Справа № 2-277/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "14" листопада 2011 р. року  Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

          Головуючого, судді –Старова Н. А.,

          при секретарі –Гетманчук О.С.                                                       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою  у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовною заявою товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,-

                                                                                встановив:

          Позивач  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди.

Свої вимоги мотивує наступним. Відповідно до умов укладеного  між товариством з додатковою відповідальністю  «Страхова компанія «Провіта» та ОСОБА_4 договору № 240/02-0506 від 10.01.2008 року добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), ТДВ «Страхова компанія «Провіта»  взяла на себе страхування майнових інтересів ОСОБА_4, пов'язаних  із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом  «Mitsubishi Pagero», державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Згідно довідки ВДАІ м. Джанкой при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 16.09.2008 pоку, 14.07.2008 року на 176 км автотраси Джанкой - Херсон відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pagero» державний реєстраційний № НОМЕР_1,  що належить і яким керував ОСОБА_4 та транспортного засобу мопед «Дельта», що належить та яким керував ОСОБА_1.

Згідно довідки  ВДАІ м. Джанкой при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 16.09.2008 pоку дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 п.п. 6.1; 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Відповідно до листа Начальника ВДАІ з обслуговування м. Джанкой та Джанкойського району і ATI при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим № 11/31-226 від 12.01.2010 року, в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди є дії неповнолітнього ОСОБА_1, 1993 року народження, але враховуючи, що він не досяг віку притягнення до адміністративної відповідальності, то відносно нього протокол про адміністративне правопорушення  не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не виносилась.

22.07.2008 року за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди інспектором з профілактичної роботи  відділення ДАІ м. Джанкой та Джанкойського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим старшим лейтенантом міліції Приутеско М.А. було ухвалено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України.

03.10.2008 року до ТДВ «Страхова компанія  «Провіта»  із заявою звернувся ОСОБА_4, щодо виплати страхового відшкодування, в зв'язку з дорожньо- транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 240/02-0506 від 10 січня 2008 року.

Для визначення розміру збитку позивачем була замовлена експертиза – висновок спеціаліста  № 1773 від 01 серпня 2008 року експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу  «Mitsubishi Pagero», державний реєстраційний № НОМЕР_1.

На підставі страхового акту № 02-2686-08 від 21 жовтня 2008 року, висновку спеціаліста  № 1773 від 01 серпня 2008 року, позивач здійснив  першу виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4  в розмірі 100 000  грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25356 від 31.10.2008 року, та другу виплату 03.12.2008 року  в розмірі 42084 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25759 від 04.12.2008 року.

Посилаючись на ст.ст. 979,1179,1187,1188,1191 ЦК України просить стягнути з відповідачів суму страхового відшкодування в розмірі 142 084 грн. 55 коп., судові витрати.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 08.02.2011 року у справі призначена  судова експертиза механізму  дорожньо-транспортної пригоди, провадження у справі зупинено до складання висновку експертизи.

Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 01.07.2011 року провадження у справі відновлено.

13.10.2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути спричинену шкоду з одного відповідача - ОСОБА_1 (а.с. 167-180).   

В судовому засіданні 21.01.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, згідно підстав, викладених в позовній заяві, в судове  засідання 14.11.2011 року  представник позивача не з’явилася, в письмовій заяві просить справу розглянути в її відсутності, позовні вимоги задовольнити  в повному обсязі.

Відповідачі  ОСОБА_2, ОСОБА_3  в судовому засіданні 21.01.2011 року позовні вимоги не визнали в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не винен у вчиненні даної ДТП, в судове засідання 14.11.2011 року не з’явилися, в письмових заявах просять справу розглянути в їх відсутності, відмовити в задоволенні позову з підстав недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, посвідченої належним чином, просив відмовити в задоволенні позову,  посилаючись на наступне. Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДПТ, що сталася 14.08.2008 року на 176 км автотраси Джанкой - Херсон за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pagero»,  що належить і яким керував ОСОБА_4 та транспортного засобу мопед «Дельта», що належить та яким керував ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами.  Згідно постанови  Джанкойського МВ ГУ МВС України в АР Крим від 01.10.2010 року відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, згідно  висновку  Київського науково-дослідного інституту судових експертиз причинного зв’язку між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП не встановлено. Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, вважає, що вина ОСОБА_1 є недоведеною, а право регресу наступає в разі встановлення вини заподіювача шкоди, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Свідок  ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що  матеріали даної ДТП йому були передані після скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, після отримання висновку спеціаліста ним була ухвалена постанова про відмову  у порушені кримінальної справи відносно  ОСОБА_1 за ст. 291 КК України.

Свідок ОСОБА_8, яка є односельчанкою відповідачів, пояснила, що бачила момент зіткнення мопеду, яким керував ОСОБА_1 та автомобілю, при цьому мопед  повертаючи наліво був збитий автомобілем, після чого мопед оказався під колесами автомобіля, який протягнув  його близька 10 метрів, зупинився в кюветі перед стовбцем. Щодо розташування транспортних засобів та обставин, які виявилися причиною ДТП їй не відомо, оскільки бачила сам момент зіткнення.

Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що мопед рухався по лівій смузі, перед перехрестям включив сигнал лівого повороту та почав маневр повороту, позаду мопеду рухався автомобіль «Mitsubishi Pagero»,   який виїхав на зустрічну смугу, щоб обігнати автомобіль. При цьому автомобіль збив  мопед, який оказався під колесами автомобілю, автомобіль, протягнувши  мопед близька 10 метрів, з’їхав в кювет та зіткнувся зі стовбцем.

Суд, вислухавши  представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи,  матеріал про відмову у порушенні кримінальної справи №2359/08,  оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

14.07.2008 року на 176 км автотраси Джанкой - Херсон відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mitsubishi Pagero» державний реєстраційний № НОМЕР_1,  що належить і яким керував ОСОБА_4 та транспортного засобу мопед «Дельта», що належить та яким керував ОСОБА_1, що підтверджується довідкою  ВДАІ м. Джанкой при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 16.09.2008 pоку, згідно якої дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1, яким порушені  п.п. 6.1; 10.1 Правил дорожнього руху (а.с.16).

22.07.2008 року за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди інспектором відділення ДАІ м. Джанкой та Джанкойського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим Приутеско М.А. було ухвалено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

03.10.2008 року до ТДВ «Страхова компанія  «Провіта»  із заявою звернувся ОСОБА_4, щодо виплати страхового відшкодування, в зв'язку з дорожньо- транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору № 240/02-0506 від 10 січня 2008 року.

Згідно висновку спеціаліста  експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу  «Mitsubishi Pagero», державний реєстраційний № НОМЕР_1№ 1773 від 01.08.2008 року  вартість матеріального збитку, спричиненого  пошкодженням автомобілю складає 157673 грн. 14 коп.

Згідно п. 1.1 договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №240/02-0506 від 10.01.2008 року, укладеного між ТДВ «Страхова компанія  «Провіта» та ОСОБА_4 страховим випадком є пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок ДТП.

На підставі страхового акту № 02-2686-08 від 21.10.2008 року позивач здійснив  першу виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_4  в розмірі 100 000  грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25356 від 31.10.2008 року, та другу виплату 03.12.2008 року  в розмірі 42084 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 25759 від 04.12.2008 року, що загалом складає 142084 грн.55 коп.

Суть спору полягає у стягненні з відповідачів суми страхового відшкодування, сплаченого страхувальнику ОСОБА_4 в порядку регресу з особи, відповідальної за завдані збитки.

Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 16, 993, 1166, 1191, 1194   Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ч. 1  ст.  6 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996 року добровільне страхування - це страхування,  яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.  Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування,  що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком,  згідно  з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі  настання  страхового  випадку  здійснити  страхову   виплату страхувальнику або іншій особі,  визначеній у договорі страхування страхувальником,  на користь  якої  укладено  договір  страхування (подати   допомогу,   виконати   послугу  тощо),  а  страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені  строки  та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» встановлено, що здійснення страхових     виплат    і    виплата    страхового відшкодування   проводиться   страховиком   згідно   з   договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного   сертифіката),   який   складається  страховиком  або уповноваженою   ним  особою  (аварійним  комісаром)  у  формі,  що визначається  страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.    

Статтею 27 Закону України  «Про страхування» року передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.    

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

 Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.   

 Право звернення з регресною вимогою виникає у кредитора з моменту здійснення ним виплат потерпілому, з цього ж моменту обчислюється строк для пред'явлення регресного позову.  

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

Згідно ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.   

          Суд, при вирішенні спору враховує, що відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» N 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи,  а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили.

           Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не доведена, тому в страховика відсутні підстави звернення з регресною вимогою.

Так, ухвалою Джанкойського міськрайонного суду від 08.02.2011 року у справі призначена  судова експертиза механізму  дорожньо-транспортної пригоди.

           Судом  встановлено,  що згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи ВДАІ м. Джанкой та Джанкойського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 22.07.2008 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом ДПТ за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4

          Вказана постанова скасована постановою Джанкойської міжрайонної прокуратури від 15.10.2008 року.

          Постановою ВДАІ м. Джанкой та Джанкойського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 04.11.2008 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом ДПТ за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4

          Вказано постанова  скасована постановою Джанкойського міськрайнного суду №4-276/2010 від 14.09.2010 року.

          Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи ДАІ м. Джанкой та Джанкойського району при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 01.10.2010 року ДТП сталося внаслідок  невиконання водієм мопеду «Дельта» ОСОБА_1 вимог п.п.1.5, 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, а водій автомобілю «Mitsubishi Pagero» повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України. Згідно п.6.1 Правил дорожнього руху України рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного віку. За таких обставин в діях неповнолітнього ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого ст. 291 КК України, оскільки причиною події є його дії, якими він поставив себе  в небезпечне положення, в наслідок яких отримав  тілесні ушкодження. Дії ОСОБА_4 не перебувають  у причинному зв’язку з настанням даної події.

          Суд не може прийняти до уваги зазначену постанову як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України  тільки вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені вони цією особою. Постанова про відмову у порушенні кримінальної справи не є преюдиціальним документом, обов’язковим для суду. А розцінюються судом наряду з іншими письмовими доказами.

          Згідно  висновку  №2357/4883/11-18 від 21.06.2011 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановити фактичний механізм даної ДТП у фазі зближення транспортних засобів, у фазі взаємодії в процесі контакту та у завершальній фазі (після контактного) переміщення, експертним шляхом не передбачається можливим, причинного зв’язку між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП не встановлено (а.с. 141-146).

          Показаннями  свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9 вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП також  не підтверджується .

          Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини  справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть  підтверджуватись  іншими засобами доказування.

          Оскільки вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП не встановлена ні  вироком у кримінальній справі, ні постановою у справі про адміністративне правопорушення, ні висновками судової експертизи, суд вважає, що вина у вчиненні даної ДТП не доведена, тому відсутні підстави для звернення з регресною вимогою.

          Суд враховує, що позивачем первісно заявлені вимоги до ОСОБА_1 та його батьків ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки відповідач ОСОБА_1 набув повноліття,  позивач уточнив позовні вимоги, шляхом звернення до одного відповідача ОСОБА_1, однак клопотання позивачем про залишення без розгляду або про відмову від  позовних  вимог, заявлених  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 позивачем не заявлялося, у зв’язку з чим, суд, вирішуючи спір по суті, розглядає позовні вимоги, які заявлені до всіх трьох відповідачів.

          Згідно ст. 1179 ЦК України неповнолітня   особа   (у   віці   від   чотирнадцяти   до вісімнадцяти  років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

      У  разі  відсутності   у   неповнолітньої   особи   майна, достатнього   для  відшкодування  завданої  нею  шкоди,  ця  шкода відшкодовується в частці,  якої не вистачає,  або в повному обсязі її  батьками  (усиновлювачами)  або  піклувальником,  якщо вони не доведуть,  що  шкоди  було  завдано  не  з   їхньої   вини.   

       Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який   за  законом  здійснює  щодо  неповнолітньої  особи  функції піклувальника,  відшкодувати шкоду припиняється  після  досягнення особою,  яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна,  достатнього  для  відшкодування шкоди.

          Оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП не доведена, крім того на час розгляду справи ОСОБА_1 є повнолітнім позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі,  питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.   

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі  1421 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної  справи  по зверненню до Джанкойського міськрайонного суду АРК  у розмірі 120 грн. відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 14.11.2011 року оголошена  вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення складено 18.11.2011 року.

        На підставі ст.ст. 16, 993, 1166, 1191, 1194   Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст.  10, 60, 61, 84, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

          В задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Провіта» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо -транспортної пригоди – відмовити.

Рішення  може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Джанкойський  міськрайонний суд Автономної Республіки Крим  протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяН. А. Старова