Справа № 2-4546/11

РІШЕННЯ

іменем України

02.11.2011                                                                                                                   м. Харків

Московський районний суд  м. Харкова у складі:

   головуючого  -   судді  Харченко А.М.

  при секретарі  -   Макушенко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові  цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –ТДВ «Міжнародна страхова компанія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

       17.06.2011 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа –ТДВ «МСК», в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 різницю між дійсною вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням у розмірі 3545,75 грн., суму втрати товарної вартості автомобілю 2984,20 грн., встановлену полісом цивільної відповідальності франшизу у розмірі 510 грн., сплату за експертизу в сумі 600 грн., сплату за дефектовку автомобіля в сумі 110 грн., пеню за затримку сплати платежу в розмірі 604,80 грн., на відшкодування моральної шкоди 20000 грн., суму сплати судового збору в доход держави 290 грн. та за ІТЗ 120 грн. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 24.05.2010 р. на вул. Салтівське шосе, 155/93 було скоєно ДТП. Внаслідок цього було пошкоджено а/в Хюндай, який належить на праві власності позивачу, та яка знаходилася під час ДТП в автомобілі, а потім була доставлена в ХМЛШНМД ім. Мещанінова з закритою черепно-мозковою травмою в вигляді струсу головного мозку. Другим учасником ДТП був ОСОБА_2 на а/м Пежо, рег. № НОМЕР_1. Московським райсудом м. Харкова 23.07.2010 р. ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні даного ДТП. Постановою апеляційного суду Харківської області від 13.10.2010 р. зазначена постанова районного суду залишена без змін. Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на час скоєння ДТП була застрахована в СК ТДВ «МСК»полісом цивільної відповідальності ВС/9234139 від 08.12.2009 р. Франшиза за цим полісом складає 510 грн. Як власник автомобілю, позивач звернулася з заявою про відшкодування збитків до СК ТДВ «МСК». Після цього вона надала свій автомобіль на СТО «Фрунзе-авто»(ВАТ «Завод ім. Фрунзе) для визначення вартості відновлювального ремонту, і отримала від нього рахунки № ЗиФ-0076617 на суму 8724,46 грн. (вартість запчастин) та ЗиФ-0076611 на суму 4371,90 грн. (вартість ремонтних робіт). Всього вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача на 28.05.2010 р. на СТО «Фрунзе-авто»склала на той час 13096,36 грн. Вартість дефектовки автомобіля на СТО склала 110 грн. і була нею сплачена. У лютому 2011 р. позивач отримала листа від ТДВ «МСК», в якому страхова компанія визнає факт ДТП страховим випадком, та визначає суму страхового відшкодування 9021,41 грн. (без урахування франшизи). Ця сума є значно меншою, ніж вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком СТО. Позивач також звернулася до ФЛП ОСОБА_3, який є оцінювачем, з питанням про визначення матеріального збитку, нанесеному її автомобілю Хюндай. Згідно зі Звітом № 0526 від 01.04.2011 р., вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля складає 12567,16 грн. Після ДТП автомобіль втратив товарну цінність, сума якої згідно зі Звітом, складає 2984,20 грн. Вартість Звіту складає 600 грн. Різниця в розмірі збитку, оціненого експертом ОСОБА_3 та оцінкою страхової компанії складає 3545,75 грн. Після ДТП, позивач тривалий час знаходиться на лікуванні, не може нормально працювати, тому в неї зменшилася заробітна плата. Внаслідок ДТП, вважає позивач, у неї значно погіршився зір. Вона постійно проходить обстеження у окуліста та невропатолога. Тому суму моральної шкоди оцінила в 20000 грн. Згідно з діючим законодавством, за затримку платежу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату затримки відшкодування за кожен день затримки –189 днів на 20.04.2011 р., що складає 604,80 грн.

       В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просила позов задовольнити.

      Представник відповідача –ОСОБА_4, яка діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні позов визнала частково та надала заперечення, в яких зазначила, що позивачем не доведений факт невідповідності розміру збитків, визначених ТДВ «МСК», в якості наслідків ДТП, що сталося 24.05.2010 р., реальній вартості відновлювального ремонту, оскільки спеціалісти ВАТ «Завод ім. Фрунзе»не були присутніми на місці ДТП та ніяким чином не можуть підтвердити або спростувати походження пошкоджень автомобілю, ремонт яких було здійснено за вказану суму. Крім того, вибір автосервісу та вартості відновлювального ремонту будь-якого предмету –категорія оціночна, і витрати, які фактично понесла позивач, можуть не в повній мірі відповідати тій шкоді, яка реально завдана автомобілю внаслідок ДТП. Позивачка не надала доказів звернення до ТДВ «МСК»щодо сумнівів у відповідності суми страхового відшкодування, визначеної страховою компанією, фактично понесеним витратам та доказів відмови ТДВ «МСК»розглянути або задовольнити вимоги. Звіт № 0526 від 01.04.2011 р., виготовлений на вимогу позивачки оцінювачем ФЛП ОСОБА_5, здійснений через рік після ДТП, містить інформацію про технічні характеристики автомобілю Huyndai Accent, держ. номер НОМЕР_2, станом на 01.04.2011 р., та не має ніякого відношення до предмету спору –наслідків ДТП, що відбулося 25.05.2010 р. Крім того, станом на 13.10.2010 р. у відповідача не було жодних зобов’язань по сплаті позивачці 7450 грн., тому вважають необґрунтованими вимоги про стягнення пені за невиконання зобов’язання. В наданих лікарняних листках не зазначений діагноз, за яким позивачка отримувала лікування в закладі охорони здоров’я. Не надано доказів, що позивачка отримала розлад здоров’я, в тому числі погіршення зору, внаслідок ДТП. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди визнали в розмірі 1000 грн.

       Представник третьої особи –ТДВ «Міжнародна страхова компанія»ОСОБА_6, який діє на підставі виданої довіреності, позовні вимоги позивача визнав частково та надав письмові пояснення, в яких зазначив, що звіт № 0525 від 01.04.2011 р. не в повній мірі відповідає вимогам «Методики автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів», затвердженою наказом Мінюста України та ФДМ України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, відповідно до вимог якої встановлюється розмір матеріального збитку, що був спричинений у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу. Зокрема, до ремонтної калькуляції потрапили пошкодження, які не були вказані в протоколі огляду автомобілю Hyindai Accent, держ. номер НОМЕР_2, що був складений в присутності довіреної особи позивача ОСОБА_7 25.08.2010 року. До того ж деякі запчастини були поставлені під заміну, хоч вони підлягали ремонту і він економічно був більш доцільний, було пораховано пофарбування деталей автомобілю краскою «металік», хоча насправді до ДТП автомобіль був пофарбований краскою «акрил». Огляд автомобілю провадився 18.03.2011 р. без виклику зацікавлених осіб –відповідача та представника ТДВ «МСК». Також в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю. Вважають, що на даний момент не має підстав сумніватися в правильності звіту № 19/0111 від 04.02.2011 р. спеціаліста-автотоварознавця ПТП «Торговий ряд», відповідно до якого було сплачено страхове відшкодування позивачці за вирахуванням франшизи в розмірі 9021 грн. 41 коп. Позивач не надала доказів, що вона є власником пошкодженого автомобілю. Крім того, втрата товарної вартості автомобілю виявляється лише в разі оплатного відчуження автомобіля, однак таких даних позивач не надала. Також виготовлення Звіту № 0525 від 01.04.2011 р. проводилося з власної ініціативи позивача, не є висновком експертизи, тому відповідач не має правових підстав сплачувати вказану послугу. Чек на суму 110 грн. не є належним платіжним документом на підтвердження, що позивач сплатила за дефектування зазначену суму. Позивач просить стягнути з відповідача, а не з ТДВ «МСК»604,80 грн. за затримку виплати страхового відшкодування. Позивач звернулася до ТДВ «МСК»з заявою про сплату страхового відшкодування 19.01.2011 р., виплата страхового відшкодування відбулась 21.02.2011 р., тобто в місячний термін. Таким чином, жодного прострочення у виплаті страхового відшкодування ТДВ «МСК»не допустило. Також вважають, що позивач належним чином не довела наявність моральних страждань, вини відповідача у їх спричиненні, наявність причинного зв’язку між винними діями відповідача та наявність моральних страждань і  підстав для задоволення цих позовних вимог. Позов просили задовольнити частково та стягнути з відповідача франшизу в розмірі 510 грн., а в задоволенні інших позовних вимог відмовити.

       Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи № 3-3266/10, цієї справи та надані докази, прийшов до наступного.

      Судовим розглядом встановлено, що 24.05.2010 р. о 19.45 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Пежо», держ.номер АХ 9260 АО, по вул. Салтівське шосе в районі б. 155/93 в м. Харкові, перед початком руху не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки Hyundai Accent, держ. номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8

        Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди постраждала ОСОБА_1, яка знаходилась в автомобілі Hyundai Accent та була доставлена в ХМКЛШНМД ім. Мєщанинова з закритою черепно-мозковою травмою у виді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами. Автомобілям спричинені механічні ушкодження.

       Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 1.5., 2.3; 10.1  ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 р. (а.с. 18, 19).

       Постановою судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 13 жовтня 2010 р.  зазначена постанова Московського районного суду м.Харкова від 23 липня 2010 р. залишена без змін (а.с. 20-22).

      Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України,  вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Цивільна відповідальність водія ОСОБА_2 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «Міжнародна страхова компанія»полісом цивільної відповідальності ВС/9234139 від 08.12.2009 р. Франшиза за цим полісом складає 510 грн.

        Як власник автомобілю, 19.01.2011 р. позивач звернулася з заявою про відшкодування збитків до ТДВ «Міжнародна страхова компанія». Згідно з платіжним дорученням № 1017 від 21 лютого 2011 р. ТДВ «Міжнародна страхова компанія»позивачу була виплачена страхова виплата в розмірі 9021,41 коп., без урахування франшизи.

       Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

       Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, спричинена джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання чи утримування якого створює підвищену небезпеку;  особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

       Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнути на її користь з відповідача встановлену полісом цивільної відповідальності франшизу в розмірі 510 грн.

       Підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь пені за затримку сплати платежу в розмірі 604,80 грн. суд не вбачає.

       Крім того,  протокол огляду автомобілю Hyundai Accent, держ. номер НОМЕР_2, був складений  співробітником ТДВ «Міжнародна страхова компанія»в присутності довіреної особи позивача ОСОБА_8 28.05.2010 року.

       Огляд автомобілю провадився спеціалістом ФЛП ОСОБА_3  18.03.2011 р. за заявою ОСОБА_8 від 15.04.2011 р., який не є власником автомобілю, без виклику зацікавлених осіб –відповідача та представника ТДВ «МСК».

       Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 600 грн. за складення Звіту № 0526 від 01.04.2011 р. автотоварознавчого дослідження по визначенню суми матеріальної шкоди та 110 грн. витрат на дефектовку автомобілю.

        Також в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю.

        Позивач ОСОБА_1 відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надала належних доказів наявності різниці між дійсною сумою матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням у розмірі 3545,75 грн.                   

       У суду не має підстав ставити під сумнів правильність звіту № 19/0111 від 04.02.2011 р. спеціаліста-автотоварознавця ПТП «Торговий ряд», відповідно до якого було сплачено страхове відшкодування позивачці за вирахуванням франшизи в розмірі 9021 грн. 41 коп.

       Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

      Оскільки, позивач ОСОБА_1 перенесла моральні страждання, викликані подією дорожньо-транспортної пригоди, в результаті чого змінився її образ життя: вона внаслідок дорожньо-транспортної пригоди була доставлена в ХМКЛШНМД ім. Мєщанинова з закритою черепно-мозковою травмою у виді струсу головного мозку з легкими клінічними проявами;  вимушена відвідувати державні  установи, перенесла стрес, суд  задовольняє позовні вимоги в частині відшкодування моральної  шкоди в сумі 4000 грн.

        Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_2 належить стягнути на користь  ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам - по відшкодуванню матеріальної шкоди в розмірі 51 грн., по відшкодуванню моральної шкоди –8,5 грн.,  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього  судові витрати на суму  179,5 грн.  

       Керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, Законом України «Про страхування», суд

   В И Р І Ш И В:

  Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 встановлену полісом цивільної відповідальності франшизу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) грн.  на відшкодування моральної  шкоди.

       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 50 коп. та 120 (сто двадцять) грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього  судові витрати на суму 179 (сто сімдесят дев’ять) грн. 50 коп.

       В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа –ТДВ «Міжнародна страхова компанія», - відмовити.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                         Харченко А.М.