ПОСТАНОВА

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                            Справа №2-а-7396/11

          27.11.2011 року                                                                                смт. Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Хомич В. І., розглянувши в порядку скороченого  провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про  визнання  неправомірними  дій  Управління  Пенсійного  Фонду  України    в  Любешівському  районі і  зобов’язання  перерахування  та  виплату    пенсії, -

встановив:

Позивач   звернулася  в суд з адміністративним позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Любешівському районі про визнання  неправомірними  дій Управління  Пенсійного  фонду  України   в Любешівському  районі,  зобов'язання  здійснити перерахунок  пенсії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона  є інвалідом  2  групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи і згідно ст. 14 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", її   віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй    призначено  державну пенсію та  додаткову пенсію за шкоду, заподіяну  здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України „Про підвищення  рівня  пенсійного   забезпечення громадян" від 16 серпня 2008 року № 654.

Вважає, що статтями 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, щовона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір  пенсії не може бути нижчим восьми   мінімальних пенсій за віком. Відповідач усупереч назначеним нормам не провів відповідне нарахування у  вказаних  розмірах  цих пенсій.

Просить  визнати  дії  відповідача неправомірними  та  зобов’язати  відповідача  призначити пенсію    та  здійснювати  виплату   державної пенсії в розмірі восьми   мінімальних пенсій за віком ,   додаткової пенсії  за  шкоду  заподіяну  здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з наступного дня після прийняття судом попередньої постанови (16 лютого) по день припинення права.

Відповідачем  22 листопада 2011 року подано до суду письмове заперечення, в якому він позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України  „ Про  статус і  соціальний  захист  громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи”. Як особа потерпіла від наслідків Чонобильської катастрофи 1 категорії 2 групи інвалідності, пов"язаної з наслідками аварії на ЧАЕС отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю в розмірі 156,80 грн. Вказують, що відповідні виплати проводидились в порядку та розмірах визначених законодавством України. Просять  у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши  подані докази, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до  задоволення.

Судом встановлено, що  Позивач  віднесена   до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Позивачці   встановлена   друга    група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджено  довідкою  серії ВЛН № 019367 та вона  отримує  пенсію по  інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційною права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України па 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи, в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.н.15 п.28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України та 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиційність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Судом встановлено, що на момент призначення пенсії та на момент звернення позивача до відповідача по питанню призначення та перерахунку пенсії діяли норми  Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  відповідно до яких позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік",  який набрав чинності 19.06.2011 року, не розповсюджуються на вказані правовідносини, оскільки вони виникли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Абзацом 3 частини 1 статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам  2 групи призначається щомісячна додатком пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по  другій    групі інвалідності –восьми   мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин є правильним та таким, що відповідає Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що позивач мас право на призначення пенсії її розмірі, не нижчому  восьми   мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75  відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, на підставі яких здійснювалось нарахування пенсії позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Дії  відповідача    щодо  відмови  в  перерахунку  та  виплаті  позивачу   пенсій  в  таких  розмірах є  неправомірними.

Згідно рішення Любешівського районного суду від 16 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1. до  Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про  визнання  неправомірними  дій  Управління  Пенсійного  Фонду  України в Любешівському  районі і  зобов’язання здійснити  перерахунок  пенсії задоволені повністю, а саме: зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області    здійснити перерахунок, нарахування  та виплату  ОСОБА_1 державної пенсії в розмірі  восьми   мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі   75  відсотків мінімальної пенсії за віком з    27 липня   2010 року по  16 лютого 2011 року відповідно   до положень ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням    проведених  виплат.

Відповідач, всупереч ст.71 КАС України, заперечуючи проти позову, правомірності  своїх дій в частині виплаті  ОСОБА_1 пенсій у менших, ніж встановлені Законом, розмірах, не довів.  

          Таким чином, захисту підлягає право позивача шляхом зобов’язання Управління пенсійного фонду України в Любешівському районі призначити та здійснювати виплату, перерахувати та виплатити основну  пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що не суперечить вимогам постанови КМУ від 06.07.2011 року №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка була прийнята на виконання п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" з 17 лютого 2011 року по день  припинення права на даний вид пенсії та зобов"язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі  75   відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що відповідає вимогам зазначеної постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.   

Керуючись ст.ст.  11, 17,  158. 160. 162.  183-2, 256 КАС України, ст. 50, 54 Закону  України  „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 6 липня 2011 року, суд,-

постановив:

Позов  задовольнити  частково.  

          Визнати  дії Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Любешівському  районі  в частині  відмови ОСОБА_1  в  призначенні та виплаті пенсії в розмірах, передбачених ст. 50, 54 Закону України „ Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”  неправомірними.  

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області призначити та здійснювати виплату, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 основну  пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченому ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 лютого 2011 року по день  припинення права на даний вид пенсії на підставі положень ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  з урахуванням  проведених  виплат

        Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі  75   відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням проведених виплат. 

          В задоволенні решти позовних вимог  ОСОБА_1 відмовити.

Звернути постанову до негайного  виконання.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський  районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії апеляційних скарг, копії яких одночасно надсилається особами, які їх подають, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя: