Справа № 2-а - 4102 2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі в складі головуючого судді Подрєзової Г.О. при секретарі Касьянович Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Біла Церква, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві про зобов”язання провести перерахунок доплати до пенсії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право, як непрацюючий пенсіонер на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але відповідачем вказана доплата проводиться в значно нижчому розмірі. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд зобов»язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати за 2007 рік.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений, надав заперечення на позов, згідно з якими позов відповідачем не визнається, вказана доплата до пенсії позивача проводиться в розмірах, передбачених постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836. Саме Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат та здійснювати видатки на реалізацію положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, крім того, згідно ст.62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” його застосування провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб”єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А саме в розмірах, які і визначені КМ України, згідно з бюджетними призначеннями і враховуючи вимоги ст.95 Конституції України, провадиться позивачу виплата зазначеної доплати, а тому Управління ПФУ в м. Білій Церкві діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Білій Церкві , як непрацюючий пенсіонер, що підтверджується матеріалами справи: копією посвідчення серії В-11 № НОМЕР_1 від 30.09.1996р.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м.Біла Церква. А відповідно до постанови КМ України за № 106 від 23.07.1991 року (додаток № 1) місто Біла Церква віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю. Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: -у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч.3 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до 01.01.2008 року пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що вказана доплата до пенсії проводилася в період з липня по грудень 2007 року відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір доплати до пенсії, визначений постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст.39 Закону в редакції, що діяла до внесення змін згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.
Так, згідно Закону України “Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений 185 грн., який згідно внесень послідуючих змін до Державного бюджету України зростав кожен наступний рік і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Слід зазначити, що дію положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
За рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду є обов»язковим до виконання на території України, остаточним. Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно Закону України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року - 440 гривень.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі 440 грн. щомісячно, починаючи з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 рік.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнена від сплати держмита на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,113, 152 Конституції України, ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, Законом України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, ст.ст. 6,9,17, 158-163, 167,185,186 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, щомісячно, за період з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: