РІШЕННЯ                                                       2-846/11                                                                                                                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 06 грудня 2011 року          місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді  Пархоменко П.І.

при секретарі Горбач Н.Д.

за участю представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2011 року позивач – ОСОБА_3 звернувся з позовом до відповідача – ОСОБА_2 з вимогою про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що 30.07.2011 року близько 7-ї години в АДРЕСА_1        ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_4 та жителів с. Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області висловлювався в адресу позивача нецензурною лайкою, чим принижував його честь і гідність, а також, погрожував фізичною розправою та вбивством і в брутальній формі висловлювався, що позивач нікудишній підприємець, обманює людей, ухиляється від сплати податків, у зв’язку із чим просив суд зобов’язати ОСОБА_2 вибачитись перед позивачем, стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 1500 грн. 00 коп. (одну тисячу п’ятсот гривень 00 копійок) та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що у нього з позивачем виникла сварка на ґрунті ділових відносин, оскільки вони є конкурентами в заготівлі молока, він дійсно виражався в бік позивача нецензурними словами, вказував, що він є поганим підприємцем і це чули інші особи, присутні при цьому. Зазначив, що вже поніс відповідальність, оскільки заплатив штраф.

Судом встановленні такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

29.07.2011 року в с. Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області громадянин ОСОБА_2 вчинив сварку, в ході якої виражався нецензурними словами в бік ОСОБА_3, називав його поганим підприємцем в присутності сторонніх осіб, що учасниками судового розгляду не заперечується і відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Дані обставини також, підтверджуються постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 29.08.2011 року (а.с.6) та відмовним матеріалом № 955/2 по заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що був досліджений в судовому засіданні.

Із змісту постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП (а.с.7) випливає, що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 30.07.2011 року в                АДРЕСА_1 вчинив хуліганські дії, а саме виражався нецензурною лайкою, висловлював словесні погрози та погрожував вбивством.

З встановленого випливають наступні висновки.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). В даній категорії справ обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Згідно із абзацом 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують, що відповідач розповсюдив недостовірну інформацію.

Відповідачем в судовому засіданні обставини на які посилається позивач не спростованні, будь-яких доказів в обґрунтування цього не надано.

У зв’язку із чим суд знаходить, доведеною вину відповідача у порушенні гідності та честі позивача, на адресу якого ОСОБА_2 висловив образи у вигляді нецензурної лайки у присутності інших осіб і  зазначені дії відповідача дійсно мають протиправний образливий характер і є проявом зневаги до моральних засад  суспільства.

При цьому судом враховується, що: було здійснено поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної особи, тобто позивача; мало місце поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Суд, також, знаходить обґрунтованими посилання позивача на те, що відповідач принижував ділові якості позивача, як суб’єкта підприємницької діяльності, при цьому суд розмежовує визначені ст. 297 ЦК України поняття гідності та честі особи з визначеним ст. 299 поняттям  ділової репутації особи.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Підпункт 4 п. 2 цієї статті вказує, що моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує  роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995  року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” та визначаючи її розмір виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, яким було заподіяно шкоду та шкідливості наслідків спричинених цим діянням, глибини, тривалості страждань, обставин справи і виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування в сумі 800 грн. 00 коп. (вісімсот гривень 00 копійок).    

За положеннями ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист свого особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Відповідно  до  ст.  19  Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина 1 ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на  свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не має права зобов’язати відповідача  вибачитися перед позивачем у тій  чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення  недостовірної інформації не передбачено в ст. ст. 16, 277 ЦК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  а відповідачеві -  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно із квитанціями № К9/R/24 (а.с. 2) та К9/R/23 (а.с. 3) позивачем було сплачено 25 грн. 50 коп. (двадцять п’ять гривень 50 копійок) судового збору, та 75 грн. 00 коп. (сімдесят п’ять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У зв’язку із частковим задоволенням позову підлягає стягненню судовий збір в розмірі 17 грн. 00 коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 68 грн. 50 коп. (шістдесят вісім гривень 50 копійок).

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 62 від 28.09.2011 року (а.с. 8) позивачем було оплачено 1700 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу адвоката. У зв’язку із задоволенням позову підлягає стягненню 1182 грн. 00 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дві гривні 00 копійок) витрати на правову допомогу, оскільки не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи (мінімальна заробітна плата складала 985 грн. 00 коп. / 40 % = 394) та відповідає двом годинам роботи, яка затрачена на складання позовної заяви та годині участі в судовому засіданні (394 х 3 = 1182), при цьому судом враховуються положення постанови Кабінету Міністрів України „Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” від  27.04.2006 року  № 590.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 34 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 61, 209, 213 – 215, Цивільно процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 277, 1167, Цивільного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

   Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 800 грн. 00 коп. (вісімсот гривень 00 копійок) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір в розмірі 17 грн. 00 коп. (сімнадцять гривень 00 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 68 грн. 50 коп. (шістдесят вісім гривень 50 копійок), 1182 грн. 00 коп. (одна тисяча сто вісімдесят дві гривні 00 копійок) витрати на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області                                                                 П.І. Пархоменко