УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
02 грудня 2011 року Справа № 2а/0370/3356/11
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
01 грудня 2011 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області (далі – ВДВС Луцького МРУЮ) про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові посилається на те, що державний виконавець Першого ВДВС Луцького МРУЮ Нарусевич Я.С. ігноруючи вимоги статті 99-1 КПК України не оскаржила постанову дільничного інспектора ВДІМ Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову в порушенні кримінальної справи за статтею 164 КК України «Ухилення від сплати аліментів боржником». Просить визнати незаконними дії державного виконавця щодо не оскарження постанови дільничного інспектора ВДІМ Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову в порушенні кримінальної справи і в затягуванні строків на її оскарження та зобов’язати державного виконавця відповідно до статті 99-1 КПК України оскаржити дану постанову у відповідний правоохоронний орган.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, враховуючи наступне.
Статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби. Так, положення частини другої цієї статті вказує, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Проте, є спеціальна норма процесуального законодавства, яка передбачає оскарження дій, бездіяльності державної виконавчої служби її службової чи посадової особи. Це стаття 181 КАС України «Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби». Так, відповідно до частини першої цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини другої статті 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищеназваних нормативно-правових актів законодавства вбачається, що дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження в даному спорі є бездіяльність відповідача щодо не оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів доданих до позову вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність державної виконавчої служби щодо не оскарження постанови дільничного інспектора ВДІМ Луцького МВ УМВС України у Волинській області про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 164 КК України «Ухилення від сплати аліментів боржником» за поданою нею заявою від 07.10.2011 року, відповідь на яку відповідачем позивачу була надіслана 01.11.2011 року за вихідним №52491. У змісті позову ОСОБА_1 дати отримання цієї відповіді на заяву не вказує, тобто не вказує про те, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів та не додає будь-яких письмових доказів з цього приводу, а відтак, право позивача на оскарження дій відповідача виникло з 01 листопада 2011 року – з дати надіслання відповіді на заяву. Зважаючи на це, строк звернення позивачем до суду закінчився ще 10 листопада 2011 року, проте даний адміністративний позов до суду поданий лише 01 грудня 2011 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Волинського окружного адміністративного суду (вхідний №22732/11), тобто після закінчення десятиденного строку.
Проаналізувавши вищевикладене, позивачем пропущено передбачений законодавством десятиденний строк звернення до адміністративного суду, який почав обчислюватись з 01 листопада 2011 року.
Слід зазначити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об’єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, проте, позивачем таких обставин не наведено та доказів у їх підтвердження не надано.
Статтею 100 КАС України передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, в частині першій цієї статті визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду і заяви (клопотання) про поновлення такого строку з поважних причин, ним подано (заявлено) не було.
Зважаючи на вищевикладене, адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись частиною 2 статті 99, статтями 100, 107, 181 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії, залишити без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.Ф. Костюкевич