Справа № 166/1819/24 Провадження №11-кп/802/378/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року                                                                 місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді – ОСОБА_2 ,

суддів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря – ОСОБА_5 ,

прокурора – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

обвинуваченого – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ратнівського районного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року клопотання прокурора задоволено, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на строк 60 днів, до 31 травня 2025 року включно.

Не погоджуюсь з вказаною ухвалою суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 ..

В обґрунтування клопотання зазначає, що 02 квітня 2025 року було проголошено лише резолютивну частину ухвали, а повний текст – 03 квітня 2025 року. Вказує на те, що копію ухвали обвинувачений отримав 09 квітня 2025 року, а він – 06 квітня 2025 року, а тому строк на апеляційне оскарження слід обчислювати з дня отримання обвинуваченим копії судового рішення. Вказані обставини вважає поважною причиною пропуску строку оскарження ухвали суду.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи зазначені в клопотанні, обвинуваченого та його захисника, які підтримували клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просили поновити пропущений строк, думку прокурора, який поклався на розсуд суду, вивчивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що клопотання до задоволення не підлягає з таких підстав.

Частиною 1 статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.

Відповідно до положень п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п`яти днів з дня її оголошення.

За приписами ч.2 ст.113 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК України, також міститься у ст.116 КПК України.

Правило дотримання строку у встановленому розмірі має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів щодо того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст.117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку, якими є лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Наведене відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року; «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року).

Апеляційний судом встановлено, що захисник ОСОБА_7 брав безпосередню участь у розгляді кримінального провадження 02 квітня 2025 року, в тому числі під час проголошення оскаржуваної ухвали.

Крім того, захисник ОСОБА_7 в своєму клопотання, а також під час розгляду клопотання апеляційним судом не заперечує той факт, що він був присутній в судовому засіданні місцевого суду.

В даному кримінальному провадженні строк на апеляційне оскарження ухвали Ратнівського районного суду від 02.04.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою для захисника закінчився 07.04.2025 згідно вимог п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України.

Подавши апеляційну скаргу 10 квітня 2025 року на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року, захисник, який є професійним учасником, пропустив строк апеляційного оскарження, який для нього закінчився 07 квітня 2025 року.

Між тим, апелянт не навів поважних причин, які би позбавляли його можливості своєчасно подати апеляційну скаргу в установлений строк.

Посилання захисника як на обставину поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, отримання обвинуваченим копії судового рішення лише 09 квітня 2025 року, не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційну скаргу подав не обвинувачений, а захисник ОСОБА_7 ..

Захисник ОСОБА_7 брав участь в судовому засіданні суду першої інстанції, в якому було задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , а тому апелянт не відноситься до кола осіб, визначених ч.3 ст.395 КПК України, для яких строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Також слід відмітити, що з дня отримання копії судового рішення строк на апеляційне оскарження обраховується лише для осіб, які перебувають під вартою, та для осіб, які не викликались у судове засідання, як це передбачено положеннями ч.3 ст.395 КПК України.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що захисник у клопотанні про поновлення строку зазначає, що він отримав копію оскаржуваної ухвали 06 квітня 2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, який для закінчився 07 квітня 2025 року.

Оскільки захисник ОСОБА_7 був присутній як під час розгляду клопотання судом, так і під час проголошення судового рішення, тому він не належить до кола осіб, для яких строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення, як це передбачено вимогами ч.3 ст.395 КПК України.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.403 КПК України ОСОБА_7 не був позбавлений можливості після подання апеляційної скарги, до початку апеляційного розгляду змінити та/або доповнити апеляційну скаргу.

З огляду на викладене вище, захисник мав можливість оскаржити ухвалу суду у межах строку апеляційного оскарження. Поважних причин у розумінні ст.117 КПК України (об`єктивно непереборних обставин, тобто не залежних від волевиявлення апелянта, пов`язаних дійсно з істотними перешкодами чи труднощами), які би унеможливили чи могли унеможливити реалізацію права захисника на апеляційне оскарження ухвали в порядку та строки, визначені законом, ініціатором клопотання не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено, у зв`язку з чим відсутні підстави для поновлення зазначеного строку.

Будь-яких обставин, які б об`єктивно унеможливлювали подачу захисником апеляційної скарги у передбачений законом строк апеляційним судом не встановлено.

Причини пропуску вказаного строку, зазначені у клопотанні захисника, не можна визнати поважними, оскільки вони суперечать положенням п.1-1 ч.2 та ч.3 ст.395 КПК України.

Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Отже, апеляційну скаргу слід повернути захиснику як таку, що подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 399 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 – залишити без задоволення.

Відмовити захиснику ОСОБА_7 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку ухвали Ратнівського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 ..

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 – повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: