій прокурора виник спір.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» прокурор може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури».

Суд може виносити окрему ухвалу, коли є бачення, що особа зловживає правами. І ця окрема ухвала засвідчує наявність ознак дисциплінарного проступку.

Окрема ухвала може бути постановлена судом до завершення судового розгляду або одночасно із цим. Така ухвала постановляється як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, так і з ініціативи суду. Окрема ухвала постановляється судом в нарадчій кімнаті і оформляється окремим документом.

Таким чином, зазначена поведінка прокурора при виконанні свої службових обов`язків, на думку суду негативно впливає на підтримку іміджу та довіри до прокуратури в цілому.

       Даний факт потребує перевірки, але суд за законом не вправі проводити сам такі перевірки, а тому приходить до висновку про направлення даної ухвали Генеральному прокурору для проведення перевірки.

       На основі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 309, 369, 372 КПК України, суд -

  У Х В А Л И В:

Обставини, викладені в окремій ухвалі, довести до відома керівництва Генеральної прокуратури для вжиття відповідних заходів реагування в межах повноважень визначених Законом та недопущення в подальшому подібних порушень норм законодавства.

Ухвалу направити Генеральному прокурору для відповідного реагування та надання суду відповіді протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення про неї може бути подана під час підготовчого провадження в суді

Слідчий суддя Зіньківського

районного суду Полтавської області ОСОБА_1