Справа №  1-193/11

                                          В И Р О К

                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22.12.2011

             Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

           судді                                                       Чорноус Л.І.

          при секретарі                                          Дмитрук С.О.

          за участю:

          прокурора                                                Балабата В.Б.

          захисника                                              адвоката ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща кримінальну  справу по обвинуваченню

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Тучин Гощанського району Рівненської області, громадянина України,  з базовою загальною середньою освітою, неодруженого,  засудженого  Гощанським районним судом  10.03.2011 року за ч.  3 ст.185 КК України  до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік , безробітного, не військовозобов’язаного, перебуває на обліку у лікаря-психіатра  

          за ч.3 ст. 185 КК України,

                                                           В С Т А Н О В И В:

        19  серпня  2011  року близько  14 год.  ОСОБА_2  повторно , таємно ,  з метою крадіжки чужого  майна ,  проник всередину  приміщення реммайстерні ДП ДГ „ Тучинське „  Гощанського району  ,  що  розташоване  на території  тракторної бригади  , що в с.Тучин Гощанського району Рівненської області   , звідки викрав  металобрухт  загальною вагою 125 кг  по ціні  1,90 грн.   за 1 кг    ,  загальною вартістю  237 ,50  грн. , чим завдав  ДП ДГ „Тучинське ” збитків на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою вину у  скоєнні злочину визнав повністю  і  показав, що    він проживає  в с.Тучин Гощанського району разом зі своєю бабою  ОСОБА_3 , яка ним опікується  , оскільки   він є сиротою. Так як  доходи сім’є є невеликі , він  вирішив   піти пошукати металобрухт  на території тракторної бригади ДП ДГ „Тучинське”.

19 серпня 2011  року біля 14 год.  він  пішов  на територію  бригади  і побачивши ,  що в слюсарно – ремонтному цеху  відчинені двері   , зайшов всередину,  де  лежали  два   металеві бруски , один з яких  він   витягнув  і заховав у чагарнику біля будинку.  Пізніше він попросив свого брата ОСОБА_6 , який проживає  з тіткою , допомогти йому  занести брус для здачі  на металобрухт . Про те , що брус ним викрадений  ,  братові не говорив.   Брус вони здали ОСОБА_4 за 100 грн. , які розділили порівну.  Через деякий час   він з братом ОСОБА_6  пішли і викупили брус у ОСОБА_4 та продали його  незнайомому чоловікові за 150 грн., які розділили між собою.  Гроші витратив  на придбання продуктів харчування.

У скоєному   злочині щиро розкаюється.  Завдані ним  ДП ДГ „ Тучинське „ збитки  відшкодував повністю і претензій до нього господарство не має. Просить не позбавляти його  волі.

          Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність в скоєнні злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

         Представник цивільного позивача   ДП ДГ „ Тучинське „ ОСОБА_5 в судове   засідання не з’явився , але згідно його заяви ,   завдані господарству  матеріальні збитки повністю відшкодовані  ,  а тому   ДП ДГ „ Тучинське „ претензій до підсудного не має

( а.с. 21).

          Протоколом огляду місця події  приміщення рем майстерні   ДП ДГ „ Тучинське „  Гощанського району від   21.09.2011 року   підтверджується факт   наявності слідів   від  викраденого   металевого  бруса   близько 3 м. довжиною  та шириною 8 см. ( а.с.11 ).

          Як вбачається з  матеріалів інвентаризації  від 22.08.2011 року   по ДП ДГ „ Тучинське „ виявленого нестачу    металобрухту  у кількості 125 кг. ( а.с. 6-9).

          Згідно  довідки  ,  виданої  ТОВ НВП „Шарбон” станом на 19.08.2011  року ціна  чорного брухту складає 1,90 грн. за кілограм  (  а.с. 5).

          Учасники судового розгляду, у тому числі підсудний, в порядку ч. 3  ст. 299 КПК України визнали недоцільним дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясував правильність розуміння ними  змісту цих обставин  за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Одночасно судом роз’яснено учасникам судового розгляду , що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

          Згідно акту  амбулаторної судово - психіатричної  експертизи   від  20.10.2011 року № 383/11  ОСОБА_2  на період скоєння інкримінованого йому злочину  будь-яким психічним захворюванням ,  яке позбавляло б його  здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними  ,  не страждав ,  в тимчасово  хворобливому стані не знаходився. На даний час ОСОБА_2 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє ,  застосування примусових заходів  медичного характеру  не потребує  ( а.с. 27-29), а тому суд вважає його осудним.

               Оцінюючи докази, досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що злочин мав місце і вчинив його  підсудний.

          Його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за   ч.3 ст. 185  КК України  таємне викрадення чужого майна (крадіжка),  вчинена повторно , поєднана з проникненням в  інше приміщення.

                   При призначенні покарання підсудному суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за  місцем  проживання,   є сиротою , перебуває на обліку  в   лікаря  психіатра   , є особою молодого віку .

        Обставинами , що пом'якшують покарання  ОСОБА_2  згідно ст.66 КК України  суд вважає :    з’явлення із зізнанням , щире каяття та  активне сприяння розкриттю злочину, добровільне  відшкодування завданих збитків ,  скоєння злочину  через   тяжке  матеріальне становище   і вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства   з призначенням більш м’якого  покарання  , ніж  передбачене  санкцією ч. 3 ст. 185 КК України згідно ст. 69 КК України.

          Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

                                                               З А С У Д И В:

ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого    ч.3 ст. 185 КК України  і призначити йому  покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі   сорока  неоподатковуваних мінімумів   доходів  громадян ,  що становить 680 (шістсот вісімдесят )  грн.

         На підставі  ч. 3 ст. 72 КК України остаточно  визначити   покарання за сукупністю вироків  та    допустити  до самостійного виконання цей вирок та вирок Гощанського районного суду від 10 березня 2011  року .

         Запобіжний захід до набранням вироком законної сили засудженому ОСОБА_2   залишити попередній  – підписку про невиїзд.

    На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя   Л. І. Чорноус