05.08.2011    

Справа №   2-462/11  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«05»серпня 2011 р.                                        Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

                                                                                                             Хмельницької області

в складі:

головуючої судді –Швець О. Д.

при секретарі –      Роговській О.О..,

адвоката                  ОСОБА_1

позивача                  ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам’янець-Подільському справу за позовом   ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Кам?янець-Подільський електромеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі,

                                                                    ВСТАНОВИВ:

                ОСОБА_2 звернувся з позовом  до  Відкритого акціонерного товариства «Кам?янець-Подільський електромеханічний завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за її несвоєчасну виплату та відшкодування моральної шкоди. В суді, уточнивши позовні вимоги вказує, що з 30.12.1974 року по 26.06.2004 р працював на Кам?янець-Подільському електромеханічному  заводі на різних посадах. Відповідач допускав порушення трудового законодавства в частині оплати праці. Так,  в період з 25 вересня по 25 листопада 1989 р наказом відповідача № 434 його було  тимчасово переведено в розпорядження БМУ «Промстрой-4»із збереженням середньомісячного заробітку. Згідно виданої довідки № 671/22 від 30.05.2002 р відповідач не проводив доплату до його середньомісячного заробітку за попереднім місцем роботи, внаслідок чого він недоотримав  належної заробітної плати у розмірі 566,28  крб. В зв?язку з невиплатою заробітної плати в повному об?ємі  за цей період  заборгованість відповідача з урахуванням інфляції та в перерахунку на гривні складатиме 4069,74 грн, яку просить стягнути.

                     В суді позивач позов підтримав, пояснив, що у відповідності до ст.. 33 Кодексу законів про працю України   був переведений тимчасово  на будівництва житлового будинку з його згоди.  З наказом про відкликання його на попереднє місце роботи не був ознайомлений, а тому продовжував працювати на будівництві до нещасного випадку, який з ним стався. 28.12.1989 року. З довідок,  що були надані відповідачем, вбачається, що доплата до середнього заробітку не проводилась, в цей період він отримував меншу заробітну плату ніж до переведення, томі позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити.

                     Представник відповідача в суді позов не визнав, пояснив, що позивач наказом № 434 від  22.09.1989 р був переведений строком на 2 місяці з 25.09. по 25.11.1989 р  на будівництво  багатоквартирного будинку для виконання робіт по прибиранню території, внутрішніх  робіт, монтажу теплотраси з оплатою  згідно виданого наряду з доплатою до середнього заробітку за попереднім місцем роботи з урахуванням виконання норм  виробітки за період роботи на підприємстві. Наказом  № 441 від 26.09.1989 р  позивач був відкликаний на попереднє місце роботи з БМУ «Промбуд-4». З наказом  був ознайомлений    керівник ОСОБА_2 Оскільки  позивач виконував роботу, обумовлену трудовим договором, доплату до середнього заробітку йому не повинні було доплачувати. Згідно платіжних відомостей позивач  заробітну  плату отримав, претензій щодо її неправильного нарахування не висловлював, тому просить в задоволенні позову відмовити.

                      Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи у їх сукупності  судом встановлено наступне.

                      Наказом № 104к від 25.09.1987 р позивач  переведений на посаду інженера  по ГПМ з окладом 165 крб.

                       Наказом №  434 від 22.09.1989 р  позивач був тимчасово переведений строком на 2 місяці з 25.09. по 25.11.1989 р  на будівництво  багатоквартирного будинку для виконання робіт по прибиранню території, внутрішніх  робіт, монтажу теплотраси з оплатою  згідно виданого наряду з доплатою до середнього заробітку за попереднім місцем роботи з урахуванням виконання норм  виробітки за період роботи на підприємстві.

                      Суд вважає, що  заперечення  відповідача, що позивач був відкликаний з будівництва на попереднє місце роботи спростовуються зібраними у справі доказами.

                       В судовому засіданні свідки  ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суду показали, що  ОСОБА_2 працював на будівництві до 28.12.1989 р, коли з ним стався нещасний випадок.

                          Свідок ОСОБА_10  суду показала, що була переведена тимчасово на будівництво житлового будинку 25.09.1989 р. 26.09.1989 р  була ознайомлена з наказом про відкликання її на попереднє місце роботи.   В  даному наказі  було прізвище ОСОБА_2

                        Свідок ОСОБА_9 суду показав, що його ознайомили з наказом від 26.09.1989 р  про відкликання ОСОБА_2  з будівництва на попереднє місце роботи. Чи ознайомив  з наказом ОСОБА_2 не може стверджувати.

                   Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24.10.2005 року встановлено факт нещасного випадку на виробництві з ОСОБА_2, який мав місце 28.12.1989 року,  і у відповідності до п.30 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків і професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, зобов»язано ВАТ «Кам»янець-Подільський електромеханічний завод»скласти акт про даний нещасний випадок на виробництві .

                     Згідно висновку судово-економічної експертизи від 05.04.2011 року  за  даними відомості нарахування заробітної плати по Кам»янець-Подільському електромеханічному заводу за липень-серпень 1989 року та  відомості про розмір заробітної плати  позивача, яка  містяться в довідках № 671/22 від 30.05.2005 р, № 1743/22 від  20.09.2004 р, № 208/22 від 12.03.2010 р, № 361/22 від 21.04.2010 р, № 362/22 від 21.04.2010, 708/12 від 21.07.2010 р року розмір доплати до середнього заробітку ОСОБА_2 у зв»язку з переведенням на інше місце роботи за період з 25.09.1989 р по 25.11.1989 р  складе 566,28 карбованців. Відповідачем фактично нараховано та виплачено позивачу  доплату до середнього заробітку  в сумі  441,78 крб.

                Відповідно ч.2 статті 233. КЗпПУ       у  разі  порушення  законодавства  про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

                 Дана норма закону діє з 2001 року. Згідно із чинним  трудовим законодавством, яке діяло на момент  виникнення спору, був   встановлений  річний строк  позовної давності для вирішення  трудових спорів. Оскільки  порушення прав позивача не носить триваючого характеру, відповідно позивач пропустив встановлений трудовим законодавством строк звернення до суду.

              Згідно із чинним трудовим законодавством (ст.  233 КЗпП України) при розгляді трудових спорів суди застосовують строки звернення до суду незалежно від заяви сторін.

           З урахуванням наведеного  позовні  вимоги  про стягнення заробітної плати  за 1989 рік та компенсації  за її несвоєчасну виплату не підлягають задоволенню.

                Керуючись ст..213, 215 ЦПК України на підставі  ст..33, 233 КЗпП  України,-

                                                       ВИРІШИВ:

   ОСОБА_2 в задоволенні позову про стягнення заборгованості по заробітній платі,  компенсації за її несвоєчасну виплату -  відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області  шляхом подання апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    О.  Д.  Швець