ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" грудня 2011 р. Справа № 10/174-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 10/174-11
за позовом Бориспільської міської ради, м. Бориспіль Київської області;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мона», м. Бориспіль;
про внесення змін до Договору оренди землі від 25.08.2005р. та
стягнення 54652 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 09.12.2011р. № 114-20-6305;
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 18.05.2011р. б/н.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Київської області звернулась з позовом Бориспільська міська рада (надалі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Мона» (надалі –відповідач) про внесення змін до Договору оренди землі від 25.08.2005р. та стягнення 54652 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на законодавчому рівні змінено розмір земельного податку, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін в частині розміру орендної плати у Договір оренди землі від 25.08.2005р., укладеного між Бориспільською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Мона». Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 54652 грн., які є втратами місцевого бюджету від надходжень орендної плати, оскільки відповідач своєчасно не відреагував на пропозиції позивача щодо внесення змін до договору оренди землі, чим порушив вимоги чинного законодавства та відповідно спричинив збитки міському бюджету.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2011р. порушено провадження у справі № 10/174-11.
В судовому засіданні 22.11.2011 р. позивачем частково надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача також частково надав витребувані судом документи та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки на адресу відповідача не надходила копія позовної заяви з додатками.
Ухвалою від 22.11.2011р. суд відклав розгляд справи на 06.12.2011р., у зв’язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.
В судовому засіданні 06.12.2011р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву до 13.12.2011р. для надання сторонам можливості врегулювати спір у добровільному порядку.
Втім, 12.12.2011р. через канцелярію господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечує проти внесення змін до Договору оренди землі від 25.08.2005р., однак просить відмовити в позові в частині стягнення 54652 грн., які є втратами місцевого бюджету від надходжень орендної плати, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
Присутній у судовому засіданні 13.12.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.
Представник відповідача не заперчував проти внесення змін договору оренди землі, втім заперечував в частині стягнення 54652 грн. з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
25.08.2005 р. між Бориспільською міською радою (за договором –орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мона» (за договором –орендар) було укладено Договір оренди земелі, який посвідчений нотаріально та зареєстрований у Бориспільському міському відділенні регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 30.08.2005р. за № 040533700088.
Згідно умов договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до земель несільськогосподарського призначення під будівництво комплексу по заготовці, переробці сировини та виготовленню пухових виробів у північно-промисловій зоні в м. Борисполі Київської області. В оренду передається ділянка загальною площею 4,00 гектарів. На земельній ділянці не знаходяться обєкти нерухомого майна. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 973 052,16 грн. Договір укладено на 25 років (п.п. 1, 2, 3, 4, 5 договору).
У пунктах 6, 7, 8, 9 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 1 відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір річної орендної плати становить 9 730,53 грн. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 810,88 грн. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься орендарем до 15 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок орендодавця. Розмір орендної плати переглядається один раз на 2 роки у разі, зокрема, зміни земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом.
На підставі п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бориспільська міська рада V скликання Київської області прийняла наступні рішення: «Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя»від 06.03.2008р. № 3370-30-V; «Про зміну відсотків орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в договорах землі, укладених до 06 березня 2008 року»від 12.06.2008р. № 4102-35-V; «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.03.2008р. № 3370-30-V Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах м. Борисполя».
Вказаними рішеннями було затверджено відсотки орендної плати за землю, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах м. Борисполя, в розмірах від 3 % до 12 % з урахуванням цільового призначення земельної ділянки. А також, вирішено внести відповідні зміни щодо розміру орендної плати в договори оренди землі, укладені до 06 березня 2008 року.
Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Частина 2 статті 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства».
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За статтею 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.2008р. в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування – з 04.06.2008 року.
Однак, у зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень цього Кодексу. Питання сплати податку за землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.
Отже, відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
При цьому, відповідно до статті 4 Господарського кодексу України, предметом його регулювання не є земельні відносини.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.
Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України, розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Крім того, приписами ст. 287.4. Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.
Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір передбачає можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування відповідних норм матеріального права у подібних правовідносинах, наведеною в постановах Верховного Суду України від 27.12.2010р. у справі № 27/15-10 та від 23.05.2011р. у справі № 7/105-10 (30/234-09), яка в силу ст. 11128 ГПК України, є обов’язковою для господарського суду.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині внесення змін до Договору оренди землі від 25.08.2005р. ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підтверджуються належними і допустимими доказами, а тому піддлягають задоволенню.
Проте, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в часині стягнення з відповідача 54652 грн., які є втратами місцевого бюджету від надходжень орендної плати з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, позивач в обґрунтування підстав стягнення з відповідача 54652 грн. посилається на норми Цивільного, Господарського та Земельного законодавства, які регулюють поняття та підстави відшкодування збитків, завданих кредиторові, внаслідок неналежного виконання зобов’язань боржником.
Отже, фактично позивач просить відшкодувати збитки в сумі 54652 грн., завданих відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов’язань за Договором оренди землі від 25.08.2005р., у зв’язку з несвоєчасним переглядом та внесенням відповідних змін до договору в частині зміни розміру орендної плати.
В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
При цьому стаття 614 Цивільного кодексу України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.
Для покладення відповідальності на відповідача за завдані позивачеві збитки необхідна наявність обумовлених підстав, суть яких в елементах складу правопорушення.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов’язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.
Обов’язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, у цьому випадку, покладається законом на позивача.
Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав суду належних доказів надіслання, якими, зокрема, є поштові квитанції та поштові реєстри з відміткою поштою, на адресу відповідача листів №12-31-4666 від 08.07.2008р., № 12-31-8395 від 27.11.2008р., № 12-31-464 від 19.01.2010 р., № 12-31-4296 від 22.09.2010р., № 14-20-3308 від 08.07.2011р., в яких ТОВ «Мона»пропонувалось внести зміни до Договору оренди землі від 25.08.2005р.
Крім того, суду не надано жодного доказу, з якого вбачається, що відповідач відмовлявся внести зміни до Договору оренди землі від 25.08.2005р.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач непозбавлений був права звернутись з позовом про внесення зміну до умов Договору оренди землі від 25.08.2005р., починаючи з 05.06.2008р., чим запобігти винкненню збитків.
Отже, позивачем не доведено вину відповідача у виникненні збитків та причинний зв’язок між правопорушенням і збитками.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 54652 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Пункт 6 Договору оренди земельної ділянки від 25.08.2005р., укладеного між Бориспільською міською радою (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72; код ЄДРПОУ 04054903) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мона»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 36; код ЄДРПОУ 33231123), площею 4,00 га під будівництво комплексу по заготовці, переробці сировини та виготовленню пухових виробів у північно-промисловій зоні в м. Борисполі, строком на 25 років, зареєстрованого у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії центру ДЗК 30.08.2005 за № 040533700088 та викласти в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно в грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, від нормативної грошової оцінки земель (3 %), на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у місті Бориспіль Київської області, щомісячно протягом 30-ти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця). Орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця : № 33211812700004 КБК 13050200, УДК в Київській області в м. Бориспіль, МФО 821018 ЗКПО 23570059 місцевий бюджет.»Відповідно п. 8 договору виключити.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мона»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 36; код ЄДРПОУ 33231123) на користь Бориспільської міської ради (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72; код ЄДРПОУ 04054903) 85 грн. –витрат по сплаті державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. В іншій частині вимог в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата складання та підписання повного тексту рішення –19.12.2011 р.