Справа № 367/1665/25

                                                       Провадження №8/367/5/2025

УХВАЛА

Іменем України

23 квітня 2025 року                                                                        місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді – Білогруд О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Трофимчук С.М.,

заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду - судового наказу, виданого 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -

установив:

через підсистему "Електронний суд" до Ірпінського міського суду Київської області представником заявника ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 (далі по тексту також Боржник) подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення - судового наказу, виданого 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області, у справі № 367/1665/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (далі по тексту також Стягувач) аліментів на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання заяви, тобто з 13.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування заяви зазначає, що 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області видано вказаний судовий наказ, про який ОСОБА_1 дізнався через за стосунок «ДІЯ» 21.02.2025. З вказаним судовим рішенням частково не погоджується. Як вказано в заяві про видачу судового наказу: «Боржник має можливість сплачувати кошти на утримання дитини, має регулярний і стабільний дохід, що не буде заперечуватись. Боржник є ФОП». Однак, дане твердження не відповідає дійсності, Боржник дійсно є фізичною - підприємцем, проте не має регулярного та постійного доходу, це унеможливлює здійснювати прогнозовані виплати на утримання дитини, а тому просить переглянути судовий наказ у зв`язку із нововиявленими обставинами та здійснювати стягнення у твердій грошовій сумі. Також, просить суд взяти до уваги той факт, що станом на сьогодні створено механізм обов`язкової індексації розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, встановлений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Тобто, такий варіант, на думку ОСОБА_1 , буде краще для дитини. Відповідно положень частини другої статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає за раціональне та логічне переглянути судове рішення та встановити розмір аліментів у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просив суд переглянути судовий наказ Ірпінського міського суду Київської області у справі № 367/1665/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою від 10.03.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано п`ятиденний строк на усунення недоліків. На виконання ухвали від представника заявника ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків у визначений строк. Ухвалою від 20.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17.04.2025.

25.03.2025 від ОСОБА_2 надійшли заперечення проти перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу Ірпінського міського суду Київської області від 21.02.2025, виданого за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, в обґрунтування вона зазначає, що категорично заперечує проти задоволення заяви. Судовим наказом було стягнуто розмір аліментів, передбачений вимогами Сімейного кодексу України. Спільна дитина сторін як проживала на момент стягнення, так і проживає зі стягувачем, перебуває на повному її матеріальному утриманні, що не заперечується боржником з якого стягнуті аліменти, так як він всупереч вимогам статті 180 Сімейного кодексу України, ухиляється від обов`язку утримувати дитину до досягнення повноліття, а саме не виділяє кошти на придбання їжі, взуття, одягу, елементарних побутових речей, в котрих мають щоденну потребу дитина. Підставою для подачі цієї заяви, на думку стягувача, є особиста неприязнь боржника до стягувача. Сторони припинили шлюбні відносини, справа про розірвання шлюбу перебуває на розгляді суду за № 367/2131/25. Так, стягувач повідомила суду, що дитина проживає з нею, боржник ухиляється від утримання, та попросила стягнути аліменти на одну дитину у розмірі, передбаченому законом, однієї четвертої частини, а тому немає жодних підстав для перегляду судового наказу. Боржник через образу намагається скасувати наказ, що призведе до повторної подачі та стягнення аліментів з дня повторної подачі, що звільнить його від сплати коштів на дитину за минулий період. На підставі викладеного ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу, здійснювати розгляд заяви у її відсутність та врахувати подані нею заперечення.

17.04.2025 від представника заявника адвоката Хмелюка О. В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 17.04.2025 заявник ОСОБА_1 уточнив заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просив ухвалити рішення яким стягнути з нього аліменти на дитину у розмірі 6000 грн щомісячно. Також зазначив, що не відмовляється утримувати дитину, систематично надає кошти ОСОБА_2 на дитину, на підтвердження чого надав квитанції про перерахування ОСОБА_2 коштів (від 18.11.2024, від 09.12.2024, від 01.11.2024, від 05.11.2024, від 12.11.2024, від 26.11.2024, від 26.01.2025, від 03.02.2025, від 29.03.2025, від 15.04.2025). Зазначив, що це лише деякі, які він встиг роздрукувати, а також надав виписку з банківського рахунку, відкриту на ім`я сина, на яку він також перераховує кошти. Вважає, що визначення аліментів у твердій грошовій сумі буде як в інтересах сина, оскільки відповідний розмір буде індексуватися, так і йому зручніше буде перераховувати кошти, оскільки він є фізичною особою-підприємцем, а тому має мінливий рівень заробітку. Вираховувати 1/4 частину від всіх надходжень на його рахунок буде не зручно і бухгалтер вимушена буде на це витрачати багато зайвого часу. Остаточно у судовому засіданні підтримав свої вимоги та просив стягнути з нього аліменти у розмірі 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні 17.04.2025 оголошено, що судове рішення за результатами розгляду зави буде проголошено 23.04.2025 о 09:00.

Суд, заслухавши заявника, вивчивши його доводи, викладені у заяві, матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області видано судовий наказ у справі №367/1665/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 13.02.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

Боржник ОСОБА_1 дізнався про ухвалення вказаного судового рішення 21.02.2025, про що особисто підтвердив у заяві про перегляд вказаного рішення на нововиявленими обставинами.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини перша – четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Частиною восьмою статті 170 ЦПК України передбачено, що у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правовий висновок, викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №919/11027/18).

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Розрізняють нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30.08.2021 у справі №461/1229/20).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювались судом у процесі розгляду справи (пункт 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України).

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021).

Загалом ОСОБА_1 не заперечує проти необхідності утримувати дитину та стягнення з нього аліментів, проте його доводи зводяться до незгоди з розміром аліментів та способу виконання обов`язку утримувати дитину. Проте це не є нововиявленими обставинами, оскільки відсутні обов`язкові ознаки нововиявлених обставин, а саме те, що такі обставини є такими, що не були і не могли бути відомі особі, яка зверталася із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами і вони існували на час видачі такого наказу.

Як у заяві, так і у судовому засіданні ОСОБА_1 не повідомив про існування інших обставин, які в аспекті статті 423 ЦПК України можливо вважати нововиявленими, та через які судовий наказ підлягає перегляду. Добровільне надання коштів батьком на утримання дитини та зарахування їх в рахунок сплати аліментів не може свідчити про наявність нововиявленої обставини.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б вплинули на юридичну оцінку обставин під час постановлення 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області судового наказу та які б дали підстави для його скасування за результатами перегляду за нововиявленими обставинами заявником суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

З огляду на викладене, перевіривши та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу, виданого 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області, за нововиявленими обставинами.

При цьому, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що він не позбавлений права на звернення до суду із позовною заявою про зміну розміру аліментів або про зміну способу стягнення аліментів на дитину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 260, 423, 429 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду - судового наказу, виданого 21.02.2025 Ірпінським міським судом Київської області, у справі № 367/1665/25 за заявою ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу суду складено та проголошено 23.04.2024.

Суддя                                                                         О.О. Білогруд