Справа № 2-а-14560/11  

 ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

        12 грудня 2011 року.  Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області  Токарєв А.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними та  зобов’язання  провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним  позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій противоправними  та  зобов’язання  провести перерахунок пенсії, зазначивши, що він  є пенсіонером знаходиться на обліку у відповідача. У зв’язку з тим, що після призначення пенсії позивач продовжував працювати, він отримав право на перерахунок пенсії відповідно до ст.. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 30.05.2011 р.  позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за два роки  у зв’язку  зі збільшенням страхового стажу та заробітку. Відповідач  рішенням відмовив у проведенні перерахунку з урахуванням зарплати. Вважає таку відмову неправомірною і просить визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо  проведення перерахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати  працівників  в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні  за 2007 р. неправомірними, зобов’язати  ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області провести перерахунок  позивачу   пенсії на підставі ст..40,42 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування »із застосуванням показника середньої заробітної плати  працівників  в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2010 р. з 01.06.2011 р.  

Відповідно до положень  ст.183-2  КАС України розгляд справи здійснюється  в порядку скороченого провадження без виклику сторін.

           Від відповідача ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області надійшло заперечення проти позову в якому зазначено наступне: перерахунок пенсії позивачу проведено відповідно до чинного законодавства, позивачем пропущений строк на звернення до адміністративного суду, просить  відмовити позивачу  у задоволенні  позовних вимог. Справу просив розглядати без участі представника.

Дослідивши  докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до наданих доказів встановлено, що позивач є  пенсіонером та знаходиться на обліку в  ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України  в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області.

            Позивач  30.05.11  звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії  відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і з 01.06.11 року йому було зроблено перерахунок по стажу, а рішенням відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати відмовлено.

           Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.

      Суд зазначає, що правові наслідки для позивача створює  розпорядження та рішення, а не дії, внаслідок чого має місце  неправильно визначений предмет спору.  Розпорядження та рішення у межах спірних відносин  є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб"єктом владних повноважень.

      Перерахунок пенсій у зв"язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України " Про загальнообов"язкове  державне пенсійне страхування" № 1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 ст. 40 цього Закону.

     Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 п. 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

      Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

      Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

      Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата ( дохід).

      Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

      Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України іизеачаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України " Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-12 ( надалі Закон 1788 та Закон України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 9 липня 2003 року.

      З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року " Деякі питання соціального  захисту окремих категорій громадян" не можуть застосовуватись  до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку  пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, так і  середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

    Окрім того, правове розуміння понять " середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та " показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями, в основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, внаслідок чого ототожнювати, змішувати ці поняття не передбачається можливим.

      За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність жодних підстав для задоволення позовних вимог.

        Керуючись ст..ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163,167, 183-2, 185, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області  про визнання дій неправомірними  та  спонукання  проведення перерахунку пенсії - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

           Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання  копії постанови.

                       Суддя                                                            Токарєв А.Г.