Справа № 2-1052/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2011 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Ніткевич А. В. ,

при секретарі  Коваль Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства до ОСОБА_1, з участю третьої особи на стороні позивача Сокальської міської ради про стягнення коштів неправомірно нарахованих та виплачених премій,

в с т а н о в и в:

Позивач Сокальська міське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційне господарство (надалі МКП ВКГ) звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення коштів неправомірно нарахованих та виплачених премій, у позовній заяві вказавши, що 19.07.2011 року Державна податкова інспекція у Сокальському районі закінчила перевірку з питань дотримання вимог підприємством податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки направлено акт №137/2301/20845840 від 19.07.2011 року планової виїзної перевірки з дотримання вищевказаних вимог. В акті податковий орган зазначає, що відповідно до п.1 р.1 Контракту, керівник зобов»язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високопродуктивну діяльність, ефективне використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна, а орган управління майном зобов»язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника та встановлює, що керівником було допущено порушення п.1 р.1 Контракту в частині не забезпечення високопродуктивної діяльності. Разом з тим, податковий орган  зазначив, що підприємство протягом перевіреного періоду взагалі працювало із збитками. Таким чином, ДПІ у Сокальському районі стверджує, що при наявності збитків і  збільшенні заборгованості  перед бюджетом,  щомісячно неправомірно  нараховувалася  і виплачувалася  премія директору Сокальського МКП ВКГ ОСОБА_1 У відповідності до зазначеного, підприємство зобов»язане стягнути кошти, які неправомірно нараховані та виплачені у вигляді премій попередньому директору підприємства ОСОБА_1 Зокрема відповідач ОСОБА_1 протягом кількох років, працюючи на посаді директора Сокальського МКП ВКГ видавала одноособово накази: № 41 від 31.03.2008р., № 52 від 30.04.2008р., № 59 від 30.05.2008р., № 77 від 27.06.2008р., № 92 від 30.07.2008р., № 108 від 29.08.2008р., № 116 від 30.09.2008р., № 142 від 30.10.2008р., № 157 від 28.11.2008р., № 172 від 30.12.2008р., № 12 від 30.01.2009р., № 28 від 27.02.2009р., № 39 від 31.03.2009р., № 48 від 30.04.2009р., № 57 від 29.05.2009р., № 75 від 30.06.2009р., № 88 від 31.07.2009р., № 102 від 31.08.2009р., № 118..рід 30.09.2009р., № 127 від 30.10.2009р., № 148 від 30.11.2009р., № 158 від 31.12.2009р., № 07 від 29.01.2010р., № 19 від 26.02.2010р., № 33 від 31.03.2010р., № 45 від 30.04.2010р., № 53 від 31.05.2010р., № 66 від 30.06.2010р., № 74 від З0.07.2010р., № 83 від 25.08.2010р., № 94 від 30.09.2010р., № 100 від 30.10.2010р., № 108 від 30.11.2010р., № 115 від 30.12.2010р., № 06 від 31.01.2011р., № 28.02.2011р., № 23 від 31.03.2011р., згідно яких передбачена їй виплата премій у розмірі 70% від посадового окладу, відповідно, після чого надавала їх для виконання в бухгалтерію та проводилось нарахування на загальну суму 85051,85 грн. Формальною підставою для видання наказів стало те, що між відповідачем та Сокальська міською радою укладено Контракти від 01.01.2004 року та від 02.01.2009 року з Додатком «Про показники і розміри, на які нараховується премія директору КП «Сокальводоканал». Разом з тим, в п.п. 15 п.3 вище вказаних Контрактів зазначено, що керівник користується діючим на підприємстві положенням про матеріальне заохочення, визначеним в Колективному договорі та чітко передбачено, що премія не нараховується у разі виникнення зобов»язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо оплати податків, зборів та обов»язкових платежів, а також невиконання зобов»язань щодо виплати заробітної плати. Крім цього, в п.п.7 п,2 Контракту викладено, що Керівник зобов»язується забезпечити ефективне використання комунального майна і прибутку підприємства, зменшення дебіторської та кредиторської заборгованості, ліквідації заборгованості за спожиті енергоносії. Однак на підприємстві протягом 2008р., 2009р., 2010р. та І півріччя 2011р. мала місце заборгованість по податках, а саме станом на: 31.12. 2008р. заборгованість по ПДВ складала - 418177грн.; 31.12.2009р. заборгованість по ПДВ складала - 949288 грн.; 31.12.2010р. заборгованість по ПДВ складала - 1373316 грн.; 1 квартал 2011 заборгованість по ПДВ складала - 1383410 грн., що свідчить про далеко не ефективне використання комунального майна. Більше того, майно підприємства з 16.10.2009 року знаходиться в податковій заставі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Колективний договір, що діє на підприємстві також визначає порядок надання премії. В Положенні про надання премії робітникам, інженерно-технічному персоналу, що є невід»ємним додатком до Колективного договору зазначено, що премія нараховується (виплачується) при наявності прибутку на підприємстві. Відповідно до п.п.3.2. п.3 «Типового положення про преміювання працівників підприємств і організацій комунального господарства за основні результати господарської діяльності»: преміювання керуючих працівників підприємств і організацій нараховується за результатами роботи підприємства, організації в цілому. Пункт 3.3 того ж Типового положення передбачає, що керуючі працівники (директор, начальник, головний інженер, заступник директора та ін.) преміюються за показниками, які встановлені для створення фонду матеріального заохочення: виконання і перевиконання плану доходів від реалізації (відпуску) продукції (надання послуг) населенню і на комунально-побутові потреби; виконання плану прибутку. При преміюванні повинні виконуватись два показники, а при невиконанні основних показників і основних умов преміювання, премії не виплачуються. За  таких  обставин, які склалися та зважаючи  на те,  що  підприємство протягом 2008 року, 2009 року та 2010 року не отримувало прибутку, а тому не було створено фонду матеріального заохочення, з якого могла б виплачуватись премія, виплата таких премій була незаконна. Крім того, в числі інших причин, нарахування незаконних премій відповідачу призвело до збільшення податкової заборгованості, яка станом на 01.06.2011р. складає 1 411 тис. грн. По аналізах результатів фінансово-господарської діяльності за 2008 рік та 2010 рік, який було проведено 19.06.2009 року та 31.03.2011 року фінансовим управлінням Сокальська райдержадміністрації встановлено, що у 2008 році та 2010 році підприємство працювало збитково і збитки в 2008р. становили - 460 тис. грн., а в 2010р. - 444 тис. грн. Про важкий фінансовий стан підприємства також свідчать показники аналізу балансу та звіту про фінансові результати. В аналогічній ситуації знаходилось підприємство і у 2009, 2010 роках та січні, лютому, березні 2011 року. Крім цього, 30.12.2010 року виконавчим комітетом Сокальська міської ради видано рішення № 427 «Про оптимізацію фінансово-господарської діяльності та штатного розпису Сокальського МКП ВКГ», в якому вказано, що у зв»язку з важким фінансовим становищем КП «Сокальводоканалу», великою заборгованістю перед органами ДПІ,  директору підприємства заборонити нарахування та виплати премій, надбавок і доплат без погодження з Сокальська міською радою. Разом з тим, проігнорувавши вказане рішення, відповідач продовжував неправомірно видавати накази про своє преміювання протягом січня, лютого та березня 2011 року. У відповідності до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Заробітна плата складається з основної та додаткової, до додаткової заробітної плати відносяться у тому числі премії, пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Міністерство праці та соціальної політики України у своєму листі від 01.10.2007 року № 700/13/84-07 роз»яснює, що всі питання щодо преміювання працівників підприємство вирішує самостійно, шляхом розробки Положення про преміювання, яке як правило, є додатком до колективного договору. Отже, Колективний договір є домінуючий на підприємстві, а жоден трудовий договір (контракт), чи його додатки, що укладаються підприємством з працівниками, не можуть суперечити Колективному договору. У випадку виникнення будь-якого протиріччя, відповідні положення (додатки) контракту визнаються недійсними. Просить стягнути з відповідача в користь КП «Сокальводоканал» суми неправомірно нарахованих та виплачених   премій, згідно наказів про преміювання, яка з березня 2008 року по березень 2011 року становить 85051 грн. 85 коп.

В запереченні на позовну заяву відповідач вказала, що вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення у зв»язку з тим, що відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» призначення на посаду та звільнення з посади керівника підприємства, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, віднесено до компетенції міського голови. Трудові відносини з керівником комунального підприємства випливають з трудового договору. Згідно із ч.3 ст.21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт. Сфера застосування контракту визначається законодавством. Постановою КМУ від 19.03.1993 року №203 на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" та вдосконалення порядку застосування контрактної форми наймання на роботу керівників підприємств, що є у державній власності, визначено порядок укладання контракту з керівником підприємства. На підставі переукладеного Контракту від 02.01.2009 року продовжено дію трудових відносин між працівником, керівником комунального підприємства та органом,  уповноваженим на управління комунальним майном, Сокальська міською радою. Контрактом  встановлені  умови  матеріального  забезпечення  та  підвищені соціальні гарантії керівнику підприємства. Орган управління майном, сторона Контракту, забезпечує дотримання вимог закону, які гарантують позитивні економічні результати діяльності підприємства. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги» до сфери повноважень органу місцевого самоврядування, органу управління майном, віднесено повноваження по встановленню цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Рівень цін/тарифів повинен відповідати економічно обґрунтованим витратам на їх виробництво. У разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку,  орган, який їх затвердив, зобов»язаний відшкодувати з відповідного  місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Орган місцевого самоврядування, враховуючи соціальну напругу в регіоні у зв»язку з переглядом цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та матеріальне становище основної частини населення, споживачів послуг, встановлював ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги нижче економічно обґрунтованих витрат, що зумовлювало збитки підприємства. Внаслідок невідповідності встановлених тарифів населенню і фактичних витрат підприємства на виробничу діяльність, пов»язану з наданням комунальних послуг, різниця між фактичними витратами та фактичним нарахуванням станом на 01.01.09 склала 5136864грн., враховуючи розмір фактичного погашення заборгованості відповідно до постанови КМУ від 25.04.2008 року №440 обсяг заборгованості з різниці в тарифах склав 4 298 002,41грн. З урахуванням вжитих підприємством заходів по зменшенню витрат, пов»язаних з ремонтом та обслуговуванням водопровідно-каналізаційних мереж, що мають 70% зносу, економії паливно-мастильних матеріалів, підвищенню продуктивності праці, вчиненню інших дій по зменшенню заборгованості розмір збитків було знижено, їх розмір за 2009 рік склав 460 000грн. Тільки внаслідок затвердження економічно-необгрунтованих цін/тарифів з 01.02.2009 по 01.10.2009 року підприємство втратило коштів на суму 276 407,57грн. МКП ВКГ неодноразово зверталося до органу управління майном про відшкодування з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво, однак через відсутність коштів відшкодування різниці у тарифах не відбувалося. Вперше у 2010 році орган управління майном надав дотацію з бюджету в розмірі 334 000 грн., при тому, що різниця між фактичними витратами з надання послуг для населення та фактично нарахованими тарифами для населення склала 550 788грн. У 1 кварталі 2011 року виділено місцевою радою 10000грн, використаних на відновлення основних фондів, разом борг, що виник внаслідок невідповідності встановлених тарифів для населення та фактичними послугами підприємства у зв»язку з наданням житлово-комунальних послуг станом на 01.04.2011 року склав 705 558грн. Враховуючи відсутність вини керівника підприємства, який в силу об»єктивних обставин, не забезпечив виконання вимог Контракту щодо високоприбуткової діяльності підприємства, орган управління майном з найманим працівником, керівником підприємства 01.08.2009 року підписав зміни та доповнення до Контракту, що торкається умов матеріального забезпечення керівника. П.15 абз. 5 доповнено текстом про незастосування норми про заборону виплати премій у разі забезпечення погашення, згідно графіку заборгованості підприємства перед бюджетом, Пенсійним фондом щодо оплати зборів та обов»язкових платежів, а також невиконання зобов»язань щодо виплати заробітної плати, оскільки зазначена заборгованість стала наслідком затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від розміру економічно обґрунтованих витрат. Премії керівнику підприємства нараховувалися та виплачувалися відповідно до показників і розмірів, вказаних у додатку до Контракту від 02.01.2009року за роботу без нещасних випадків та травматизму на виробництві, в розмірі 30% від посадового окладу та безперебійну, цілодобову подачу води споживачам 40% посадового окладу. Відсутність вини підприємства та керівника у створенні податкового боргу усвідомлювалось впродовж усього часу органом державної податкової служби у Сокальському районі, що стало підставою направлення листа від 25.02.2008 року за № 2586/240/10/22 органу управління майном з проханням виділення коштів для погашення податкового боргу перед місцевим бюджетом по підприємствах, підпорядкованих органам місцевого самоврядування, майно яких належить до власності громади (зокрема підприємств ЖКГ, а саме: міське КП «Водопровідно-каналізаційного господарства»). Впродовж 2009 року двічі був напрацьований пакет документів, з урахуванням довідок ДПІ у Сокальському районі, про погашення податкового боргу згідно із ст.53 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009р.», однак погашення податкової заборгованості на державному рівні не відбулося. ДПІ у Сокальському районі здійснює систематичні перевірки податкового законодавства на підприємстві щодо дотримання податкового законодавства, остання перевірка відбулася у 2009 році за період 2006-2009р.р.. Перевірка торкалася питання нарахування заробітної плати та сплати податків. На момент перевірки був чинним Контракт з керівником підприємства від 01.01.2004 року, аналогічний контракту від 02.01.2009 року, який визначав умови матеріального забезпечення керівника, жодних порушень та зауважень щодо дотримання вимог Контракту контролюючий орган не відзначив. Позивач посилається на одноособове видання наказу про преміювання керівником підприємства, чинним законодавством колективного видання наказів не передбачено. Усі накази завізовано юрисконсультом підприємства, що засвідчує перевірку відповідності виданих наказів нормам чинного законодавства. Звертає увагу на те, що позивач вільно трактує норму ст. 233 КЗпП України щодо відшкодування шкоди, заподіяної підприємству їх працівниками, що розглядається за нормами трудового законодавства. Відповідно до ст.2 ЗУ «Про оплату праці» премія входить до структури заробітної плати, тому розгляд позовів про оплату праці визначається в порядку, встановленому законом. Контракт укладено з органом управління майном, Сокальська міською радою. Позивач у справі, з метою, будь-якого обґрунтування позовних вимог посилається на п.п.3.2 п.З «Типового положення про преміювання робітників підприємств, організацій комунального господарства..» затвердженого постановою ДК СРСР праці та соціальної політики і Секретаріату ВЦСПС від 05.12.1978 року № 495/26-3, випускаючи з поля зору факт, що типові положення не породжують прав та обов»язків та забувши про норму ч.3 ст. 21 КЗпП України, якою передбачено укладання Контракту, особливої форми трудового договору, у якому визначено умови матеріального забезпечення керівника. Постановою ВР України від 12.09.1990 року встановлено дію законів та інших нормативних актів СРСР в тій частині, що не врегульована законами України. Питання наймання на роботу керівника підприємства урегульовано чинним законодавством України. Твердження позивача про домінуючий колективний договір над укладеним контрактом, позбавлений правового підґрунтя, оскільки жодних премій керівник за Положеннями, що є додатками до Колективного договору, не отримував, тому вчиняти порівняння згаданих локальних нормативних актів є некоректним у правовому контексті. Кім того, норма ст. 1215 ЦК України, встановила, що не підлягають поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівняні до неї, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і не добросовісності з боку набувача. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою від 07.10.2011 року залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сокальська міську раду.

В судовому засіданні представник позивача Зджанська О.М. позовні вимоги підтримала, в обґрунтування навела обставини, викладені у позовній заяві, додатково повідомила, що за період з 16.09.2009 року по грудень 2010 року вона, як юрисконсульт МКП ВКГ візувала накази про преміювання директора, а з січня 2011 року відмовилася візувати, оскільки було рішення виконкому міської ради про заборону нараховувати премії. Зміни та доповнення до контракту від 01.08.2009 року є предметом дослідження по кримінальній справі, яка розслідується СВ Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Зокрема, на цьому документів міститься відбиток печатки виконкому Сокальська міської ради, яка виготовлена у червні 2011 року. Що стосується графіку погашення заборгованості по сплаті ПДВ, такий не виконувався, оскільки в платіжних дорученнях зазначалося, що кошти сплачуються за поточне нарахування, при цьому таких коштів не вистачало навіть на поточний платіж, не говорячи про погашення заборгованості. Позовні вимоги просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, підтримала обґрунтування, подане у письмовому запереченні, додаткові пояснення відмовилася надавати.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, підтримала обґрунтування письмового заперечення.

Представник третьої особи на стороні позивача Сокальська міської ради Олійник О.Р. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не бажав надати пояснення в обґрунтування  позиції про підтримання позовних вимог.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що працював на посаді міського голови Сокальська міської ради з квітня 1998 року по листопад 2010 року. За весь час роботи тарифи на житлово-комунальні послуги, в тому числі послуги водопостачання та водовідведення, затверджував виконавчий комітет ради. Тарифи планувалися заздалегідь як збиткові та нерентабельні, відповідно, підприємство отримувало збитки. Періодично міська рада отримувала листи від МКП ВКГ з проханням профінансувати різницю у тарифах, проте, не мали змоги це зробити. Підтвердив факт, що особисто підписав зміни і доповнення до контракту від 01.08.2009 року. Наскільки пригадує, графік погашення заборгованості по сплаті ПДВ виконувався.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що працює на посаді головного бухгалтера МКП ВКГ. У 2009 році розроблено графік погашення податкової заборгованості. В платіжних дорученнях вказували, що плата йде за поточний місяць, проте, податкова списувала ці кошти на погашення заборгованості минулих років. Таким чином вважає, що фактично виконувався графік погашення заборгованості.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що працює на посаді старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов"язань ДПІ у Сокальському районі. На даний час він є податковим керуючим по Сокальському МКП ВКГ. За період 2009-2011 років готував графіки погашення заборгованості підприємством, який погоджувався керівництвом МКП ВКГ та ДПІ. Стверджує, що графік не виконувався, оскільки заборгованість по ПДВ з місяця в місяць зростала, а не зменшувалася. В зміст графіку закладалося ще й сплата поточних платежів, а не тільки погашення заборгованості минулих років.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та її представника,  представника третьої особи та показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявою власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації;

Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.   

Згідно положень ст. 32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.  

Відповідно до ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. В свою чергу, у відповідності до ч.3 ст. 130 КЗпП України відшкодування шкоди проводиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації.

Позивачем по справі є юридична особа – Комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства, засноване на комунальній власності  Сокальська міської ради Львівської області.

Відповідно до п. 6 Статуту Сокальського  міського  комунального підприємства   водопровідно-каналізаційного господарства (редакція від 05.05.2004р.) управління підприємством   здійснює директор.

Керівника підприємства призначає власник (від імені якого функції управління здійснює Сокальська міська рада)  і доручає  органу управління майном укласти з ним контракт.

Згідно  контракту від 01.01.2004р., ОСОБА_1 призначена на посаду  директора  Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на термін з  01.01.2004р. до  01.01.2009р.

Крім цього, 02.01.2009 р., відповідно до контракту між  Сокальська міською радою та ОСОБА_1, відповідач призначена на посаду  директора  Сокальського   міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на термін з 02.01.2009р. до  02.01.2014р.

В свою чергу, згідно із ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно укладених між сторонами  контрактів керівник є повноважним представником   підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов’язків підприємства, передбачених актами законодавства , Статутом підприємства, іншими нормативними документами.

Крім цього, згідно із п.п.6.1 п.6 Статуту Сокальського  МКП ВКГ керівник підприємства розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства;  визначає форми та системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок,  відрядних розцінок,  посадових окладів і доплат на умовах, передбачених колективним договором, керуючись галузевою тарифною угодою та діючими нормативними документами.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108\95-ВР  визначено, що до структури заробітної плати входять - основана заробітна плата, додаткова заробітна плата, яка включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1, працюючи на посаді директора Сокальського МКП ВКГ, за період перебування на посаді одноособово видавала накази: № 41 від 31.03.2008р., № 52 від 30.04.2008р., № 59 від 30.05.2008р., № 77 від 27.06.2008р., № 92 від 30.07.2008р., № 108 від 29.08.2008р., № 116 від 30.09.2008р., № 142 від 30.10.2008р., № 157 від 28.11.2008р., № 172 від 30.12.2008р., № 12 від 30.01.2009р., № 28 від 27.02.2009р., № 39 від 31.03.2009р., № 48 від 30.04.2009р., № 57 від 29.05.2009р., № 75 від 30.06.2009р., № 88 від 31.07.2009р., № 102 від 31.08.2009р., № 118..рід 30.09.2009р., № 127 від 30.10.2009р., № 148 від 30.11.2009р., № 158 від 31.12.2009р., № 07 від 29.01.2010р., № 19 від 26.02.2010р., № 33 від 31.03.2010р., № 45 від 30.04.2010р., № 53 від 31.05.2010р., № 66 від 30.06.2010р., № 74 від З0.07.2010р., № 83 від 25.08.2010р., № 94 від 30.09.2010р., № 100 від 30.10.2010р., № 108 від 30.11.2010р., № 115 від 30.12.2010р., № 06 від 31.01.2011р., № 28.02.2011р., № 23 від 31.03.2011р. у яких передбачена виплата їй премій у розмірі 70% від посадового окладу.

Умови матеріального забезпечення Керівника підприємства визначені у п.15  Контрактів від 01.01.2004 року та від  02.01.2009р., укладених між Сокальська міською радою та ОСОБА_1

Зокрема, у вказаних документах  визначено обставини, за яких премія керівнику МКП ВКГ не нараховується. До таких умов належить: допущення на підприємстві смертельного нещасного випадку з вини підприємства, порушення санітарних норм, що призвело до епідемії, пожежних норм з важкими наслідками; за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог чинного законодавства з питань охорони праці;  у разі виникнення зобов’язань перед бюджетом  та Пенсійним фондом щодо оплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також  невиконання зобов’язань щодо виплати заробітної плати.

Разом з тим,  02.01.2009р. головою Сокальська міської ради затверджено показники  і розміри за які нараховується премія директору Сокальського МКП ВКГ на 2009 – 2014р. Зокрема, премія Керівнику підприємства нараховується: за роботу по зменшенню  заборгованості за минулі роки – 30%; робота без нещасних випадків та травматизму на виробництві – 30%; за безперебійну, цілодобову подачу води  споживачам – 70%  від посадового окладу.

Крім цього, згідно вищевказаного положення Контракту – Керівник користується   діючим на підприємстві положенням про матеріальне заохочення, визначеним в колективному договорі.

Представник позивача надала суду Положення про надання премії робітникам, при наявності прибутку на підприємстві, яке є додатком до колективного договору, укладеного між уповноваженим власника в особі директора Сокальського МКП ВКГ і трудовим колективом в особі голови первинної профспілкової організації на 2008-2009 роки.

Дослідженням вказаного Положення встановлено, що надання премії робітникам підприємства можливе при наявності прибутку на підприємстві.

Відповідно до ст. 10 КЗпП України Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. 

Разом з тим, згідно із ст. 16 КЗпП України умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Таким чином,  при конкуренції умов Контракту та умов колективного договору по відношенню до директора Сокальського МПК ВКГ, повинні застосовуватися умови контракту, які покращують умови працівника.

Крім цього, відповідачем подано суду зміни та доповнення до контракту від 01.08.2009р. укладеного з керівником Сокальського МКП  ВКГ, якими доповнено розділ 3 п.15 абз. 5 Котракту текстом наступного змісту: «Дана норма не застосовується при забезпеченні погашення, згідно  графіку, заборгованості перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо оплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також невиконання зобов’язань щодо виплати  заробітної плати, оскільки зазначена заборгованість стала наслідком затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від  розміру економічно обгрунтованих витрат».

В судовому засіданні досліджені графіки погашення податкового боргу перед бюджетом по МКП ВКГ з серпня по грудень 2009 року, січня по грудень 2010 року, січня по червень 2010 року.

У довідці ДПІ у Сокальському районі № 13217 від 04.10.2011 року зазначено, що Сокальська МКП ВКГ не забезпечено дотримання графіків скорочення податкового боргу, не сплачено в повному обсязі поточні нараховані грошові зобов"язання згідно поданих декларацій, а також не сплачено в повному обсязі нараховану пеню та штрафні санкції за несвоєчасно сплату грошових податкових зобов"язань, в результаті чого допущено ріст податкового боргу в порівнянні з початком  року у 2009 році в сумі 531,1 тис. грн., у 2010 році – 424,0 тис. грн., за шість місяців 2011 року – 174,8 тис. грн. Всього за вказаний період допущено ріст податкового боргу в сумі 1129,9 тис. грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1, працюючи на посаді директора Сокальського МКП ВКГ не забезпечила виконання графіку погашення заборгованості підприємством за період з 01.08.2009 по 01.04.2011 року, відповідно, нарахування та виплати премії за вказаний період проведено неправомірно.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» днем виявлення шкоди, встановленої в результаті перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку.

Акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, складений 19.07.2011 року.

В обгрунтування заперечення на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до вимог позивача наслідки пропущення строку позовної давності.

В свою чергу, згідно із ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.  

Разом з тим, представник позивача із заявою про визнання поважною причину пропущення строку позовної давності не зверталася, відповідно, позовні вимоги що стосуються періоду до 19.07.2010 року не підлягають захисту.

В свою чергу, згідно із змінами і доповненнями до контракту від 01.05.2010р. директору підприємства встановлено посадовий оклад в розмірі 4642,00 грн.

Згідно проведених розрахунків, розмір нарахованої та отриманої премії за період з 19.07.2010 року по 31.03.2011 року складає 29244,60 грн. (70% посадового окладу – 3249,40 грн. х 9 місяців).

Покликання відповідача у запереченні на вимоги ст. 1215 ЦК України в тій частині, що не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата, суд оцінює критично, оскільки, як зазначено вище, нарахування та виплату премії проведено внаслідок недобросовісності набувача,  що, відповідно до вимог вказаної статті, виключає можливість неповернення цих виплат.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позовні вимоги задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, слід стягнути з відповідача в користь Сокальського МКП ВКГ 289,17 грн. сплаченого нею судового збору та 40,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10,60,212 ЦПК України,  суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 29244 (двадцять дев»ять тисяч двісті сорок чотири) грн. 60 коп. неправомірно нарахованої та виплаченої премії за період з 19.07.2010 року по 31.03.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Сокальського міського комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства 289,17 грн. судового збору та 40,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:                                                                                       А.  В.  Ніткевич