ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/473/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якої звернулась адвоката Котік Олеся Станіславівна (далі – представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому представник позивача, після уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати позивача пенсії за віком з вересня 2024 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію згідно з рішенням про поновлення виплати пенсії.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона перебуває на обліку в              ГУ ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за віком.

Однак, позивачу у вересні 2024 року не прийшла пенсія на рахунок у банку. У вересні 2024 року позивач пройшов ідентифікацію шляхом відеоконференції і особа позивача була встановлена та подав заяву на поновлення її виплати, але пенсія не прийшла.

Листом ГУ ПФУ в Луганській області повідомило позивача, що у зв`язку з отриманням інформації від правоохоронних органів відповідно до пункту 5 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсію припинено та проходження ідентифікації не допоможе її поновити.

Отже, з 01 вересня 2024 року виплату пенсії позивачу зупинено без прийняття окремого рішення.

З посиланням на положення частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом, представник позивача вважає, що невиплата пенсії відповідачем пенсії є протиправною, а тому вона звернулася з цим позовом до суду і є підстави задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 17 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі після усунення недоліків позовної заяви та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Луганській області 30 березня 2025 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області, як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до норм статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01 вересня 2024 року відповідно до пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, на підставі інформації, наданої банківською установою АТ «А-Банк» за період з 15 липня             2023 року по 15 липня 2024 року щодо клієнтів, за рахунками яких суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, лист від 18 липня 2024 року № 3268/8.

За розглядом заяви про виплату пенсії від 28 листопада 2024 року № 22456, поданої засобами вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, виплату пенсії з                01 вересня 2024 року ОСОБА_1 поновлено та змінено спосіб її виплати через банківську установу АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з листом 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02 січня 2025 року № 78/3/5/7-30 (вхід. № 2/5                  від 02 січня 2025 року) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022130000000080 від 10 березня 2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 111 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , причетна до співпраці з окупаційною адміністрацією російської федерації на тимчасово окупованій території Луганської області. З урахуванням вказаного з метою недопущення фінансової підтримки колабораційної діяльності за рахунок соціальних виплат держави, просили ГУ ПФУ в Луганській області розглянути питання щодо призупинення нарахування пенсійних виплат ОСОБА_1 .

На підставі цього листа, виплату пенсії позивачу повторно призупинено з 01 вересня 2024 року.

Згідно програмного комплексу ІКІС ПФУ Підсистема: «Звернення» та матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 особисто із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до норм пункту 1.1 Порядку № 22-1 до органів Пенсійного фонду України не зверталась.

Станом на день подання цього відзиву від управління Головного управління Служби Безпеки України в Донецькій та Луганській областях інформації щодо закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні та/або щодо розгляду відповідачем питання про поновлення пенсійних виплат позивачу не надходило.

Отже ГУ ПФУ в Луганській області у своїй діяльності діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вказаного ГУ ПФУ в Луганській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зверталася до ГУ ПФУ в Луганській області засобами вебпорталу з заявою від 18 квітня 2023 року щодо виплати пенсії через банківську установу АТ «А-Банк».

Як зазначає відповідач у відзиві на позов, виплату пенсії позивачу призупинено з 01 вересня 2024 року відповідно до пункту 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, на підставі інформації, наданої банківською установою АТ «А-Банк» за період з 15 липня 2023 року по 15 липня 2024 року щодо клієнтів, за рахунками яких суми пенсій та грошової допомоги одержуються за довіреністю більше як один рік або не одержуються більше як один рік, лист від 18 липня 2024 року № 3268/8.

ОСОБА_1 зверталася до відповідача засобами вебпорталу з заявою від 28 листопада 2024 року щодо виплати пенсії через банківську установу АТ КБ «Приватбанк», яку з 01 вересня 2024 року поновлено та змінено спосіб її виплати через банківську установу АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується заявою від 28 листопада 2024 року та зазначено у відзиві відповідачем.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що виплату пенсії ОСОБА_1 повторно призупинено з 01 вересня 2024 року на підставі листа 3 управління Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 02 січня 2025 року № 78/3/5/7-30 (вхід. № 2/5 від 02 січня 2025 року).

Позивач звернувся до відповідача засобами вебпорталу з заявою від 22 січня 2025 року, в якому зазначено, що не отримую пенсію з вересня 2024 року у зв`язку з чим просить надати пояснення з цього питання.

Листом від 05 лютого 2025 року № 751-508/Б-02/8-1200/25 ГУПФУ в Луганській області повідомило позивача, що виплату пенсії призупинено з 01 січня 2025 року призупинено на підставі норм пункту 5 частини першої статті 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з отриманням інформації з правоохоронних органів, яка потребує уточнення та фізичної ідентифікації отримувача пенсії.

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Луганській області від 21 березня 2025 року № 2672/04-16 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 пенсію за період з 01 вересня 2024 року по 31 березня 2024 року позивачу нараховано, але не виплачено за період з 01 вересня 2024 року по 31 січня 2025 року в загальному розмірі 23631,85 грн, з 01 лютого 2025 року пенсія не нараховується та не виплачується.

З матеріалів справи встановлено, що окреме рішення про припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01 вересня 2024 року відповідачем не приймалося.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги, суд виходить з наступного.

У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі статтею 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Право позивача на отримання пенсії відповідачем не заперечується.

Підстави для припинення виплати пенсії визначені статті 49 Закону № 1058-IV, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу норм статті 49 Закону № 1058-IV вбачається, що визначені законодавством підстави припинення виплати пенсії не є вичерпними. Проте, суд зауважує, що зі змісту наведеної норми законодавства вбачається, що «інші випадки» для припинення виплати пенсії повинні також бути передбачені саме законом. Припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наявності передбачених статтею 49 Закону № 1058-IV підстав, для припинення позивачу виплати пенсії з 01 вересня 2024 року.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» органи, що здійснюють державні виплати, мають такі повноваження як приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.

Частиною третьою статті 16 зазначеного Закону визначено, що за результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо: 1) призначення (перерахунку) державної виплати; 2) припинення нарахування та/або здійснення державної виплати; 3) поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати; 4) усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.

Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.

Проте, Законом України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» підстави для припинення (призупинення) виплати пенсії також не встановлені.

В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.

Органом Пенсійного фонду рішення про припинення виплати пенсії з встановлених законом підстав не приймалося.

Посилання відповідача на те, що відбулося призупинення виплати пенсії позивача, є неприйнятними, оскільки таке зупинення з подальшим поновленням виплати пенсії законом передбачено лише щодо пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності (стаття 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Посилання відповідача на лист Служби безпеки України, як на підставу припинення виплати пенсії, є неприйнятним, оскільки суперечать статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Доказів того, що виплата пенсії позивачу поновлена, суду не надано.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України).

У рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (п. 25 цього рішення).

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що припиняючи виплату позивачу пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив його право на отримання пенсії.

Згідно із частинами першою, другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01 вересня 2024 року раніше призначеної пенсії за віком;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області поновити позивачу з 01 вересня 2024 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком.

За таких обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, а позовні вимоги підлягають задоволенню повністю лише із словесним корегуванням обраного позивачем способу судового захисту.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У частині восьмій статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 05 березня 2025 року № 0252-2023-8304-0315.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії (у тому числі за минулий час) як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 370, 371 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року раніше призначеної пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити ОСОБА_1 з 01 вересня 2024 року нарахування та виплату раніше призначеної пенсії за віком.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя                                                             С.В. Кисіль