Справа № 2-118/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

                                                                      (заочне)

13.12.2011   року                                    м. Звенигородка

          Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі:головуючої судді                                Гончаренко Т.В.

         при секретарі                                   Блискавки А.С.

з участю:позивачки                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа:ВСГІРФО Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області про визнання особи такою ,що втратила право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

   ОСОБА_1 просить визнати, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 втратили право користування житловим будинком № 52 «б», що розташований в м. Звенигородка по вул.Пархоменка, Черкаської області, мотивуючи це тим, що з 2003 року по даний час відповідачі без поважних причин не проживають в будинку, не сплачують комунальні послуги, в 2003 році виїхали на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, тому втратили право користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги та просить суд їх задоволити повністю, визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаною квартирою. Позивачці роз’яснено її право на розгляд справи в порядку заочного провадження. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 повідомлені в порядку, передбаченому ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, про причину неявки не повідомили. За ухвалою суду за згодою позивачки проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що належним чином повідомлені про розгляд справи відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, від них не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та розгляд справи без їх участі.

В зв’язку з неявкою відповідачів в судове засідання без поважних причин, суд за згодою позивача ухвалив провести заочний розгляд справи без участі відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Звенигородського РВ УМВС в Черкаській області в судовезасідання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Причина його неявки суду невідома.

    Допитані в суді свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 пояснили, що вони підтримують дружні стосунки з ОСОБА_1, проживають по сусідству і можуть стверджувати, що з 2003 року її син ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 в будинку по вул.Пархоменка №52 «б»в м. Звенигородка не проживали. Про це кожен із них   підписав акт в присутності депутата Звенигородської міської ради ОСОБА_6

Вислухавши пояснення позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності будинок № 52 «б», що розташований в м. Звенигородка по вул.Пархоменка Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 11.01.1979 року (а.с.7).

Згідно будинкової книги відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 зареєстровані у вказаному будинку з 12.06.2001 року та 26.01.2002 року відповідно (а.с.9-10). Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в будинку не проживають з 2003 року, що підтверджується актом депутата Звенигородської міської ради ОСОБА_6 (а.с.8), довідкою виконавчого комітету Звенигородської міської ради № 402 від 21.01.2011 року (а.с.12).

Відповідно до ч.2  ст.405 ЦК України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно доказів, досліджених під час судового розгляду справи, встановлено, що відповідачі без поважних причин не користуються будинком № 52 «б»в м. Звенигородка, який на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 11.01.1979 року належить позивачці ОСОБА_1 Ніякої домовленості між відповідачами і позивачем про користування житлом в належному їй будинку не  було, з 2003 року відповідачі житлом у вказаному будинку  не користувалися.

Відповідачі не є власниками квартири і більше року в ньому не проживають, що відповідачі  мають право та  намір  повернутися проживати в будинок вони суду не надали, з позовом про вселення до суду не зверталися.

          Згідно до ст. 150 ЖК України власник будинку вправі розпоряджатися власністю на власний розсуд, в тому числі і вселяти в будинок інших громадян.  

Відповідно до ст. 163 ЖК України  при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення у випадках і в межах строків, встановлених ч.1, п.п. 1 і 5 частини 3 і ч.4 ст.71 ЖК України ,тобто у разі відсутності протягом шести місяців без поважних причин  він  втрачає право на користування  житлом , якщо інше не встановлено між ним і власником житла або  законом.

          Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в квартирі, з 2003 року, в  ній не проживають більше року і тому втратили право на користування цим житлом, однак добровільно з будинку не виписується.

          Суд вважає, що враховуючи наведене, відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі належній позивачу.

          Крім  того, з відповідачів на користь позивача слід стягнути на підставі ст. 81, 88 ЦПК України понесені нею і документально підтверджені судові витрати в сумі 37 гривень - за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом.

     Стягнути з відповідачів на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді.

    На підставі ст.72 ЖК України, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" №1382-ІУ від 11.12.2003 року, ст.ст.275,301,ч.2 ст.405 ЦК України,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 224-227 ЦПК України, –                                                                                                      

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право на користування будинком по вул. Пархоменка, 52 «б»у м.Звенигородка, Черкаської області, та зобов’язати начальника Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області зняти його з реєстрації місця проживання.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право на користування будинком по вул. Пархоменка, 52 «б»у м.Звенигородка, Черкаської області, та зобов’язати начальника Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області зняти його з реєстрації місця проживання.

    Стягнути солідарно з  ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 37 грн. та 8 грн.50 коп. судового збору на користь держави.

Копію заочного рішення суду надіслати відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідачів, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Суддя