Справа № 2-535/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"20" грудня 2011 р.   Шевченківський районний суду м. Києва у складі:

          головуючого судді                                Макаренко І.О.,

          при секретарі:                                             Єгоркіній Н.О.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Шевченківська районна в  м.. Києві державна адміністрація  про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири,  переведення прав і обов’язків покупця за правочином,-

В С Т А Н О В И В:

                Позивач за первісним позовом звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення у квартиру АДРЕСА_1,  закріпити у користування за нею кімнату площею –13,9 кв.м. з балконом 3,0 кв. м., а за відповідачем кімнату площею 19,1 кв. м. у вищевказаній квартирі, всі інші підсобні приміщення цієї квартири залишити в загальному користуванні співвласників.    

          Свої вимоги  обгрунтовує тим, що  вона є співвласником ? частини спірної квартири  на підставі договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2007 року, укладеного між нею та ОСОБА_3.

                ОСОБА_2 є співвласником вищевказаної квартири, він перешкоджає їй у користуванні власністю, встановив нові замки, не допускає її до квартири. У зв’язку з вказаними обставинами позивач зверталась неодноразово до Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві, мирним шляхом спірне питання так і не було вирішено між сторонами по справі.

              В подальшому позивач уточнила позовні вимоги, просила вселити  її   у  спірну квартиру, закріпити у користування за  нею  кімнату площею – 13,9 кв. м.  з балконом 3,0 кв. м., а за відповідачем кімнату площею 19,1 кв.м. всі інші підсобні приміщення цієї квартири залишити в загальному користуванні співвласників. Зобов'язати ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні ? частиною квартири, а саме: квартирою АДРЕСА_1. Всі витрати пов’язані з розглядом справи стягнути з відповідача.  

          Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач подав суду зустрічну позовну заяву  до  ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Шевченківська районна в  м. Києві державна адміністрація про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири, переведення прав і обов’язків покупця за правочином. Даний позов прийнятий судом до сумісного розгляду.

          Позивач за первісним позовом та її представник  в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Проти задоволення зустрічного позову заперечували, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу частки квартири укладений на законних підставах.  ОСОБА_3 були вжиті всі заходи щодо повідомлення ОСОБА_2 про намагання  продати частку квартири, однак він проігнорував та не скористався своїм право переважної покупки частки квартири.

             Відповідач з первісним позовом та його представник в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, оскільки вважають, що частина квартири продана з порушенням вимог чинного законодавства.  Зазначили, що не чинять перешкод у користуванні ОСОБА_1 спірною квартою. Просили задовольнити зустрічний позов. Підтримують обставини викладені в зустрічному позову.

          Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що  ОСОБА_2 постійно перешкоджав їй у користуванні ? частини спірної квартири, тому вона запропонувала продати йому свою частку, однак він ігнорував її пропозицію, у зв’язку з чим  був укладений договір-купівлі продажу з  ОСОБА_1 Посилання ОСОБА_2 на те, що цей договір укладений незаконно є безпідставними, оскільки нею направлялось на його адресу листа про вирішення питання шляхом продажу йому частки квартири, а в подальшому   написані заяви засвідчені нотаріусами про направлення повідомлення про його явку для укладання договору купівлі-продажу.

          Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилась, надала суду письмові пояснення в яких зазначила, що їй було пред’явлено свідоцтво, видане приватним нотаріусом ОСОБА_7, в якому він засвідчив, що передав поштою ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 заяву про її намір продати належну їй ? частини квартири. Дані повідомлення ОСОБА_2 отримав особисто 11.07.2007 р. та 26.09.2007 р. Також 09.10.2007 р.  ОСОБА_2 було передано заяву ОСОБА_3, в якій вона зазначила, що в разі коли він бажає скористатися своїм правом купівлі частини квартири, то для посвідчення такого договору він запрошується за адресою: АДРЕСА_2.  За вказаною адресою  з’явився представник ОСОБА_2, однак  не мав при собі повноважень та документів, які б підтвердили його особу. Тому у нотаріуса не було підстав для відмови в посвідчені договору купівлі-продажу.

          Представник третьої особи Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні зазначила,  що вважає первісний позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню, а  зустрічний таким, що  не підлягає задоволенню.

          Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

            Згідно свідоцтва про право власності від 27.08.1998 року, спірна квартира АДРЕСА_1 належала  ОСОБА_8  та  ОСОБА_2 в рівних долях.

              ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 березня 2004 року спадкоємцями ОСОБА_8 (спадкове майно  становило 1/2 частину  спірної квартири ) в рівних частках були: ОСОБА_3 та  ОСОБА_2

              Згідно пояснень ОСОБА_3 та наданих до суду доказів ОСОБА_2 перешкоджав ОСОБА_3 у користуванні належною частиною квартири, що підтверджується зверненням до суду з  відповідним позовом та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня  2005 року по справі  ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення, згідно якого позов ОСОБА_3 - задоволено.  Апеляційний суд м. Києва в липні 2005 року залишив рішення Шевченківського районного суду м. Києва - без змін.

              ОСОБА_3 неодноразово пропонувала ОСОБА_2 придбати її частину спадкового майна, а саме ? частину спірної квартири. Дані обставини підтверджуються зокрема: копією заяви ОСОБА_3 приватному нотаріусу ОСОБА_9 від 14.02.2007 року (а.с. 177), повідомленням що   ОСОБА_2 отримав вказану заяву; копією свідоцтва приватного нотаріуса ОСОБА_9 від 12.04.2007 року (а.с. 178); копією заяви ОСОБА_3 приватному нотаріусу ОСОБА_7  від 06.07.2007 року (а.с. 179); копією свідоцтва  приватного нотаріуса ОСОБА_7  від 10.10.2007 року (а.с. 180); копією заяви ОСОБА_3 приватному нотаріусу ОСОБА_7  від 20.09.2007 року (а.с. 181), копією листа ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з квитанцією та повідомленням про отримання листа   (а.с. 182).  

              На вищевказані пропозиції ОСОБА_2 не відреагував.

          23 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3  був укладений договір купівлі-продажу ? частини квартири  АДРЕСА_1, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний № 9185 та  зареєстрований в Київському міському БТІ  25 жовтня 2007 року (реєстраційний № 4494). Спірна квартира  складається з окремих 2 кімнат, розміром: 19,1 кв.м. та 13,9 кв.м. Загальною площею:   57,50 кв. м., жила площа: 33,00 кв.м.

              В спірній квартирі також проживає неповнолітня дитина  - ОСОБА_10,  який  не є співвласником спірного житлового приміщення.

          Відповідач за первісним позовом чинить перешкоди позивачу у користуванні належній їй частини квартири.

           Вказані обставини також підтверджуються наявними матеріалами справи:  заявою ОСОБА_1 начальнику Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві  від 15.02.2009 року, актом КП «ЖЕК «Діброва »від 14.03.2008 року, та актом КП «ЖЕК «Діброва »від 07.03.2008 року про те, що доступу в квартиру ОСОБА_1 надано не було, замки на дверях  змінені.                  

               Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України –власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

                Згідно до  ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто   не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

                 На підставі ст. 386 ЦК України, власник який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

                 Відповідно ч. 4 ст. 362 ЦК України, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

          ОСОБА_2 знав про існування договору купівлі-продажу спірної квартини з грудня 2007 р., що підтверджується  матеріалами справи, а зустрічний позов подав 04.06.2009 р.

          У відповідності до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Враховуючи те, що строк позовної давності щодо вимоги про переведення на  співвласника прав та обов’язків покупця сплинув  і позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів поважності причини пропуску цього строку, а відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Шевченківська районна в  м. Києві державна адміністрація  про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири,  переведення прав і обов’язків покупця за правочином  не підлягають задоволенню.

              Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що  первісний  позов підлягає задоволенню.

               На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.  321, 362, 386, 391, 267  ЦК України,  ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

       Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про вселення, усунення перешкод у користуванні квартирою, встановлення порядку користування квартирою –задовольнити  в повному обсязі.

          Вселити ОСОБА_1 у квартиру  АДРЕСА_1.  

Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1, заливши у користування за ОСОБА_1 кімнату площею –13,9 кв. м. з балконом 3,0 кв. м., а за  ОСОБА_2 кімнату площею 19,1 кв.м. у вищевказаній квартирі № 9, всі інші підсобні приміщення цієї квартири залишити в загальному користуванні співвласників.

          Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності 1/4 частиною квартири № 9 ОСОБА_1, шляхом не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням, а саме: квартирою  АДРЕСА_1.

          Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16,00 грн.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація  про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини квартири,  переведення прав і обов’язків покупця за правочином –відмовити в повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня  його проголошення.

           Cуддя: