Справа № 22Ц-3517/11Головуючий в суді першої інстанції:ОВСЮК Є.М.
Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів : Зайцева А.Ю., Оніщука В.В.,
при секретарі : Ковальчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.10.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк» в особі Подільського регіонального департаменту про припинення договору поруки,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» в особі Подільського регіонального департаменту про припинення договору поруки відповідно до якого просила визнати договір поруки № 188763 віл 18.03.2008 року укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 припиненим з 31.07.2008 року.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.10.2011 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.10.2011 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки № 188763 від 18.03.2008 року припиненим задоволити.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні , в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Встановлено, що 18.03.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11316715000, відповідно до п.1.1. якого Банк зобов’язується надати Позичальнику кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США в сумі 93000, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит)та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.
В якості забезпечення виконання вказаного договору 18.03.2008 року між ОСОБА_2 та АТ «УкрСиббанк» було підписано договір поруки.
В п.1.3.1 Договору визначено, що за користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється в розмірі 12,4% річних, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п.1.3.1.
Розділом 5 Договору передбачено право банку змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.! ст. 554 ЦК України)
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов’язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника та кредитором боржника. Частиною 2 ст 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі. Таким чином, обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Відповідно до п .1 1. договору поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання Позичальником усіх його зобов’язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору № 1136715000, як існуючих в теперішній час, так і тих,що можуть виникнути в майбутньому. Відповідно до п.1.2. Договору Поручителю добре відомі усі умови Основного договору. Пунктом 1.3.2., розділом 5 Договору було передбачено право банку змінювати відсоткову ставку в сторону збільшення, про що було відомо поручителю.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 про припинення договору поруки, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що чинне законодавство пов’язує припинення договору поруки із зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов’язання забезпеченого порукою. Також те, що передбачена кредитним договором можливість збільшення банком процентної ставки не є односторонньою зміною умов зобов’язання, відповідно і відсутні підстави вважати зобов’язання поруки припиненим.
Колегія суддів також приймає до уваги виписку з протоколу №79/72 засідання кредитного комітету АО «УкрСиббанк» від 06.09.2011 року про відміну підвищеної процентної ставки на рівні 12,40% річних, здійснення перерахунку нарахованих процентів з дати підвищення, по ставці, вказаній в кредитному договорі.
Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.10.2011 року відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.10.2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :
Копія вірна :