ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================================================================================================
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "07" квітня 2008 р. по справі № 6/52-38
від "07" квітня 2008 р. по справі № 6/52-38
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі Військової частини А2788
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТАВА"
про стягнення 28 774,93 грн.
Заступник голови суду, суддя Пахолюк В.А.
Представники:
від позивача : Хорунженко В.О.- помічник командира, дов. №1223 від 17.09.08р., Хріпко М.Ю.- інспектор, дов. №231 від 15.01.08р.
від відповідача : Машковська М.В.- представник, дов. від 03.04.08р.,
взяли участь: Леньшин Д.В.- помісник військового пролкурора
.
Суть спору:
Військовий прокурор Київського гарнізону , звертаючись до суду в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України в особі військової частини А 2788 просить стягнути з відповідача- ТзОВ «Отава» 28714,93 коп. штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань за договором №62 від 30.08.07р.
Прокурор та позивач в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиву за №11/3 від 03.04.08р. проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність доводів в частині стягнення пені, оскільки відсутній факт прострочення поставки, а є лише факт недопоставки продукції.
Заслухавши уповноважених представників сторін та розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового прав та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, в т.ч. можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 144 ГК України майнові права та майнові обов’язки суб’єкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом, а також з угод непередбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язанння- відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться ( ст.193 ГК України).
Позивач в обгрунтування зазначених вимог, посилається на договір №62 від 30.08.07р. про постачання продовольства , передумовою для його укладення було проведення торгів на закупівлю, товарів, робіт, послуг за державні кошти на суму 152 500 грн.
Як встановлено, між сторонами цивільні права та обов’язки виникли на підставі згаданого договору постачання від 30.08.07р.
Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов’язується передати ( поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти товар ( товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.11 договору передбачено , що Постачальник ( відповідач у справі) зобов’язувався постачати продовольство, а саме: сир сичужний твердий в кількості 6100 кг. по ціні 25 грн. за 1 кг на суму 152 500 грн., а Замовник зобов’язувався забезпечувати приймання та оплату продукції в асортименті у строки і за цінами згідно з специфікацією.
Сторонами було визначено ( п.14 догоовру) термін поставки з 30.08. по 31.12.2007 р. та обумовлено порядок поставки, яка мала здійснюватись по заявкам військової частини А2788.
Замовником- в/ч А 2788 на підставі зазначеного договору було направлено Постачальнику - ТзОВ «Отава» заявку від 24.09.07р. про поставку 1 тонни сичужного сиру твердого в термін до 27.09.07р. та від 10.10.07р. про поставку 700 кг. Сиру в термін до 19.10.07р.
Судом встановлено, що на підставі актів приймання №539 від 27.09.07р. та №593 від 09.10.07р. відповідачем було поставлено сиру в кількості відповідно 95,7 кг. та 306,29 кг. замість 1 тонни по заявці від 24.09.07р.
Щодо поставки 700 кг. сиру по заявці від 10.10.07р. то остання не була проведена.
Таким чином, відповідачем за умовами даного договору було недопоставлено твердого сиру в кількості 5698,01 кг.( 6100-(95,7+ 306,29). Всього поставлено сиру в кількості 401,99 кг. на загальну суму 10049 грн. 75 коп., що підтверджується видатковими накладними №1 від 07.11.2007 Р. НА СУМУ 2392,50 ГРН. ТА №2 ВІД 21.11.2007 Р. НА СУМУ 7657,25 ГРН. ТА ПЛАТІЖНИМИ ДОРУЧЕННЯМИ НА ОПЛАТУ ЗА №847 ВІД 07.11.2007 Р. ТА №915 від 21.11.07р.
Слід звернути увагу, що видаткові накладні за №1 від 07.11.07р. по акту №539 від 27.09.07р. та №2 від 21.11.07р. по акту №593 віжд 0.10.07р. були видані ТзОВ «Отава» з порушенням строків та порядку відображення господарських операцій , як це передбачено вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема ст.9 згідно якої первинні документи ,які фіксують факт здійснення господарських операцій повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо- безпосередньо після її закінчення.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем зобов’язання за договором не були виконані своєчасно і в повному об’ємі.
Згідно п.6.2 договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої ( недопоставленої) продукції.
За відмову від постачання або непоставку (недопоставку) продукції Постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% вартості непоставленої ( недопоставленої) продукції.
Слід зазначити, що строки і порядок поставки регулюється нормами визначеними в ст.267 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст.267 ГК визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів.
Разом з тим, сторонами з п.14 договору строк постачання товару було визначено по заявкам військової частини, які за умовами п.2.2 договору повинні надсилатись не пізніше ніж за 10 днів до початку чергового періоду поставки.
Водночас, строки або періоди поставки у договорі не були визначені, а заявки позивачем надавались з порушенням вимог п.2.2 договору.
Згідно ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов’язання за кожен день прострочення (виконання).
Як вбачається з умов зазначеного договору сторонами відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка не була визначена за грошове зобов’язання , що суперечить вимогам ст. 549 ЦК України та Закону України за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.
Між тим, доказів, які б свідчили про прострочення поставки сиру сичужного на суму 142 450,25 грн. Позивачем не було надано, а відтак нарахування пені за прострочку в сумі 11680,92 грн. є безпідставним.
Разом з тим, штрафом є неустойка від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання ( ч.2 ст.5498 ЦК України).
Відповідач у відзиву за №11/3 від 03.04.08р. та представник в судовому засіданні факт прострочення поставки понад 30 днів та недопоставки продукції не заперечує.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та доведені в судовому засіданні. В зв’язку з цим, нарахований позивачем штраф у розмірі 7% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції та 5% вартості за відмову від поставки є обгрунтований та підлягає до стягнення.
Беручи до уваги вищезазначене, позов підлягає до задоволення частково в сумі 17094 грн.01 коп.
В позові про стягнення 11680,92 грн. пені слід відмовити.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то державне мито в сумі 170,94 грн.( що складає 1% від суми задоволеного позову) та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього.
Господарський суд, керуючись ст.ст.526,549 Цивільного Кодексу України, ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково в сумі 17094 грн.01 коп.
2. Стягнути з ТзОВ «Отава» ( смт. Любешів, вул. 8 Березня,1,
р/р 26005301003191 АКБ «Трансбанк» м. Києва, МФО 300089, код 31183822)
на користь в/ч 2788( р/р35221020000886 в УДК м. Києва, МФО 820019, код
07686319) 17094,01 коп. в т.ч. 9971,51 грн. ( 7% штрафу), 7 122,5 грн.
( 5% штрафу).
3. В позові на суму 11680,92 грн. відмовити.
4. Стягнути з ТзОВ «Отава» ( смт. Любешів, вул. 8 Березня,1,
р/р 26005301003191 АКБ «Трансбанк» м. Києва, МФО 300089, код 31183822)
170,94 грн. державного мита в доход державного бюджету м.Луцька ( Банк
одержувача: УДК у Волинській області, код одержувача: 21741605 ,МФО:
803014,розрахунковий рахунок: 31116095600002 ,код бюджетної класифікації:
22090200).
5. Стягнути з ТзОВ «Отава» 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу в доход державного бюджету м.Луцька ( Банк
одержувача: УДК у Волинській області, код одержувача: 21741605 ,МФО:
803014,розрахунковий рахунок: 31116095600002 ,код бюджетної класифікації:
22090200).
Заступник голови суду, суддя В.А.Пахолюк
Суддя Пахолюк В. А.