21.04.25

22-ц/812/534/25

Провадження №22-ц/812/534/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2025 року                                            м. Миколаїв

                                                                                   Справа № 482/1275/23

Миколаївський апеляційний суд у складі  колегії суддів:

головуючого судді  – Шаманської Н.О.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання – Біляєвою В.М.

переглянувши в апеляційному порядку, в режимі відеоконференції цивільну справу 

за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю « Південь Агро Інвест»

про

розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест»

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Баранкевич В.О., 24 січня 2025 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення не зазначена,

у с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі. 

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 29,5690 га з кадастровим номером: 4824880800:04:005:0044, яка розташована на території Бузької сільської Ради Новоодеського району Миколаївської області.

29 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Новоодеський Райагрохім» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки загальною площею 29,5690 га строком на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації.

В подальшому 03 серпня 2017 року між  ОСОБА_1 , ПрАТ «Новоодеський райагрохім» і ТОВ «Південь Агро Інвест» підписано додаткову угоду до договору оренди землі, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2028 року. Зазначеною угодою сторонами обумовлено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі  88 707 грн , але не  менше 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки,  починаючи з 01 січня 2018 року (п. 4.1). Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (п. 4.2).

Орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеве відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами (п.4.5).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.4.7).

Земельна ділянка передається в оренду з метою вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п.5.1.).

Позивач вказує, що протягом кінця 2021-2023 року земельна ділянка не використовується Орендарем за цільовим призначенням, а саме на ній не відбувається жодних сільськогосподарських робіт. На даний час земельна ділянка перебуває у занедбаному стані, та замість сільськогосподарських культур на ній ростуть бур`яни та чагарники, внаслідок чого наявний факт погіршення Орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану та фактично приведення її у непридатний до використання за призначенням стан, чим порушено вимоги ч.1 ст.24 ЗУ «Про оренду землі», в частині використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил. Відповідно Орендодавець після повернення земельної ділянки в такому стані має вжити низку заходів та понести додаткові витрати на приведення земельної ділянки у належний стан.

Крім того позивачка зазначала, що Орендарем в порушення умов пп.4.1, 9.1, 9.4 укладеного між сторонами договору та абз. 4 ч.1 ст.24, абз.6 ч.2 ст.26 ЗУ «Про оренду землі» в установлений договором строк, тобто до 30 грудня 2022 року не виплачено позивачу орендна плата за 2022 рік.

       В подальшому, позивачка збільшила свої вимоги , зазначивши про те, що ТОВ «Південь Агро Інвест» не виконало свої зобов`язання по сплаті орендної плати за 2017 рік в сумі 43369 грн 46 коп.

Посилаючись на викладене, враховуючи збільшені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила:

- розірвати договір оренди землі від 29 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПрАТ «Новоодеський райагрохім»), що зареєстрований за № 12105306 12 листопада 2015 року;

- стягнути з ТОВ «Південь Арго Інвест» орендну плату за 2022 рік у розмірі 88707 грн; пеню за прострочення виконання зобов`язань – 128 грн 63 коп.; 3% річних у розмірі 1057 грн 19 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2869 грн.

- стягнути з ТОВ «Південь Арго Інвест» орендну плату за 2017 рік у розмірі 43369 грн 46 коп.;

Крім того, стягнути з відповідача 7400 грн витрат на правову допомогу.

ТОВ «Південь Агро Інвест» у відзиві на позов зазначало, що затримка виплати орендної плати за 2022 рік відбулась внаслідок вторгнення військ російської федерації на територію України, у тому числі і на територію Миколаївської області, яка частково була окупована. Усі працівники підприємства покинули територію області. Відновлення діяльності відбулось лише на початку 2023 року.

Відповідач зазначав, що акт обстеження земельної ділянки від 19 травня 2023 року, у якому зафіксовано факт не оброблення орендарем земельної ділянки у 2022-2023 роках, складено з порушенням вимог законодавства.

Стосовно позовних вимог про стягнення орендної плати за 2017 рік представник відповідача просив застосувати строк позовної давності.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2025 року позов задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 29 жовтня 2015 року, що зареєстрований за №12105306 від 12 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Південь Агро Інвест».

Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2017 рік в розмірі 43369 грн 46 коп.

Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022 рік в розмірі 88707 грн.

        Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1  пеню за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 128 грн 63 коп, 3% річних в розмірі 1057 грн 19 коп та інфляційне збільшення боргу в сумі 2869 грн.

Розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «Південь Агро Інвест», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Південь Агро Інвест» сумлінно виконувало обов`язки щодо виконання умов договору оренди землі та сплачувало орендну плату навіть завчасно.

Щодо сплати орендної плати за 2017 рік відповідач зазначав, що подавав до суду першої інстанції клопотання про застосування позовної давності щодо зазначених платежів, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з такою позовною вимогою.

Затримка виплати орендної плати за 2022 рік відбулась внаслідок вторгнення російської федерації на територію України, у тому числі і на територію Миколаївської області, яка частково була окупована. Усі працівники підприємства покинули територію області. Відновлення діяльності відбулось лише на початку 2023 року.

Відповідач посилався на відсутність законних та обґрунтованих підстав для розірвання договору оренди землі оскільки відсутня систематична несплата орендної плати та істотність порушення прав орендодавця.

Крім того, ТОВ «Південь Агро Інвест» зазначало, що акт обстеження земельної ділянки від 19 травня 2023 року, у якому зафіксовано факт не оброблення орендарем земельної ділянки у 2022-2023 роках, складено з порушенням вимог законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 не заперечувала проти зміни судового рішення в частині стягнення орендної плати за 2022 рік.

Зазначала, що систематична несплата орендної плати підтверджується матеріалами справи та безпосередньо самим відповідачем, який не заперечує факт того, що ним сплачено заборгованість за орендною платою за 2022 рік лише під час розгляду даної справи у суду першої інстанції.

Крім того, зазначала, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законодавче подовження строку позовної давності для звернення до суду, в даному випадку з вимогою про стягнення орендної плати за 2017 рік.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  ОСОБА_1  та представника відповідача –  ОСОБА_3 , перевіривши законність  та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги,   колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності систематичної несплати ТОВ «Південь Агро Інвест» орендної плати та невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, що є істотним порушенням умов договору оренди і підставою для розірвання договору.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

У частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 червня 2015 року належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 29,5690 га, кадастровий номер земельної ділянки: 4824880800:04:005:0044, яка розташована на території Бузької сільської ради Миколаївського (колишнього Новоодеського) району Миколаївської області.

29 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Новоодеський Райагрохім» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки загальною площею 29,5690 га строком на 7 років, починаючи з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 9 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 7% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовій формі становить 43369,46 грн., або за письмовою заявою орендодавця в натуральній формі зерном в асортименті на суму орендної плати.

В пункті 10 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації грошової оцінки земель.

Орендна плата вноситься два рази на рік, не пізніше 30 серпня (50%) та не пізніше 30 грудня (50%), поточного року згідно до п.11 Договору.

Пунктом 13 Договору передбачено, що орендна плата переглядається один раз на рік у першому кварталі серед іншого – зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

Зі змісту Договору вбачається, п.15, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторонами було підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу:47885261 від 18 листопада 2015 року.

Вподальшому, 03 серпня 2017 року між ОСОБА_1 , ПрАТ «Новоодеський райагрохім» і ТОВ «Південь Агро Інвест» підписано додаткову угоду до договору оренди землі. Відповідно до умов вказаної додаткової угоди договір оренди був викладений в новій редакції, змінено основні положення договору оренди від 29 жовтня 2015 року, і з моменту укладання додаткової угоди орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем - ТОВ «Південь Агро Інвест», продовжено строк дії договору до 31 грудня 2028 року, збільшено розмір орендної плати до 88707 грн  (п.4.1 угоди). Зазначеною угодою сторонами обумовлено, що  орендна плата вноситься Орендаремм у грошовій формі у розмірі 88707 грн, але не менше 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, починаючи з 01 січня 2018 року (п.4.1). Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеве відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами (п.4.5).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожний день прострочення (п.4.7).

Згідно п.4.2. Договору, з цієї суми Орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Земельна ділянка передається в оренду з метою вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п.5.1.).

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки позивачка посилалась на те, що відповідачем систематично не виконуються умови договору оренди земельної ділянки, не сплачувалась орендна плата за 2017 та 2022 роки. Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткових угод, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором.

З матеріалів справи вбачається, що орендна плата за 2017 рік ОСОБА_1 була виплачена попереднім Орендатором Приватним акціонерним товариством «Новоодеський райагрохім» 11 серпня 2017 року у розмірі 71409 грн 13 коп про що свідчить відомість на виплату грошей № 00000000290, видатковим касовим ордером від 11 серпня 2017 року (а.с. 239, 239 зв.), податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку Приватного акціонерного товариства «Новоодеський райагрохім» за 3 квартал 2017 року з відміткою фіскальної служби про отримання (а.с. 240-243 ).

До того ж, з п. 4 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 12105306 від 12 листопада 2015 року вбачається, що Орендодавець та Орендар на підставі проведеної попередньої звірки взаєморозрахунків підтверджують відсутність заборгованості по орендній платі та по інших грошових зобов`язаннях, що передбачені Договором оренди.

Отже посилання ОСОБА_1 на те, що вона не отримувала орендну плату за 2017 рік та підпис на вказаних вище документах належить на їй не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки жодними доказами не підтверджений.

Тому колегія суддів вважає, що умови оплати орендної плати за 2017 рік позивачці виконані попереднім орендарем та підстави для стягнення зазначеної суми заборгованості з відповідача відсутні.

Що стосується несвоєчасної сплати відповідачем орендної плати за 2022 рік, то з матеріалів справи вбачається, що орендна плата за 2022 рік була сплачена ТОВ Південь Агро Інвест» позивачці 15 серпня 2023 року, тобто з порушенням строків, передбачених п.4.5 Договору оренди.

Проте несвоєчасна сплата орендної плати за 2022 рік, не може бути достатньою підставою для розірвання договору оренди землі за пунктом «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України.

Крім того, як на підставу розірвання договору оренди землі позивачка посилається на те, що протягом кінця 2021-2023 років земельна ділянка не використовується Орендарем за цільовим призначенням, а саме на ній не відбувається жодних сільськогосподарських робіт, що призводить, до втрати землею корисних властивостей та фактично приведення її у непридатний до використання за призначенням стан. Зазначене підтверджується на думку позивача актом огляду земельної ділянки № 1 від 19 травня 2023 року,

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Проте, «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за правовою природою , останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Отже, за змістом ст. 141 ЗК України невикористання земельної ділянки не є самостійною підставою припинення права користування нею. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 918/119/21, у справі від 29 вересня 2021 року № 911/2259/19, від 04 квітня 2019 року, у справі №922/324/17, від 25 березня 2020 року у справі № 715/214/17-ц, від 14 липня 2020 року у справі № 916/1998/19 та від 12 серпня 2021 року № 904/2166/20.

Оскільки позивачка посилалась саме на те, що відповідач протягом 2021-2023 років саме не використовував земельну ділянку за призначенням, то з огляду на викладе відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Що ж стосується акту огляду земельної ділянки № 1 від 19 травня 2023 року, слід зазначити наступне.

Старостою Бузького старостинського округу Столяр С.Я., депутатом Сухоєланецької сілської ради Степанюк О.А., спецалістом (землевпорядник) Бузького старостинського округу Шкарлєт О.В., власником земельної ділянки ОСОБА_1 , 19 травня 2023 року проведено обстеження земельної ділянки площею 29,569 га кадастровий номер 4824880800:04:005:0044, яка знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 та передана в оренду ТОВ «Південь Агро Інвест».

В ході обстеження виявлено, що земельна ділянка необроблена та заросла бур`янами. Земельна ділянка не оброблялась в 2022-2023 роках. За результатами обстеження було складено Акт №1 від 19 травня 2023 року.

Проте зазначений акт не містить жодних посилань на те, що земельна ділянка втратила свої корисні властивості та фактично приведена у непридатний до використання за призначенням стан.

За такого відсутні докази для розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи, не перевірив їх доказами та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати за 2017 та 2022 роки.

За такого рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Що стосується стягнення ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 пені за прострочення виконання зобов`язань в розмірі 128 грн 63 коп, 3% річних в розмірі 1057 грн 19 грн та інфляційне збільшення боргу в сумі 2869 грн., то колегія судів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки дійсно мало місце прострочення грошового зобов`язання, що відповідно до п. 4.7 Договору оренди та ч.2 ст. 625 ЦК України , є підставою для стягнення зазначених сум.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору слід змінити, зменшивши стягнення з ТОВ «Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу з 7400 грн. до 220 грн 52 коп та судового збору з 2147 грн.20 коп до 63 грн 99 коп, пропорційно задоволеним позовним вимогам, враховуючи, що позов задоволено на 2,98%.

Також з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Південь Агро Інвест» підлягає стягненню 4079грн 02 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції (97,02 % від задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» задовольнити частково.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2025 року в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 29 жовтня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест», стягнення орендної плати за 2017 та 2022 рік скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Зазначене рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу та судового збору змінити, зменшивши стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу з 7400 грн до 220 грн 52 коп та судового збору з 2147 грн 20коп до 63 грн 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» 4079 грн. 02 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Рішення суду в іншій частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: Т.Б. Кушнірова

І.В. Лівінський

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2025 року