ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.2008 Справа № 18/260-07(8/92 (32/72))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Прудніков В.В. (доповідач) |
суддів | Лисенко О.М., Ясир Л.О. |
при секретарі судового засідання: | Корх Д.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: від відповідача -1: | Кошовий Олександр Георгійович представник, довіреність №б/н від 22.02.08; Бурганова Світлана Валеріївна представник, довіреність №3916-П_П від 01.09.05; представник відповідача-2 та представник третьої особи в судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Алеко-Сервіс”, м.Дніпропетровськ |
на рішення | від 05.10.2007 р. |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | № 18/260-07(8/92(32/72)) |
за позовом | відкритого акціонерного товариства"Алеко-Сервіс" м.Дніпропетровськ |
До В-2: Третя особа без самостійних вимог: | закритого акціонерного товариства Комерційного банку"ПриватБанк" м.Дніпропетровськ Товариство з обмеженою відповідальністю"Ортіс" м.Дніпропетровськ Товариство з обмеженою відповідальністю "Москвич" м.Дніпропетровськ |
про | визнання недійсним договору |
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007 р. у справі №18/260-07(8/92(32/72)) (суддя Петрова В.І.) відкритому акціонерному товариству ”Алеко-Сервіс” м. Дніпропетровськ відмовлено у позові про визнання недійсними кредитного договору № 50218 Д від 12.01.98р. укладеного між закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ та товариством з обмеженою відповідальністю"Ортіс" м.Дніпропетровськ та договору застави нерухомого майна № 50218Д від 12.01.98р. укладеного між відкритим акціонерним товариством “Алеко-Сервіс” та закритим акціонерним товариством Комерційним банком ”ПриватБанк”.
Відкрите акціонерне товариство ”Алеко-Сервіс” оскаржує зазначене рішення суду просить його скасувати, прийняти нове рішення яким визнати кредитний договір № 5021Д від 12.01.98р. укладений між закритим акціонерним товариством Комерційним банком ”ПриватБанк” та товариством з обмеженою відповідальністю"Ортіс" недійсним, як укладений з метою прикрити іншу угоду –договір гарантії; припинити провадження в частині визнання недійсним договору застави нерухомого майна №50218Д від 12.01.98р. у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк ”ПриватБанк” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р. по справі №18/260-07(8/92(32/72)) залишити без змін, оскільки воно відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства.
Товариство з обмеженою відповідальністю ”Ортіс” м. Дніпропетровськ та товариство з обмеженою відповідальністю ”Москвич” м. Дніпропетровськ відзиви на апеляційну скаргу не надали, представники в судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить виходячи з наступного.
Між закритим акціонерним товариством Комерційним банком ”ПриватБанк” та товариством з обмеженою відповідальністю ”Ортіс” укладено договір №50218Д відповідно до якого “банк” надає “позичальнику” кредитну лінію в сумі 300000-00 доларів США на строк до 12.01.99р. зі сплатою 35% річних, з цільовим призначенням –оплата по контракту № 6/0797 від 01.07.97р.. 19.03.98р., 10.04.98р., 15.04.98р., сторонами підписано додаткові угоди до вказаного договору. Додатковою угодою від 19.03.98р. сторони по договору зменшили ліміт кредитної лінії до 200000-00 доларів США, а також змінили цільове призначення кредиту –оплата за договором № 1107/92/GUR1 від 11.07.97р. про надання банківської гарантії.
Додатковими угодами від 10.04.98р., 15.04.98р. встановили ліміт кредитної лінії у розмірі 205000 –00 доларів США, цільове призначення кредиту –для покриття банківських гарантій за переліком.
Відповідно до п.3 договору від 12.01.98р. кредит надається під забезпечення всіма основними та обіговими коштами позичальника та договором застави цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул..Курсантська,26 та належить відкритому акціонерному товариству ”Алеко-Сервіс”.
Матеріалами справи (т.2 а.с.153-155) підтверджується факт виконання банком умов кредитного договору, надання товариству з обмеженою відповідальністю ”Ортіс” кредитних коштів у сумі 204500 –00 доларів США.
Факт отримання товариством з обмеженою відповідальністю ”Ортіс” кредитних коштів та невиконання умов кредитного договору щодо їх повернення встановлено також рішенням господарського суду та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.02.04р., постановою Вищого господарського суду України від 12.10.04р. у справі № 7/18/46 (а.с.67-71, т.1).
Відповідно до ч.2 статті 58 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, яка діяла на день укладання оспорюваної кредитної угоди) якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Удаваною угодою є угода яку вчинено сторонами для приховання іншої угоди, яку вони насправді вчинили. Відповідно до вимог діючого законодавства суб’єкт, який вимагає визнання угоди недійсною як укладеної з метою приховати іншу угоду повинен довести, що угоду укладено саме з такою метою. Удавана угода не має іншої мети, ніж приховання іншої угоди. Якщо ж в результаті укладання угоди наступають і інші правові наслідки, угода не може бути визнана удаваною. Як вбачається з матеріалів справи в результаті укладення кредитного договору № 50218Д від 12.01.98р. у ЗАТ КБ ”ПриватБанк” та ТОВ ”Ортіс” виникли зобов’язання у першого по видачі кредиту у другого по його своєчасному поверненню. Тобто метою укладання спірного кредитного договору було саме надання ТОВ ”Ортіс” відновлюваної валютної кредитної лінії як це видно із предмету цього договору, а не приховання іншої угоди як це стверджує позивач.
Докази, що підтверджували б укладання кредитного договору з метою приховання іншої угоди, а саме договір про надання банківської гарантії від 11.07.97р., позивач не надав.
Виходячи з викладеного позовні вимоги в частині визнання недійсним кредитного договору №50218Д від 12.01.98р. на підставі статті 58 Цивільного кодексу УРСР задоволенню не підлягають.
Не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо припинення провадження в частині визнання недійсним договору застави нерухомого майна №50218Д від 12.01.98р. у зв’язку з відсутністю предмета спору.
В якості підстав для припинення провадження у справі в цій частині позивач посилається на відсутність у договорі істотних умов, а тому вважає його неукладеним ( ст.153 ЦК УРСР). Зазначає у скарзі, що оскільки, кредитний договір сторонами ніколи не виконувався та був укладений лише з метою прикрити інший правочин, то відповідно у договорі застави між його сторонами не досягнуто згоди щодо суті, розміру і строку виконання зобов’язання забезпеченого заставою, тобто не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнута згода по всім суттєвим умовам. Як вбачається із змісту спірного договору він містить всі необхідні істотні умови передбачені законодавством для договорів даного виду. Щодо посилань позивача на недійсність кредитного договору то, як зазначалось вище, позивачем не було надано належних доказів, підтверджуючих удаваність даної угоди, а тому підстави для визнання її недійсною відсутні.
Згідно зі статтею 28 Закону України ”Про заставу” , ст..220 ЦК УРСР застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов’язання. Оскільки заставою забезпечувалось зобов’язання по поверненню ТОВ ”Ортіс” кредитних коштів, зобов’язання по кредитному договору відповідачем не виконано, тому не можна вважати припиненим договір застави. Зміна мети видачі кредиту за кредитним договором не є підставою для визнання недійсним договору застави.
Судом першої інстанції провадження у справі в частині позовних вимог заявлених до ТОВ ”Ортіс” припинено, у зв’язку з припиненням цієї юридичної особи.
Позивачем надано у судове засідання Витяг із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідно до якого станом на 15.02.08р. ТОВ ”Ортіс” з реєстру не виключено, у зв’язку з чим в частині вимог до ТОВ ”Ортіс” слід відмовити.
Керуючись ст.ст.99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Відкритому акціонерному товариству ”Алеко-Сервіс” м. Дніпропетровськ у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007р.у справі №18/260-07(8/92(32/72)) –змінити.
Відкритому акціонерному товариству ”Алеко-Сервіс” м. Дніпропетровськ у позові до закритого акціонерного товариства Комерційного банку"ПриватБанк" м.Дніпропетровськ та товариства з обмеженою відповідальністю"Ортіс" м.Дніпропетровськ - відмовити.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя О.М.Лисенко
Суддя Л.О.Ясир