Справа № 2-96/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року Жовківський районний суд Львіської області у складі          :

головуючого           судді          Зеліско Р. Й.,

при секретарі  Мамедовій Г.І. розглянувши у відкритому   судовому засіданні в місті Жовкві цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яна Васильовича про захист честі та гідності  і ділової репутації

                           В    С    Т    А    Н    О     В    И    В    :

   Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яна Васильовича про захист честі та гідності  і ділової репутації мотивуючи свою вимогу тим, що він працює в ЛНАУ , являється доцентом кафедри  сільськогосподарських машин , керівником навчальної частини.   Відповідачі 12.09.2008 року звернулися з заявою до Прем»єр Міністра України. В даній заяві були викладені  голослівні , нічим не підтверджені  та неправдиві  припущення  про сплановані ректором ЛНАУ  афери, провокаційні схеми хабарництва серед викладацького складу університету  та інші наклепи. Дана заява безпосередньо стосується і позивача, оскільки  в цій заяві відповідачі зокрема зазначають , що університет набирає більшу кількість абітурієнтів , ніж вправі видати дипломів, а відтак в подальшому за будь-яку ціну відраховують студентів з навчання, щоб в кінці видати дозволену кількість дипломів. Тому , бажанням адміністрації ЛНАУ було набрати якомога більшу кількість студентів  на платну форму навчання  та під час навчання  до отримання ними дипломів  відрахувати їх з університету.  В продовження цієї тези в заяві зокрема сказано, що : « Цю брудну  справу ректор доручив ОСОБА_1 О,М. –кар»єристу  з начисто  відсутнім почуттям честі , гідності та людського сумління. Такі афери  властиві кримінальним  структурам , але ж ЛНАУ ніби державний ВУЗ ,а не приватна вотчина.  Ми ( заявники- відповідачі) здивовані і безмірно  обурені тим, що сьогодні ОСОБА_1, якому взагалі не місце у навчальному  закладі , посів посаду керівника навчальної частини  ВУЗу. Завдяки «Крупичам» ЛНАУ незворотньо деградує як ВУЗ».

    Крім того, відповідачі  звернулися з заявою від 03.10.2008 року до Міністра агрополітики України в якій вказують , що керівництво ЛНАУ  розпочало відверте переслідування  та терор  проти колишніх студентів- авторів заяви  від 12.08.2008 року , що їх начебто багаторазово обдзвонюють , зокрема, «начальник  навчальної частини ЛНАУ ОСОБА_1М.»і вимагають до них негайно приїхати в ЛНАУ  і офіційно у письмовій формі відмовитись  від підписів в заяві від 12.08.2008 року.  

   Дані висловлювання щодо позивача ОСОБА_1 у вказаних заявах  позивач вважає такими , що не відповідають дійсності , є образливими для нього та принижують його честь , гідність та ділову репутацію. З приводу заяв відповідачів призначались  перевірки ЛНАУ Міністерством агроплітики  України , однак викладені факти не знайшли будь-яких підтверджень оскільки не відповідають дійсності. Такі дії відповідачів принижують честь і гідність позивача та негативно впливають на ділову репутацію позивача. Крім того, такі дії відповідачів   виводять позивача та членів його сім»ї з рівноваги, впливають на фізичний та моральний стан  , якість роботи  тощо. Просить визнати    недостовірною інформацію викладену відповідачами   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яном Васильовичем в заявах –зверненнях до Прем»єр  міністра України від 12.09.2008 року та Міністру агрополітики  України  в частині , що стосується особи ОСОБА_1  такою  , яка принижує честь, гідність    особи  позивача       та його ділової репутації  як працівника Львівського Національного Аграрного Університету.  

       Крім того, для відновлення його права просить зобов»язати відповідачів спростувати вказану інформацію поширену ними щодо ОСОБА_1  направивши лист-спростування  до Прем»єр  міністра України та Міністру агрополітики  України  не пізніше місяця  з дня вступу  рішення  в законну силу , без будь-яких коментарів.   

      Крім того, просить  стягнути з відповідачів в користь позивача 50 000 грн. моральної (немайнової) шкоди, яка полягає в тому, що позивач зазнав душевних страждань внаслідок поширення  щодо нього  неправдивих відомостей  та недостовірної інформації, яка ганьбить його ділову репутацію  викладача  та керівника навчальної частини. Дана інформація призвела до погіршення стану здоров»я позивача , а саме до поганого самопочуття , високого артеріального тиску  , головного болю , головокружінь, нудоти на фоні нервових зривів.

               Відповідачі   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»ян Васильович незважаючи на неодноразові виклики в судове засідання не з»являються. В той ж час , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_7,  ОСОБА_5, ОСОБА_4  подали до суду    свої заперечення з приводу заявлених позовних вимог. В даних запереченнях відповідачі не заперечують того факту,  що  вони дійсно є авторами заяв   –звернень до Прем»єр  міністра України від 12.09.2008 року та до Міністра агрополітики  України від 03.10.2008 року. Однак, зазначають, що викладена інформація в цих заявах щодо ОСОБА_1  являла собою критику його ділових якостей, підписуючи заяви відповідачі відстоювали свою громадянську позицію  і виклали своє бачення ситуації, яка на той час склалася в ЛНАУ. В заявах заявники  жодних образ і принижень щодо ОСОБА_1    не вживали. Його гідність і честь не принижували, а критика його ділових якостей не є приниженням. Пишучи дані звернення  відповідачі фактично реалізовували своє право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань  та право на звернення громадян надане їм ст.. 40 Конституції України та  ЗУ «Про звернення громадян». Просять в позові відмовити за безпідставністю і необгрунтованістю позовних вимог.

               Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення в зв»язку з наступним.  Судом встановлено, що ОСОБА_1  працює в Львівському національному аграрному Університеті , являється доцентом кафедри  сільськогосподарських машин , керівником навчальної частини. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»ян Васильович 12.08.2008 року  звернулись з заявами   – зверненнями до Прем»єр  міністра України  та 03.10.2008 року звернулись з заявами   –зверненнями до Міністра агрополітики  України щодо неправомірних дій керівництва ЛНАУ та , зокрема, позивача ОСОБА_1 , як працівника ЛНАУ  .    Зокрема відповідачі в образливій для позивача формі вказують, що ОСОБА_1    –кар»єрист  з начисто  відсутнім почуттям честі , гідності та людського сумління, який займається  аферами  властивими кримінальним  структурам , але ж ЛНАУ ніби державний ВУЗ ,а не приватна вотчина, а також ОСОБА_1, якому  взагалі не місце у навчальному  закладі , посів посаду керівника навчальної частини  ВУЗу. Завдяки «Крупичам» ЛНАУ незворотньо деградує як ВУЗ. Крім того,  суд вважає , що відповідачі в образливій для позивача формі вказують в заяві до Міністра агрополітики  України, що керівництво ЛНАУ ( до якого належить і ОСОБА_1. )  розпочало відверте переслідування  та терор  проти колишніх студентів- авторів заяви  від 12.08.2008 року , що їх начебто багаторазово обдзвонюють , зокрема, «начальник  навчальної частини ЛНАУ ОСОБА_1М.»і вимагають від відповідачів   негайно приїхати в ЛНАУ  і офіційно у письмовій формі відмовитись  від підписів в заяві від 12.08.2008 року

    Суд вважає, що дані факти викладені в даних заявах носять образливий характер для позивача ОСОБА_1 та принижують його честь , людську гідність , а також ділову репутацію. Відповідачі , поширивши негативну інформацію про особу ОСОБА_1 не довели  її правдивості, а відтак у відповідності до вимог  ст.. 277 ЦК України  , суд вважає дану інформацію недостовірною.  

    При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання недостовірною інформацію викладену відповідачами   в заявах –зверненнях  такою, що  принижує честь, гідність    особи  позивача    ОСОБА_1 та його ділової репутації , як працівника ЛНАУ   викладених  в зверненнях до Прем»єр  міністра України від 12.09.2008 року та до Міністра агрополітики  України від 03.10.2008 року  підлягають до задоволення.

       Суд вважає, що  позовна вимога  ОСОБА_1  про зобов»язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яна Васильовича  спростувати вказану інформацію  поширену ними щодо ОСОБА_1   направивши в місячний строк  лист-спростування до Прем»єр  міністра України  та Міністру агрополітики  України без будь-яких коментарів не підлягає до задоволення , оскільки  суд безпосередньо своїм  рішенням спростовує   інформацію поширену   щодо ОСОБА_1  та визнає її  недостовірною    та   такою, що принижує честь, гідність    особи  позивача    ОСОБА_1  та його ділової репутації , як працівника Львівського Національного Аграрного Університету, а відтак немає необхідності в зобов»язанні відповідачів вчиняти будь-які дії по її спростуванні.  

  В той ж час, суд вважає, що сам факт визнання такої інформації недостовірною та такою , що принижує честь, гідність    особи  позивача      та його ділової репутації  як працівника ЛНАУ та прийняття даного рішення є достатньою сатисфакцією для позивача ОСОБА_1  відшкодування його моральної (немайнової) шкоди. Тому позовна вимога позивача  про стягнення моральної шкоди  з відповідачів в сумі 50 000 грн. задоволенню не підлягає.

  Відповідно до вимог ст.. 275 Цивільного кодексу України  фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права  від протиправного посягання  інших осіб.

  Відповідно до вимог ст.. 277 Цивільного кодексу України  фізична особа , особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації , має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна  інформація , поширена про особу , вважається недостовірною , якщо особа , яка її поширила , не доведе протилежного. Спростування  недостовірної інформації  здійснюється особою , яка поширила інформацію і у такий же спосіб , у який вона була поширена.

   Відповідно до вимог ст.. 297 Цивільного кодексу України  кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи  є недоторканними.  Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

  Відповідно до вимог ст.. 299 Цивільного кодексу України  фізична особа має право на недоторканність  своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом  про захист своєї ділової репутації.

    Керуючись ст. 10,60,209, 214,215  ЦПК України ,   суд

                                 В   И   Р   І   Ш    И   В   :

Позов задоволити частково.

Визнати недостовірною інформацію викладену відповідачами   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яном Васильовичем в заявах –зверненнях до Прем»єр  міністра України від 12.09.2008 року та Міністру агрополітики  України  в частині , що стосується особи ОСОБА_1  такою  , яка принижує честь, гідність    особи  позивача    ОСОБА_1  та його ділової репутації  як працівника Львівського Національного Аграрного Університету.  

   В позовній вимозі  ОСОБА_1  про зобов»язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яна Васильовича  спростувати вказану інформацію  поширену ними щодо ОСОБА_1   направивши лист-спростування до Прем»єр  міністра України  та Міністру агрополітики  України без будь-яких коментарів  –відмовити.

   В позовній вимозі ОСОБА_1  про стягнення моральної шкоди  з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»яна Васильовича –відмовити.

      Апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                Зеліско Р. Й.