Справа № 2-а-5651/11

                                                            ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "19" вересня 2011 р.                                                                   смт. Томашпіль                 

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Ставнійчук В.С., розглянувши в порядку скороченого провадження           справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання   неправомірною відмову провести перерахунок та виплату призначених державної та додаткової пенсії, –

ВСТАНОВИВ:

1 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Томашпільському районі Вінницької області (далі – УПФ) про стягнення державної та додаткової пенсій, як особі яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), виплата яких передбачена статтями 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. №796-Х11 (далі – Закон №796-Х11). Так відповідно ст. 39 Закону №796-ХІІ, він має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також згідно ст. 51 Закону має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розміні п’ятнадцяти відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановлених Законом №796-ХІІ, тому позивач звернувся до УПФ і попросив нарахувати  та виплатити йому державну та додаткову пенсію, проте відповідачем йому було відмовлено. За цих обставин позивач звернувся в суд з позовом і просить зобов’язати УПФ здійснити нарахування належної йому державної та додаткової пенсії.

Ухвалою від 2 вересня 2011 року по справі було призначено розгляд справи в порядку скороченого провадження у межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто з 1 березня  2011 року, в частині позовних вимог заявлених поза межами вищевказаного строку звернення до суду позов залишено без розгляду.

УПФ позов не визнало, надавши до суду заперечення, згідно якого  позивач отримує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, особі віднесеній до четвертої категорії згідно ст. 51 Закону №796-ХІІ в розмірі визначеному постановою КМУ №530 від 28.05.2009 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме 5% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щодо перерахунку і виплати підвищення до пенсії відповідно ст. 39 цього ж закону, то дане підвищення позивачеві  не  призначалось та не виплачується  так  як  позивач станом  на 01.01.2008 рік  працював, а пенсія  призначена з  11.11.2010 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4). Позивач проживає у смт. Вапнярка, Томашпільського району, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю постановою КМ УРСР №106 від 23 липня 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати  працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у  старості  та в інших випадках передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров»я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі  № 796-ХІІ .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі  № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку доплати до пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, є мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія за віком розмір якої, згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При вирішенні спору суд  виходить з пріоритетності законів над підзаконними актами, а тому вважє, що при призначенні та нарахуванні доплати до пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров”ю, що передбачені Законом, необхідно керуватися статтями 39, 51 Закону, а не правилами постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”та постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Вирішуючи питання щодо кінцевого терміну здійснення нарахування і виплати позивачу доплати до пенсії суд виходить з такого.

Законом України №3492-VІ від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», визначено, що виплати відповідно ст. 39, 49, 50, 51, 52, 54 Закону України  «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються в порядку та в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України виходячи з фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

23 липня 2011 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України», якою встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячні підвищення до пенсії та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у розмірі 5,20 грн. та п’яти відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Тому суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача, в частині зобов’язання УПФ нарахувати та виплатити позивачеві, передбачені ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію в розмірі п’ятнадцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у прожитковому мінімуму для осіб які втратили працездатність, за період починаючи з 1 березня  2011 року по 22 липня 2011 року, так як вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України №745 від 6 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету України», днем закінчення права на таку допомогу, встановленому у розмірі встановленому ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» є 22 липня 2011 року.

Сторін звільнено від оплати судових витрат, а тому вони підлягають віднесенню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 9, 70, 71, 94, 99, 100, 101, 102, 158, 161-163, 183-2, 186, 256 КАС України суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання  неправомірною відмову провести перерахунок та виплату призначених державної і додаткової пенсії, задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області щодо перерахунку та  виплати додаткової пенсії ОСОБА_1, як особі, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), згідно ст.ст. 39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період починаючи з 1 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області здійснити перерахунок та  виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії та додаткової пенсії, як особі, яка постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та п’ятнадцяти відсотків мінімальної пенсії за віком, що встановлена у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність, з 1 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням фактично отриманих сум.

Врешті позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Постанову суду допустити до негайного виконання.

Копії постанови надіслати сторонам у справі рекомендованим листом із повідомленням.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання сторонами її копії, до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд.

                              Суддя:В. С. Ставнійчук