ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2011 рокуСправа № 2а/0370/309/11
Волинський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
суддів Ковальчука В.Д., Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кузьменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної податкової служби України, Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання вчинити дії щодо реалізації права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у своїх власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася із позовом до Державної податкової адміністрації України, Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера та зобов’язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 21.11.2011 року у даній адміністративній справі замінено відповідача Державну податкову адміністрацію України на Державну податкову службу України.
Вказаний позов мотивовано тим, що вони є віруючими людьми і по вченнях церкви вони не можуть приймати ідентифікаційний номер.
У зв’язку із цим позивач у власних інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей звернулась до Нововолинської ОДПІ із заявами про здійснення їх обліку в подальшому як платників податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового номера, поставити у їх паспортах відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера та завірити підпис відповідальної особи круглою печаткою, не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та не надавати цифровий кодифікатор малолітнім дітям, видати малолітнім дітям довідки з текстом «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, після отримання малолітніми дітьми паспорта громадянина України внести на сторінках 7 або 8 або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Зазначає, що вказані вимоги ґрунтуються на нормах Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» та Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо номера фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів, що затверджений спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226.
Отримані від відповідачів листи не містять відповіді на поставлені в них питання, а саме, про вилучення з інформаційного фонду Державного реєстру присвоєний номер.
Вказане порушує їх права як громадян України та суперечить вищенаведеним нормативним актам. Тому просять позов задовольни. Зобо’язати відповідача здійснювати їх облік як платників податків за раніше встановленими формами обліку, виключити дані з реєстру, проставити відмітки в паспортах про їх право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера та завірити їх гербовою печаткою.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала із підстав викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.
Представник відповідача Державної податкової служби України в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи. Будь-яких заперечень з приводу поданого позову суду не подав.
Суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутності вказаного відповідача по наявних в суду доказах.
Представник відповідача Нововолинської ОДПІ Кузьменко О.О. в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позивач звернулась до податкової інспекції в січні 2011 року після того як набрав силу Податковий кодекс України. Їй було роз’яснено порядок внесення таких відміток згідно нового законодавства. Зокрема, необхідно заповнити нові заяви форми № 1П, чого позивачем зроблено не було. Вважає, що будь-яких прав позивача відповідачі не порушили. Просить в задоволені позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Як вбачається із п. 63.6 ст. 63 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) облік платників податків в органах державної податкової служби ведеться за податковими номерами.
Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Згідно п.70.1 ст. 70 ПК України - центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Пунктом 70.5 ст. 70 ПК України визначено, що фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.
В судовому засіданні встановлено, що позивачі є парафіянами Свято – Казанського храму Української православної церкви.
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2.
На сторінці 8 паспорта НОМЕР_1 ОСОБА_1 внесено запис від 10.01.2008 року «має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру».
Як вбачається із заяв позивачі від 05.01.2011 року вони звернулись до відповідачів про не включення їх у реєстр та здійснення обліку за раніше встановленими формами.
Позивачу листами №№123810/29-2115 та № 185/29-011 від 09.02.2011 року надано відповіді про те, що з 01.01.2011 року набрав чинності новий Податковий кодекс України, в якому збережено право осіб, які через релігійні переконання відмовилися від податкового номера та встановлена альтернативна форма обліку.
Також зазначено, що з 01.01.2011 року облік зазначених осіб ведеться в окремому реєстрі за даними паспорта. Особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДПС Повідомлення за формою № 1П, яка є одночасно заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та пред’явити паспорт громадянина України.
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства які регламентують спірні правовідносини суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення враховуючи наступне.
Законом України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» було закріплено право осіб на невнесення їх даних до державного реєстру ч.2 ст.5 Закону.
З 01.01.2011 року даний Закон втратив чинність згідно із Податковим кодексом України.
Також втратив чинність Порядок № 602/1226 від 19.10.2004 року.
Нормами ПК України запроваджено новий порядок обліку осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовились від номеру облікової картки. Облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім’ям по-батькові і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Тобто з 01.01.2011 року затверджено новий порядок обліку таких осіб і встановлено порядок внесення таких даних до окремого Державного реєстру.
На виконання зазначених норм ДПА України прийнято наказ № 954 від 17.12.2010 року «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України» (далі Положення). Зокрема розділом 8 зазначеного наказу визначено Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру.
Пунктом 1. розділу 8 Положення визначено, що фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Згідно п.2 розділу 8 Положення облік фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та надали до органу державної податкової служби Повідомлення, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Згідно п.8 розділу 8 Положення за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
Позивач в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей звернулась до податкових органів 05.01.2011 року. Тобто на момент спірних правовідносин діяли нові норми, що регламентують зазначені питання, а саме ведення реєстру таких осіб та порядок внесення відміток у паспорти.
Заяви форми № 1П позивачем особисто чи в інтересах дітей на момент дачі відповіді відповідачам подано не було.
Пунктами 99.2, 99.5 ст. 99 ПК України визначено такий обов’язок зокрема батьків по відношенню до своїх малолітніх, неповнолітніх дітей.
Також слід зазначити, що ні ПК України ні Положенням № 954 не передбачено права осіб на виключення таких осіб із Державного реєстру, а лише запроваджена нова форма обліку осіб, які за релігійними переконаннями відмовились від реєстраційного номера (спеціальний реєстр по даних паспорта), для реалізації якої необхідно пройти певну процедуру, чого в даному випадку ОСОБА_1 особисто чи в інтересах малолітніх дітей дотримано не було.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У даному випадку, на думку суду, вказані принципи відповідачами при прийняті зазначених рішень дотримані були.
Суд вважає, що відповідач в силу ч.ч.1, 2 ст.71 КАС надав суду належні та допустимі докази в підтвердження правомірності своїх дій.
Отже, у даному випадку позивачем не дотримано вимог ПК України та Положення № 954 про внесення відомостей до окремого Державного реєстру, щодо обліку осіб, які за своїми релігійними переконаннями відмовились від реєстраційного номеру, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» та Порядок № 602/1226, оскільки зазначені норми втратили чинність із 01.01.2011 року і на момент виникнення спірних правовідносин запроваджена нова форма обліку таких осіб в реєстрі, для реалізації якої слід пройти певну процедуру.
Інші твердження позивача не спростовують висновків суду зроблених в судовому засіданні.
Керуючись ст.. ст.. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 року № 954 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та інтересах своїх малолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної податкової служби України, Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов’язання вчинити дії щодо реалізації права на здійснення платежів без ідентифікаційного номера та зобов’язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 11 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк
Судді В.Д. Ковальчук
С.Ф. Костюкевич