Заставнівський районний суд Чернівецької області                                         

Справа  № 2-4/11

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12.12.2011  року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді – Угриновської Л.Я.,

при секретарі – Давидюк О.І., Ковалюк О.В.  

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку, поділ житлового будинку, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину житлового будинку,

                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить постановити рішення, яким поділити спільне майно подружжя, а саме: визнати за ним право власності та виділити 1\2 частину житлового будинку, розташованого в м.Заставна, вул. Миколайчука,50, відповідно до другого варіанту розподілу для другого співвласника, що складається: коридора площею 13,7 кв.м. вартістю 17224.00 грн., гаражу площею 30,3 кв.м. вартістю 38193.00 грн., сходової клітки площею 13,7 кв.м вартістю 7738.00 грн., коридора сходової клітини площею 18.00 кв.м вартістю. 22716 грн., комори площею 6,8 кв.м вартістю 8487 грн., кімнати площею 14.8 кв.м вартістю 19221 грн., душевої площею 6,9 кв.м. вартістю 8737.00 грн., кімнати площею 30.30 кв.м вартістю38193.00 грн., сарай літ «В» вартістю 20143 грн., 1\2 огорожі №1 вартістю 539,50 грн., 1\2 хвіртки №2 вартістю 719.50 грн., 1\2 воріт №3 вартістю 180 грн., 1\2 бетонного вигребу вартістю 359.50 грн., що становить 51/100 частину на суму 182450.50 грн.. За відповідачкою ОСОБА_3А просить визнати право власності та виділити як першому співвласнику згідно 2 варіанту розподілу 1\2 частину цього ж житлового будинку із господарськими спорудами, що складається: із столової площею 16,9 кв.м вартістю 21218.00 грн., кухні площею 21.7 кв.м вартістю 27209.00 грн.,  ванної площею 11.00 кв.м вартістю 13730.00 грн., кімнати площею 21.5 кв.м вартістю 26960 .00 грн., кімнати площею 34.1 кв.м вартістю 13280.00 грн., підвалу площею 31,5 кв.м вартістю 12258.00 грн., літню кухню літ.Б. вартістю 60788.00 грн.,1\2 огорожі №1 вартістю 539,50 грн., 1\2 хвіртки №2 вартістю 719.50 грн., 1\2 воріт №3 вартістю 180 грн., 1\2 бетонного вигребу вартістю 359.50 грн., що становить 49/100 часток на суму 164464.50 грн.. Крім цього позивач просить визнати за ним право власності на 1\2 частину житлового будинку із господарськими спорудами, що розташований в м. Заставна вул. Миколайчука, 47 Заставнівського району, загальною вартістю 231086 грн..  ОСОБА_1 просить визнати за відповідачкою та виділити їй автомобіль Шкода Фабія, 2006 року випуску, вартістю 63783 грн. Для рівності часток в спільному майні подружжя просить стягнути грошову компенсацію в розмірі 29 287 грн., а також стягнути на його користь понесені судові витрати : 3531 грн. за проведення експертизи, 1700 грн. по сплаті судового збору, 120 грн. в рахунок інформаційно-технічного забезпечення. В мотивування позову посилається на те, що 18.07.1987 року зареєстрував шлюб із відповідачкою, який рішенням суду від 25.04.2007 року розірвано. Від спільного проживання мають сина ОСОБА_5, 16. 02.1990 року народження. В період 1991-1997 року ними було побудовано житловий будинок із господарськими спорудами, що знаходиться в м.Заставна вул. Миколайчука, 50. Крім цього за час перебування у шлюбі вони придбали недобудований житловий будинок в м.Заставна, вул. Миколайчука, 47 Заставнівського району, який разом добудували, а також легковий автомобіль Шкода Фабія, 2006 року випуску.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому заперечила проти об»єму майна, яке позивач ОСОБА_1 просить включити в об»єм майна спільної сумісної власності подружжя, згідна, що житловий будинок із господарськими спорудами по вул. Миколайчука, 47 є спільним майном, а тому просила визнати за нею право власності на 1\2 частину житлового будинку, що розташований в м.Заставна вул. Миколайчука, 47 Заставнівсього району і складається із житлового будинку літ. А, вартістю 231086 грн., літньої кухні літ.Б вартістю 34542 грн., хвіртки №1 вартістю 536 грн.; огорожі №2 вартістю 803 грн., бетонного вигрібу вартістю 804 грн., а всього дійсною вартістю 267771 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Суду пояснив, що 18.07.1987 року між ним та відповідачкою по справі  було зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, котрий на даний час досяг повноліття. Позивач посилається, що спільно проживали та вели господарство до січня місяця 2007 року. Згідно рішення Заставнівського районного суду від 25.04.2007 року шлюб між ним та відповідачкою розірваний. ОСОБА_1 пояснив, що в період перебування у шлюбі 1990-1997 роки вони із відповідачкою побудували житловий будинок по вул.Миколайчука, 50 Заставнівського району. На час будівництва будинку проживали в батьків відповідачки. Коли перейшли проживати в будинок, добудовували сарай, кухню. Після розлучення відповідачка пішла із будинку, а він із сином залишився в ньому проживати. Позивач вказує, що будинок, що розташований в м. Заставна по вул. Миколайчука, 50 був завершений будівництвом на час перебування у шлюбі, проте в експлуатацію зданий відповідачкою після розірвання шлюбу. Позивач визнає, що після розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_3 проводила в ньому ремонтні роботи. Крім наведеного позивач пояснив, що в 2000 році ним із відповідачкою було придбано згідно договору купівлі –продажу незавершений житловий будинок, розташований в м. Заставна, Миколайчука, 47,  який вони разом завершили, добудували гараж, літню кухню. В даному будинку не проживали, переобладнали його і використовували як бар. Добудови проводяться відповідачкою без його згоди, на них він не претендує. Крім зазначеного майна позивач вважає, що придбаний на час перебування у шлюбі із відповідачкою легковий автомобіль Шкода Фабія є спільною сумісною власністю подружжя, в даний час використовується відповідачкою.  

В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково. Згідна, що спільною сумісною власністю її та позивача, як бувшого подружжя, є будинковолодіння, розташоване за адресою м.Заставна вул. Миколайчука, 47, що складається: з житлового будинку літ.А, літньої кухні літ.Б, хвіртки, огорожі, бетонного вигрібу. Відповідачка просить визнати за нею право власності  на 1\2 його частину без поділу в натурі. Відповідачка заперечила проти того, що житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташований по вул. Миколайчука,  50 та легковий автомобіль Шкода Фабія є об»єктами спільної сумісної власності її та позивача, як бувшого подружжя. Суду, пояснила, що після одруження із позивачем проживали разом із її батьками, їхня сім»я утримувалась за кошти її батьків. Земельна ділянка для будівництва житлового будинку в м. Заставна вул. Миколайчука, 50 була виділена їй. Позивачка вказала, що житловий будинок будувався на її кошти та кошти її батьків. Закупівля цегли, цементу, піска, гравію, дерева, панелей, покрівлі, каналізаційних труб, опалювальних батарей, труб для опалення та водопостачання, колодязних кілець, блоків для вигрібної ями, кладка стін, виготовлення вікон та дверей, покрівля будинку проводилась за кошти її батьків. Відповідач працював в міліції, пізніше виїжджав за кордон, проте доходів не мав.  ОСОБА_3 пояснила, що в 1997 році перейшли проживати в у вказаний будинок, проте будівництво його продовжувалось, проводилась штукатурка, встановлювалась сантехніка, паркет. Позивачка пояснила, що 2003 році їхня сім»я із позивачем розпалась, вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Рішенням суду від 25.04.2007 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу вона облаштувала ще одну житлову кімнату, ванну кімнату, гладільну кімнату, провела ремонт цокольного приміщення, фасадної частини  будинку огорожі, воріт та гаража.  Після завершення будівництва житлового будинку останній не був зданий в експлуатацію, оскільки було відхилення від проекту. Після розірвання шлюбу вона здала житловий будинок в експлуатацію, отримала свідоцтво про право власності. Крім наведеного відповідачка пояснила, що житловий будинок по вул. Миколайчука, 47 куплений за кошти її батьків. Договір купівлі- продажу оформлений на ОСОБА_1, завершувала будівництво будинку, гаража, літньої кухні за свої кошти. Відповідач кошти не вносив. Після завершення вказаного будівництва  будинок був реконструйований під бар. Відповідачка вказала, що легковий автомобіль Шкода –Фабія придбаний на кошти від продажу магазину в с. Репуженці  Заставнівського району, після продажу приміщення магазину вони розділили добровільно кошти і на свою частину грошей вона придбала легковий автомобіль.  Крім цього на час придбання нею автомобіля фактичні сімейні відносини були припинені.  

Судом встановлено, що предметом спору між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3 є житловий будинок із господарськими спорудами, розташований в м. Заставна вул. Миколайчука, 50; житловий будинок із господарськими спорудами, розташований в м. Заставна вул. Миколайчука, 47 та легковий автомобіль Шкода Фабія, 2006 року випуску. В період 18.07.1987 року по 25.04.2007 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від спільного проживання мають одну дитину сина ОСОБА_5, 16.02. ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий досяг повноліття.

Згідно рішення десятої сесії Заставнівської міської ради від 12.03.1992 року відповідачці було виділено земельну ділянку площею 100 кв.м для будівництва житлового будинку по вул.Миколайчука, 50 Заставнівського району. В 1997 році сторони перейшли проживати у вказаний житловий будинок, після чого були продовжені деякі будівельні роботи. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1 залишився проживати у вказаному будинку, відповідачка пішла із будинку.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  №7 від 04.10.1991 р. із змінами та доповненнями від 25.05. 1998 року «Про практику застосування законодавства , що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»  право власності на житловий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає  з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради. Відповідно до ст. 22 КпШС України (1970 року), майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження майном. Пленум Верховного суду України у Постанові Про застосування судами деяких норм КпШС України від 12.06. 1998 року роз»яснив, що спільною сумісною власністю подружжя є майно, нажите, подружжям за час шлюбу  і яке може бути об»єктом права приватної власності. Режим спільності не поширюється на майно, придбане до шлюбу або після його припинення.

Відповідно до п. 9  Постанови Пленуму Верховного Суду №16 від 12.06.1998 року, із змінами внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05. 2006 року, №3 від 30 .03. 2007 року Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім»ю України , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з»ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Посилання відповідачки на те, що фактичні сімейні відносини були припинені задовго до розірвання шлюбу, в 2003 році, а доказом цього є її ж виклад про в позовній заяві до суду про розлучення суд вважає безпідставним.  Доказів про це стороною  не представлено. Судом встановлено, що в 2005 році в провадженні Заставнівського районного суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розлучення, яка була закрита провадженням за заявою позивачки про те, що вони із відповідачем помирились і проживають разом, тобто станом на 2005 рік мало місце спільне проживання сторін. Визнання відповідачкою тієї обставини, що позивач ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю, використовуючи житловий будинок як приміщення бару по вул.Миколайчука, 47, а також приміщення магазину в с. Репуженці Заставнівського району, тобто майна яке ОСОБА_3  визнає спільною сумісною власністю, свідчить про те, що сторонами спільно велось господарство. Наведене суперечить посиланням відповідачки ОСОБА_3.

Судом встановлено, що будівництво спірного житлового будинку по вул. Миколайчука,50 велось в період шлюбу, тому останній є спільною сумісною власністю бувшого подружжя,  сторін по справі. На час розірвання шлюбу будинок не був зданий в експлуатацію та не зареєстрований забудівником ОСОБА_3, оскільки були відхилення від проекту забудови. Згідно рішення виконкому №103 від 05.2008 року Заставнівської міської ради вирішено оформити право власності на житловий будинок по вул. Миколайчука, 50 за ОСОБА_3. На підставі вказаного рішення 09.09. 2008 року Заставнівською міською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за відповідачкою та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно в Заставнівському РБТІ. Хоча будівництво будинку велось із відхиленням від проекту, проте будинок зданий в експлуатацію та зареєстрований, тому на час розгляду справи його не можна вважати самочинним будівництвом.

Посилання відповідачки на ту обставину, що позивач не приймав участі в будівництві вказаного будинку є безпідставним. Судом встановлено, що сторони на момент будівництва працювали в органах  внутрішніх справ, пізніше позивач був зареєстрований як приватний підприємець. Відповідачкою не представлено суду доказів про те, що позивач не приймав участі в будівництві житлового будинку, не мав самостійного заробітку чи інших доходів, ухилявся від участі у придбанні чи утриманні майна, витрачав спільне майно на шкоду інтересам сім»ї. Посилання відповідачки, на ту обставину, що в будівництво житлового будинку із господарськими спорудами по вул. Миколайчука, 50  вкладали кошти її батьки не позбавляє режиму спільності майна подружжя на цей будинок, не створює підстав для визнання права власності на нього за іншими особами.  Судом встановлено, що після розірвання шлюбу відповідачка особисто провела ремонти приміщень вказаного житлового будинку, на які затрачені її кошти, а також утримувала будинок. Вказана обставина дає їй право ставити питання про відшкодування цих затрат позивачем шляхом стягнення грошових коштів, проте такої вимоги нею не заявлено.

Згідно висновку №1380 будівельно-технічної експертизи дійсна вартість будинковолодіння № 50 по вул. Миколайчука, 50 в  м. Заставна становить 359692.00 грн. Воно складається із житлового будинку літ. А-2, підвалу літ. ПД, літньої кухні літ.Б, сараю літ В., огорожа №1, хвіртка №2, ворота №3, бетонний вигріб. Експертом пропонується два варіанти поділу будинкововолодіння на дві частини в ідеальних частках 1\2 до 1\2. Вартість кожної частки становитиме 179846 грн., а також визначена наявна технічна можливість для таких варіантів поділу після проведення ремонтно-будівельних робіт з перепланування житлового будинку літ А-2 . У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він провадиться за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради. Відповідно до рішення виконкому Заставнівської міської ради №4 від 23.11.2010 року виконком не заперечує проти розподілу будинку по вул.Миколайчука, 50  згідно запропонованих варіантів. Вартість робіт необхідних для проведення другого варіанту розподілу будинковолодіння №50 в дію першим співвласником становить 4267 грн.,  другим 2834 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача щодо визнання за ним права власності та виділ йому 1\2 частини житлового будинку із господарськими спорудами по вул. Миколайчука, 50 в м.Заставна згідно другого варіанту розподілу, запропонованого проведеною судово - будівельною експертизою є обгрунтованою. Частки сторін при такому варіанті є ідеальними і становлять 51/100 до 49/100, що свідчить про оптимальність такого варіанту. При цьому досліджуючи відносини сторін щодо підстав набуття права сумісної власності подружжя  суд користується діючими на той час нормами КпШС України, а при вирішенні питання поділу спільного сумісного майна подружжя нормами СК України.  Стаття 69 СК України  визначає право подружжя на поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, в частині першій якої зазначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності незалежно від розірвання шлюбу. Стаття 70 СК України зазначає, що в разі поділу майна, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Стаття 71 СК України зазначає, що таке майно ділиться в натурі, неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Крім наведеного, судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу 24.03.2000 року з участю позивача ОСОБА_1 останнім придбано житловий будинок в м. Заставна вул. Миколайчука, 47. Після добудови вказаного будинку, добудови літньої кухні, гаража згідно рішення виконкому від.28.12.2000 року право власності на вказаний будинок визнано за ОСОБА_1., видано свідоцтво про право приватної власності від 05.01.2001 року за ОСОБА_1.  Відповідачкою визнано, що цей будинок є об»єктом спільною сумісної власності подружжя, обоє із сторін претендують на визнання за ними права власності 1\2 частину без поділу в натурі. Судом встановлено, що вказаний житловий будинок сторонами для проживання не використовувався, а відповідно до рішення виконкому в 2001 році за заявою ОСОБА_1 дозволено останньому, як приватному підприємцю, розмістити  там об»єкт торгівлі  для реалізації промислових та продовольчих товарів. Судом встановлено, що після розірвання шлюбу, що визнано обома сторонами, відповідачкою по справі проводяться роботи з добудови та перепланування житлового будинку ( розібрано перегородки між приміщеннями мансардного поверху, частково розібрана літня кухня, демонтовано гараж, де ведеться нове будівництво. Правовстановлюючий документ на даний будинок на даний час не відповідає фактично наявним будівлям. Відповідно до висновку №351 додаткової судово будівельної –технічної експертизи із-за  того, що вказані роботи по переплануванню і добудові були проведені після розірвання шлюбу, то вартість будинковолодіння визначена в тому вигляді, який мало будинковолодіння до початку їх проведення. Висновком експертизи №1380 від 29.10.2010 року визначена ринкова  вартість  будинковолодіння по вул. Миколайчука, 47, що  становить 328929.00 грн., а вартість 1\2 ідеальної частки становитиме 164464 грн. Згідно додаткової експертизи від 17.06.2011 року №351 дійсна (ринкова) вартість цього домоволодіння становить 267771 грн., вартість ідеальної частки 133885.50 грн.. Ставлячи під сумнів висновки проведених судом експертиз, відповідачка ОСОБА_3 не заявила  суду прохання про проведення додаткових  експертиз. Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 претендують на визнання за ними права власності на 1\2 ідеальну частину вказаного житлового будинку, що складається із житлового будинку літ А, літньої кухні літ. Б, хвіртки№1, огорожі №2, бетонного вигрібу з врахуванням вартості в 267771 грн.  Позивач ОСОБА_1 не претендує на майно у вказаному домоволодінні, придбаному відповідачкою після розлучення. Судом встановлено, що відповідачка на даний час без згоди позивача використовує вказане домоволодіння як бар для заняття підприємницькою діяльністю.  Позивач ОСОБА_1 не ставить питання про залишення будинку відповідачці і покладенні на неї обов»язку компенсувати право на частку в будинку за рахунок іншого спільного майна або грішми.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивача та відповідачки щодо визнання за ними права власності на 1\2  частину житлового будинку із господарськими спорудами  по вул. Миколайчука.47 підлягає частковому задоволенню, тобто за  сторонами з метою захисту їх майнових інтересів слід визнати право на 1\2 частину спірного домоволодіння, а не право власності на такі частини.

Судом встановлено, що на час перебування в шлюбі сторонами придбано легковий автомобіль Шкода Фабія, 2006 року випуску, який зареєстрований за відповідачкою. Ринкова вартість вказаного автомобіля згідно висновку експертизи № 1380 становить 63783 грн.. Суд вважає вказаний автомобіль спільним сумісним майном подружжя і включає його в об»єм спільного майна подружжя, що підлягає поділу. Посилання відповідачки на ті обставини, що автомобіль придбаний після припинення фактичних сімейних відносин, за рахунок коштів отриманих і розділених між сторонами при продажі іншого майна в судовому засіданні стороною не доведені. Сторонами не заявлені в процесі вимоги щодо спору відносно іншого майна. Враховуючи наведене, те, що вказаний автомобіль знаходиться у відповідачки і використовується нею, суд вважає, що вимога позивача ОСОБА_1 щодо виділення цього автомобіля у власність ОСОБА_3, і стягнення грошової компенсації на його користь підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що загальна вартість майна при поділі між бувшим подружжям становитиме для позивача ОСОБА_1 316336 грн. ( 182450.50 грн. + 133885.50 грн.), для відповідачки 362133 грн. ( 164464.50 грн. + 133885.50 грн. + 63783 грн.). Різниця у вартості становить 22898. 50 грн. і підлягає стягненню із відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок рівності часток.

При розгляді даної справи позивачем понесені витрати: по сплаті судового збору – 1702 грн. 35 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 120 грн., що підтверджено документально, витрати на експертизу не підтверджені; відповідачкою судовий збір 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення -120 грн., витрати на проведення експертизи 1788 грн.. Витрати понесені обома сторонами, при вирішенні справи із сторін  суд не стягає.

 Враховуючи наведене, керуючись  п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від  №7 від 04.10.1991 р. із змінами та доповненнями від 25.05.1998 року «Про практику застосування законодавства , що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок»,  Постановою Пленуму Верховного суду України Про застосування судами деяких норм КпШС України від 12.06.1998 року, ст.22 КпШС України, ст. 69-71 СК України,  ст . 213-215, 256,271 ЦПК України ,

                                                           В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою м.Заставна вул .Миколайчука, 50 Заставнівського району Чернівецької області та в рахунок цієї частки виділити відповідно до другого варіанту поділу для другого співвласника, що складається: коридора площею 13,7 кв.м. вартістю 17224.00 грн., гаражу площею 30,3 кв.м. вартістю 38193.00 грн., сходової клітки площею 13,7 кв.м вартістю 7738.00 грн., коридора сходової клітини площею 18.00 кв.м вартіст. 22716 грн., комори площею 6,8 кв.м вартістю 8487 грн., кімнати площею 14.8 кв.м вартістю 19221 грн., душевої площею 6,9 кв.м. вартістю 8737.00 грн., кімнати площею 30.30 кв.м вартістю38193.00 грн., сарай літ «В» вартістю 20143 грн., 1\2 огорожі №1 вартістю 539,50 грн., 1\2 хвіртки №2 вартістю 719.50 грн., 1\2 воріт №3 вартістю 180 грн., 1\2 бетонного вигребу вартістю 359.50 грн., що становить 51/100 частку загальною вартістю 182450.50 грн.   

Визнати за ОСОБА_3  право власності на 1\2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою м. Заставна вул. Миколайчука,50 Заставнівського району Чернівецької області  та в рахунок цієї частки виділити відповідно до другого варіанту поділу для першого власника, що складається: столової площею 16,9 кв.м вартістю 21218.00 грн., кухні площею 21.7 кв.м вартістю 27209 .00 грн.,  ванної площею 11.00 кв.м вартістю 13730 .00 грн., кімнати площею 21.5 кв.м вартістю 26960 .00 грн., кімнати площею 34.1 кв.м вартістю 13280.00 грн., підвалу площею 31,5 кв.м вартістю 12258.00 грн., літню кухню літ.Б. вартістю 60788.00 грн., 1\2 огорожі №1 вартістю 539,50 грн., 1\2 хвіртки №2 вартістю 719.50 грн., 1\2 воріт №3 вартістю 180 грн., 1\2 бетонного вигребу вартістю 359.50 грн., що становить 49/100 часток загальною вартістю 164464.50 грн..

Для приведення другого варіанту розподілу кожний із співвласників зобов»язаний виконати роботи, передбачені експертним висновком, вартість яких для ОСОБА_1 становитиме 2877.00 грн., для ОСОБА_3 4267 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку із господарськими спорудами, що розташований в м. Заставна вул.Миколайчука,47 Заставнівського району і складається із житлового будинку літ.А, вартістю 231086 грн., літньої кухні літ.Б, вартістю  34542 грн., хвіртки, вартістю 536 грн.; огорожі № 2, вартістю 804 грн., загальною вартістю 267771 грн..

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину житлового будинку із господарськими спорудами, що розташований в м.Заставна вул.Миколайчука,47 Заставнівського району і складається із житлового будинку літ.А, вартістю 231086 грн., літньої кухні літ.Б, вартістю  34542 грн., хвіртки, вартістю 536 грн.; огорожі № 2, вартістю 804 грн., загальною вартістю 267771 грн..

Визнати за ОСОБА_3 та виділити їй на праві власності  автомобіль  марки Шкода Фабія, 2006 року випуску, сірого кольору, № кузова TMBPY 16Y76 D052 36, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 63783 грн..

Стягнути із  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в  рахунок рівності часток у спільній сумісній власності подружжя 29287 грн..

Припинити право спільної сумісної власності сторін на житловий будинок із господарськими спорудами, розташований  в м.Заставна вул. Миколайчука, 47, на житловий будинок із господарськими спорудами, розташований в м.Заставна вул. Миколайчука, 50, на автомобіль Шкода Фабія, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.            

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через районний суд   протягом 10 днів з часу проголошення.

Суддя